cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" лютого 2015 р. Справа № 926/1834/14
За позовом малого приватного підприємства «Гекон», м. Чернівці
до комунального підприємства «Чернівціводоканал», м. Чернівці
третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у м. Чернівцях
про стягнення заборгованості - 263951,66 грн.
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Мандабура С.В., довіреність від 03.10.2014.
від третьої особи - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство «Гекон» звернулось до комунального підприємства «Чернівціводоканал» з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 250765,65 грн., з яких 194706 грн. основного боргу, 42251,20 грн. інфляційних та 13808,45 грн. трьох процентів річних.
Свій позов позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договорами підряду з №45 по №57 (включно) від 17.12.2012 за якими, позивач, як підрядник, зобов'язався виконати роботи з облаштування об'єктів вузлами комерційного обліку холодної води, а відповідач, як замовник, вартість зазначених робіт - не оплатив.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 11.12.2014 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 23.12.2014.
Ухвалою господарського суду від 23.12.2014, за клопотанням відповідача відкладено розгляд справи на 20.01.2015.
20 січня 2015 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№155) в якому відповідач позов не визнає, в тому числі з тих підстав, що відповідно до умов договорів відповідач безпосередньо не здійснює розрахунки з позивачем, а лише подає доручення на здійснення таких платежів до органу держказначейства.
Відтак, подавши у 2012 році до управління державної казначейської служби України у м. Чернівці для взяття на облік більшу частину актів виконаних робіт за договорами підряду, на думку позивача, ним виконано належним чином свої зобов'язання за цими договорами в частині вирішення питання про оплату вартості наданих на його користь послуг.
У судовому засіданні 20.01.2015 оголошено перерву до 29.01.2015.
29 січня 2015 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№386) в якому відповідач повідомляє, що ним були подані державного казначейства у м. Чернівці додатки №№1,2 до Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України в яких відображена інформація про взяття 27.12.2012 на облік для проведення оплати відповідно до реєстру фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, де зазначено всі укладені між сторонами договори підряду на загальну суму у розмірі 194706 грн.
Крім того, позивач зазначає, що рішенням виконавчого комітету Чернівецької області від 09.12.2014 за №662/21, за рахунок спеціального фонду міського бюджету виділено кошти на видатки (заборгованість за 2012 рік), де замовником виступає КП «Чернівціводоканал» на загальну суму 184818,72 грн. для чого сторонам необхідно підписати акти звірки за договорами підряду.
Ухвалою від 29.01.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Чернівцях, відкладено розгляд справи на 12.02.2015, зобов'язано позивача надати господарському суду довідку стан заборгованості відповідача станом на 12.02.2015 та зобов'язано сторін провести взаємну звірку виконання зобов'язань за договорами підряду з №45 по №57 (включно) від 17.12.2012.
11 лютого 2015 року від третьої особи через канцелярією господарського суду надійшов лист, в якому зазначається, що станом на 10.02.2015 в управлінні держказначейства відсутні платіжні доручення відповідача щодо оплати за договорами підряду на користь позивача.
Ухвалою від 12.02.2015 задоволено заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої сума позову становить 263951,66 грн. заборгованості, з яких 194706 грн. основної заборгованості, 54128,27 грн. інфляційних та 15117,39 грн. трьох процентів річних за період з 01.01.2013 по 12.02.2015.
Одночасно судом задоволено заяву сторін (вх. №235) про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів, а розгляд справи відкладено на 26.02.2015.
25 лютого 2015 року від відповідача через канцелярію господарського суду також надійшов відзив на позовну заяву (вх.№841) в якому наводяться додаткові підстави неможливості задоволення позову.
На день вирішення спору, 26.02.2015, представник третьої особи у судове засідання не з'явився, ще не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву та водночас просив суд надати йому час для підготовки заяви, на його думку, важливої для вирішення спору по суті.
В судовому засіданні 26.02.2015 оголошено перерву до 17 години 00 хвилин цього ж дня.
У судове засідання об 17:00 26.02.2015 представник позивача не з'явився, а присутнім у судовому засіданні представником відповідача подано письмові пояснення з додатками (вх. №868), в яких відповідач просить суд, при винесенні рішення у справі, взяти до уваги важке фінансове становище комунального підприємства «Чернівціводоканал».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.
17 грудня 2012 року між малим приватним підприємством «ГЕКОН» та комунальним підприємством «Чернівціводоканал» укладено однотипні договори від 17.12.2012 за №№ 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58 (договори від 17.12.2012), згідно з умовами яких, відповідач, як замовник доручає, а позивач, як підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт щодо облаштування багатоквартирних будинків вузлами комерційного обліку холодної води (реконструкція) в м. Чернівцях за наступними адресами: договір №45 - вул. Комарова, 29-А (договірна ціна - 9962,40 грн.), договір №46 - вул. Комарова, 29 (ціна - 9962,40 грн.), договір №47 - Парковий проїзд, 10 (9962,40 грн.), договір №48 - вул. Комарова, 29-Б (9962,40 грн.), договір №49 - вул. Комарова, 29-В (9962,40 грн.), договір №50 - вул. Південно-Кільцева, 11 (9962,40 грн.), договір №51 - вул. Південно-Кільцева, 3-А, (8883,60 грн.), договір №52 - вул. Південно-Кільцева, 11-А (8883,60 грн.), договір №53 - вул. Південно-Кільцева, 9-А (8883,60 грн.), договір №54 - вул. Південно-Кільцева, 1-В (19926,00 грн.), договір №55 - вул. Червоноармійська, 107 (20208,00 грн.), договір №56 - вул. Комарова, 31-В, (18846,00 грн.), договір №57 - вул. Південно-Кільцева, 5 (29092,80 грн.), договір №57 - вул. Південно-Кільцева, 7 (20208,00 грн.).
У відповідності до п.п. «б» п. 3.3. договорів підряду від 17.12.2012, підрядник зобов'язується виконати вищевказані роботи у термін з 17.12.2012 до 31.12.2012.
Крім того, у п.п. 8.3. договорів від 17.12.2012, сторони узгодили, що договори вступають в дію з моменту їх підписання сторонами і діють до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, але не пізніше ніж до 31.12.2012.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, загальна вартість усіх виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт, становить 194706 грн.
В подальшому, 25.01.2013, позивач самовільно демонтував прилади дистанційного зняття даних з лічильника холодної води на загальну суму у розмірі 41025 грн., що не відноситься до меж предмету даного позову, проте не позбавляє відповідача права на судовий захист його можливо порушеного права у встановленому законодавством порядку.
02 липня 2013 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 02.07.2013 30/1 про оплату заборгованості за договорами від 17.12.2012 на суму у розмірі 194706 грн., з якою замовник не погодився, посилаючись на необхідність усунення недоліків виконаних робіт.
Станом на день вирішення спору, докази оплати вартості вищезазначених робіт, у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.п 4.1., 4.2. договорів від 17.12.2012, замовник протягом п'яти календарних днів з моменту отримання від підрядника підписаних актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідок форми КБ-3 приймає рішення про оплату за виконані роботи та подає доручення на здійснення платежу органу Державного Казначейства у м. Чернівці. Замовник зобов'язується провести проплату підряднику протягом п'яти робочих днів з моменту поступлення коштів на реєстраційний рахунок замовника.
Як вбачається з листа третьої особи - Управління Державної казначейської служби України у м. Чернівцях за №06-23/377 від 10.02.2015, станом на 10.02.2015 в Управлінні відсутні платіжні доручення комунального підприємства «Чернівціводоканал» щодо оплати за договорами підряду на користь малого приватного підприємства «Гекон».
Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями
За приписами статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України не вважаються обставинами, які б звільняли від відповідальності, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Також, статтею 625 ЦК України встановлено правило, згідно з яким боржник не звільняється від відповідальності у зв'язку з неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, судом не можуть братися до уваги умови підпункти 4.1., 4.2. договорів від 17.12.2012, оскільки визначена в них умова про прийняття замовником рішення щодо оплати за виконані роботи та подання доручення на здійснення платежу органу Державного Казначейства, носить суб'єктивний характер і об'єктивно в часі може не настати, що позбавить позивача права отримати кошти на які він розрахував при укладенні договорів.
У п.п. «а» п. 3.1. договорів підряду від 17.12.2012 визначено, що замовник зобов'язується виконати фінансування виконаних підрядником робіт згідно наданих ним актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в і довідок форми КБ-3.
Як вже вище встановлено судом, згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, позивач виконав на користь підрядника, а останній без жодних заперечень прийняв роботи на загальну суму в розмірі 194706 грн.
Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а частиною другою зазначеної статті передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з вимогами частини першої статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Суд констатує, що виконання відповідачем свого зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт у строк встановлений в п.п. 4.2. договорів, не можливий, а тому застосовує до зобов'язальних відносин сторін у справі вимоги частини другої статті 530 та частини першої статті 854 Цивільного кодексу України, а відтак у відповідача виник обов'язок зі сплати вартості виконаної роботи після остаточно здачі роботи, тобто після підписання актів виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, починаючи з 01.01.2013.
За таких обставин, позивачем правомірно пред'явлено позов в частині стягнення суми основної заборгованості у розмір 194706 грн.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що відсутність бюджетних коштів не є достатньою підставою для звільнення від виконання зобов'язання. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446, яка у відповідності з приписами статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України, а також в рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та «Бакалов проти України».
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідачем порушено свої зобов'язання за договорами підряду від 17.12.2012, позивачем правомірно нараховано відповідачу за період з 01.01.2013 по 12.02.2015 інфляційні та три проценти річних.
Проте, перевіривши суми вищезазначених нарахувань, суд встановив правомірність стягнення інфляційних у розмірі 54128,27 грн. та 12370,50 грн. трьох процентів річних, а не 15117,39 грн., як нараховано позивачем.
В цілому, позов підлягає частковому задоволенню на суму 261204,77 грн., з яких 194706 грн. основного боргу, 54128,27 інфляційних та 12370,50 грн. трьох процентів річних.
Зазначені у відзиві на позовну заяву твердження відповідача судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються матеріалами справи та вимогами вищезазначеного законодавства.
Судові витрати стягуються з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до пунктів 7.1.1, 7.1.2, 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Водночас, Господарський процесуальний кодекс України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких, господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте, визначальним фактором при наданні відстрочки чи розстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Підставою для відстрочки чи розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про розстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Дослідивши наведені відповідачем обставини, пов'язані з його надважким фінансовим становищем та значною збитковістю, враховуючи те, що негайне виконання рішення у справі може призвести до зупинки діяльності комунального підприємства, що здійснює водопостачання у місті Чернівці, суд дійшов висновку про необхідність надання останньому, починаючи з березня 2015 року розстрочки виконання рішення у даній справі строком на десять місяців, шляхом сплати на користь малого приватного підприємства «Гекон» щомісяця рівними частинами - по 26120,47 грн., заборгованості, присудженої до стягнення цим рішенням.
Враховуючи викладене, керуючись, статтями 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства «Чернівціводоканал» (м. Чернівці, вул. Комунальників, 5, код 03361780) на користь малого приватного підприємства «Гекон» (м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 31/125, код 14266641) 194706 грн. основної заборгованості, 54128,27 грн. інфляційних нарахувань, 12370,50 грн. трьох процентів річних та 5224,09 грн. судового збору.
3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. Надати комунальному підприємству «Чернівціводоканал» (м. Чернівці, вул. Комунальників, 5, код 03361780), починаючи з березня 2015 року, розстрочку виконання рішення строком на десять місяців, шляхом сплати на користь малого приватного підприємства «Гекон» (м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 31/125, код 14266641) щомісяця рівними частинами - по 26120,47 грн., заборгованості, присудженої до стягнення цим рішенням.
5. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Рішення підписано 02.03.2015 року
Суддя О.В. Гончарук
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2015 |
Оприлюднено | 05.03.2015 |
Номер документу | 42929180 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Гончарук Олег Валентинович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні