Рішення

від 02.03.2015 по справі 918/5/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 березня 2015 р. Справа № 918/5/15

за позовом Професійної спілки працівників Лінійної виробничо - диспетчерської станції - 5С ДП "ПрикарпатЗахідтранс" Південно - Західного Відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів

до відповідача Приватного підприємства "Комільфо Вояж"

про стягнення коштів в сумі 68 320 грн. 00 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: Дербеньова В.А., дов. від 03.12.2014 року

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2015 року Професійна спілка працівників Лінійної виробничо - диспетчерської станції - 5С ДП "ПрикарпатЗахідтранс" Південно - Західного Відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Комільфо Вояж" (відповідач) про стягнення коштів в сумі 68 320,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

21.01.2014 року між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) укладено договір купівлі-продажу путівок.

Позивач звернувся до відповідача з листом про повернення грошових коштів в розмірі 68 320,00 грн., перерахованих на виконання умов договору, на що відповідач відповів, що відповідальність за повернення вказаної суми лежить на туроператорові ТОВ "ТУРІ100".

27.05.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією щодо повернення у 30-денний строк грошової суми в розмірі 68 320,00 грн., на яку відповідач відповів, що у зв'язку з обставинами непереборної сили (форс-мажор) виконати умови договору не має можливості.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 68 320,00 грн., перерахованих на виконання умов договору.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 525, 610, 611, 615, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 7, 20, 173, 174, 224, 229 ГК України тощо.

Ухвалою суду від 06.01.2015 року порушено провадження, справу призначено до розгляду на 26.01.2015 року.

Ухвалою суду від 26.01.2015 року розгляд справи відкладено на 16.02.2015 року.

06.02.2015 року через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки невиконання зобов'язань щодо повернення позивачу 68 320,00 грн. відбулося внаслідок форс-мажорних обставин, пов'язаних із окупацією АРК збройними силами Російської Федерації.

Ухвалою суду від 16.02.2015 року розгляд справи відкладено на 02.03.2015 року.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2014 року між позивачем (довіритель) та Об'єднаною організацією профспілки працівників Дочірнього підприємства "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного Відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (повірений) укладено договір доручення, за умовами якого повірений зобов'язався за дорученням і від імені довірителя здійснити заходи щодо організації і проведення відпочинку та оздоровлення членів профспілки довірителя за рахунок централізованих коштів профспілкових організацій, що входять до Об'єднаної профспілки працівників Дочірнього підприємства "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного Відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів у період 2014 року (п. 1.1. договору доручення).

21.01.2014 року між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) укладено договір купівлі-продажу путівок, згідно з п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - оплатити і прийняти путівки на умовах, передбачених цим договором, для особистого користування або подальшої реалізації своїм клієнтам.

Згідно з п.п. 1.2.-1.4. договору купівлі-продажу путівок путівка за цим договором - документ, що підтверджує право зазначеної в ньому дитини на отримання послуг, які є комплексом заходів з відпочинку у визначеному закладі, у визначений час, при умові повної оплати і виконання умов цього договору. Путівки надаються в електронному вигляді. Форма путівки визначена додатком № 2. Місце (заклад) і перелік послуг, що надаються та входять у вартість путівки, визначаються додатком № 3.

Додатком № 1 до договору визначені дати заїзду та виїзду, кількість дітей, а також розмір платежу - 68 320,00 грн., а додатком № 2 - перелік послуг, що входять у вартість путівки.

Відповідно до п.п. 2.1.-2.5. договору купівлі-продажу путівок оздоровчий дитячий заклад, строки перебування, ціна, кількість путівок, а також графік оплати за цим договором визначені у додатку № 1. Загальна вартість цього договору включає в себе грошові кошти, сплачені покупцем згідно з графіком оплат, а також на підставі виставлених продавцем рахунків. Оплата здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахунку на рахунок продавця відповідно до графіку і сум, що підлягають до сплати, визначених додатком № 1, у гривнях України. Оплата вважається здійсненою у момент зарахування коштів на рахунок продавця. Оплата додаткових послуг здійснюється на підставі виставлених рахунків.

Як встановлено судом із матеріалів справи, позивачем перераховано грошові кошти в розмірі 68 320,00 грн. на рахунок відповідача, про що свідчить платіжне доручення № 24 від 24.01.2014 року.

За п. 5.2. договору купівлі-продажу путівок у випадку письмової відмови покупця від путівок після здійснення проплати, сума повертається покупцю у тій самій формі, в якій вона була здійснена, без штрафних санкцій, у випадку, якщо відмова здійснена більше ніж за 25 днів до початку туру, і за вирахуванням штрафних санкцій при відмові за 25-15 днів до заїзду - 20%, за 14-9 днів - 75%, за 9 днів і менше - 90% від вартості путівки. При відмові від путівок в день заїзду - вартість путівки поверненню не підлягає.

Листом № 3 від 06.03.2014 року Об'єднана організація профспілки працівників Дочірнього підприємства "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного Відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів у зв'язку із політичною ситуацією в країні та на підставі п. 5.2. договору купівлі-продажу путівок звернулася до відповідача з проханням повернути грошові кошти в розмірі 68 320,00 грн., сплачені 22.01.2014 року.

Так само позивач звернувся з листом (без номера, дати ) до відповідача, в якому повідомив про відмову від попереднього замовлення путівок згідно з договором купівлі-продажу від 21.01.2014 року у зв'язку з неможливістю відправити дітей на відпочинок.

Листом № 3 від 06.03.2014 року відповідач повідомив, що згідно із законодавством та умовами договору купівлі-продажу путівок, зокрема п. 7.1. договору, обов'язок по поверненню грошових коштів покладається на туроператора ТОВ "ТУРІ100", якому відповідач, як турагент, здійснив їхнє перерахування за путівки у дитячий оздоровчий табір "Мульт-Фільм", що знаходиться у с. Піщане, Бахчисарайський район, АРК. Також відповідачем повідомлено, що ситуація в АРК може розцінюватися як форс-мажорна.

17.03.2014 року ТОВ "ТУРІ100" листом № 02/03-14, адресованого ППФ "Рідон Тур-Со", повідомив, що у зв'язку із форс-мажорними обставинами банківська система в Криму працює не стабільно, Кримське регіональне управління "Приватбанку" клієнтів не обслуговує. Отже, повернення грошових коштів, перерахованих як передоплата за дитячі путівки, станом на даний час неможливе.

27.05.2014 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 20/140 на суму 68 320,00 грн., що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, в якій позивач запропонував протягом 30 днів повернути грошові кошти в розмірі 68 320,00 грн., перерахувавши їх на поточний рахунок покупця. Також зазначено, що договір купівлі-продажу путівок, укладений між сторонами, вважати припиненим з 01.06.2014 року.

У силу вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ч. 1 ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалося, умовами договору купівлі-продажу путівок, зокрема п. 5.2., передбачено право покупця на односторонню відмову від договору та повернення грошових коштів, сплачених на його виконання.

Розмір грошових коштів, що підлягають поверненню, залежить від строку звернення з відповідною вимогою.

Днем пред'явлення письмової відмови позивача від путівок слід вважати день, у який відповідач одержав надіслану йому відмову, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення відмови є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки чинним законодавством не визначена форма пред'явлення письмової відмови позивача, отже останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо відповідач заперечує одержання ним такої відмови, позивач зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання відповідачеві. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги позивача (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення відповідача від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив відмову (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати відмову непред'явленою.

Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що факт пред'явлення позивачем претензії № 20/140 від 27.05.2014 року, яку відповідач отримав 02.06.2014 року, документально підтверджений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 35680 0006472 3.

Отже, з моменту одержання відповідачем відмови від путівок (02.06.2014 року) до початку туру, визначеного додатком № 1 до договору купівлі-продажу путівок (08.07.2014 року), - 36 днів.

Зважаючи, що відмова від путівок здійснена більше, ніж за 25 днів, відтак поверненню позивачу підлягає вся сума передоплати, тобто 68 320,00 грн.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума грошових коштів в розмірі 68 320,00 грн.

Стосовно посилання відповідача на форс-мажорні обставини - окупацію АРК, то слід зазначити таке.

Пунктом 6.1. договору купівлі-продажу путівок передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у випадку, якщо причиною такого невиконання є обставини непереборної сили: воєнні дії, стихійне лихо, природні явища і катаклізми, пожежі, епідеміологічна ситуація, зміни в законодавстві, прийняті після укладення договору, дії уряду, інших органів влади.

Відповідно до преамбули Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Згідно зі ст.ст. 1 та 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

За п. 12.1 Перехідних положень Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата набрання чинності Резолюцією № 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27.03.2014 року про підтримку територіальної цілісності України.

В окремих випадках, прямо визначених цим Законом, початком тимчасової окупації вважається дата набрання чинності Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Отже, ситуація, що склалась на території Автономної Республіки Крим, а саме окупація частини території України підрозділами збройних сил Російської Федерації, укладення «договору між Російською Федерацією і Республікою Крим про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів - Республіки Крим та міста федерального значення - Севастополь», призвела до інтеграції «нових суб'єктів Російської Федерації» в економічну, фінансову, кредитну та правову системи Російської Федерації, законодавче та інше нормативно-правове регулювання діяльності на територіях «Республіки Крим» та міста Севастополя законодавством Російської Федерації.

Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили . Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто законодавець встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила . Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору .

Аналогічна норма відображена у ст. 218 ГК України, за якою учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення .

У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи зі змісту договору купівлі-продажу, а також поняття "зобов'язання", визначення якого наведене у ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України, до зобов'язань відповідача за договором купівлі-продажу путівок відносилася передача позивачу путівок на відпочинок у визначеному сторонами закладі.

Обов'язок відповідача повернути кошти позивачу вчиняється відповідачем не на виконання взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу (оскільки такими є вчинення дій, пов'язаних із передачею майна - путівок), а з інших підстав - відмови від прийняття зобов'язання за договором.

Отже, саме неможливість виконання зобов'язання, що є предметом договору купівлі-продажу, має розглядатися в контексті існування форс-мажорних обставин.

У свою чергу, повернення грошових коштів відповідачем позивачу у взаємозв'язку з окупацією Криму не перебуває, а отже таке неповернення не може вважатися випадком або непереборною силою, що звільняє відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язання.

Судом також встановлено, що відповідач у справі не має договірних відносин з ТОВ "ТУРІ100", який знаходиться на окупованій території АРК, а також жодних грошових коштів ні йому зокрема, ні за договором в цілому не перераховував.

Так, 29.11.2013 року між відповідачем (покупець) та ППФ "Рідон-Тур Со" укладено договір № 2 купівлі-продажу, за п. 1.1. якого продавець продає, а покупець купує путівки на туристичні послуги (відпочинок в Криму) у дитячому оздоровчому таборі "Мульт-Фільм", с. Піщане, АРК.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань щодо оплати вартості путівок за вказаним договором відповідачем надано платіжне доручення № 3 від 24.01.2014 року на суму 68 000,00 грн.

У той же час, як вбачається із призначення платежу, визначеного у зазначеному платіжному дорученні, грошові кошти в розмірі 68 000,00 грн. перераховані не на виконання умов договору № 2 купівлі-продажу від 29.11.2013 року, укладеного між відповідачем та ППФ "Рідон-Тур Со", а за договором № 1 про надання поворотної безвідсоткової допомоги від 24.01.2014 року.

Крім того, 01.11.2013 року між ППФ "Рідон-Тур Со" (агент) та ТОВ "ТУРІ100" (принципал) укладено агентський договір № 14, за умовами п. 1.1. якого агент зобов'язався за доручення принципала реалізувати дитячі путівки клієнтам від свого імені і за винагороду на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов вказаного договору ППФ "Рідон-Тур Со" перерахувало ТОВ "ТУРІ100" грошові кошти в розмірі 93 000,00 грн., про що свідчать платіжні доручення № 8 від 24.01.2014 року на суму 68 000,00 грн. та № 14 від 07.02.2014 року на суму 25 000,00 грн.

З наведеного вбачається, що відповідач жодних доказів на підтвердження факту перерахування грошових коштів за путівки згідно з договором купівлі-продажу путівок від 21.01.2014 року не надав, так само як і не підтвердив факту перебування у договірних відносинах із суб'єктом господарювання - ТОВ "ТУРІ100", який знаходиться на окупованій території АРК.

Отже, відповідач не довів, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин.

За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, підстав, з якими чинне законодавство пов'язує звільнення відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язання, судом не встановлено, а отже вимоги позивача належить задовольнити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Комільфо Вояж" (вул. Відінська,36, м. Рівне, 33018, код ЄДРПОУ 38116569) на користь Професійної спілки працівників Лінійної виробничо - диспетчерської станції - 5С ДП "ПрикарпатЗахідтранс" Південно - Західного Відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (смт. Смига, Дубенський район, Рівненська область, 35680 код ЄДРПОУ 33277096) 68 320,00 грн. основного боргу, 1 827,00 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України .

Повне рішення складено 02.03.2015 року.

Суддя Андрійчук О.В.