Постанова

від 25.02.2015 по справі 813/8772/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2015 року № 813/8772/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участі секретаря судового засідання Бегей О.Р.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства В«БорисВ» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство В«БорисВ» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2014 року №0005972210, прийнятого Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, вважає його неправомірним та таким, що прийнято із порушенням чинного законодавства. Вважає, що податковий орган при визначені граничної суми отриманої від здійснення операцій з поставки товарів, що підлягають оподаткуванню ПДВ невірно врахував суму отриманого доходу, а саме врахував суми за період перебування позивача на спрощеній системі. Наголошує, що при визначенні обов'язку щодо реєстрації його платником податку на додану вартість, сума виручки визначається починаючи з моменту переходу на загальну систему оподаткування, тобто з 01.01.2012 року, як це передбачено вимогами пункту 18 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, чинного на момент відображення операцій. Крім того, покликаються на те, що спірне рішення прийняте не уповноваженим на це органом, оскільки станом на дату його прийняття Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів не існувало, так як така реорганізована шляхом приєднання до Дрогобицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх у повному обсязі, покликаючись на мотиви позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає його таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що перевіркою встановлено, що сума від здійснення операцій ПП «Борис», що підлягає оподаткуванню ПДВ нарахована підприємству протягом останніх 12 місяців та сукупно становила 301105 грн, що перевищило гранично допустиму суму виручки в розмірі 300000 грн, при котрій є допустимо здійснювати господарську діяльність без реєстрації платника ПДВ. Враховуючи встановлення перевищення граничної суми виручки понад 300000 грн, позивач в порушення вимог п. 181.1 ст. 181, п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України не подав заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість, у зв'язку з чим, у порушення п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України занижено чисте податкове зобов'язання з ПДВ. Представник відповідача вважає, що обсяг оподаткованих операцій повинен розраховуватися за 12 останніх календарних місяців до моменту переходу на загальну систему оподаткування.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов є підставним і підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року позивач перебував на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку за ставкою 10%.

З 01.01.2012 року по 31.10.2014 року ПП «Борис» перебував на загальній системі оподаткування (платник податку на прибуток підприємств).

В період з 05.12.2014 року по 12.12.2014 року Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Борис» з питання дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за період з 01.01.2011 року по 31.10.2014 року, за результатами якої було складено акт № 762/22-01/30084760 від 17.12.2014 року (надалі Акт перевірки, Акт).

Висновками зазначеного акту перевірки встановлено порушення:

- п. 181.1 ст. 181, п. 183.1, п. 183.3 ст.183 Податкового кодексу України, в результаті і чого не подано реєстраційної заяви до Дрогобицької ОДПІ для реєстрації себе як платника податку на додану вартість при обов'язковій такій реєстрації з 11.05.2012 року;

- п.180.1 ст.180, п.181.1, п.185.1 ст.185,п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.194.1 ст.194, п.10 підрозділу 2 розділу XX, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого не нараховано та несплачено в дохід Державного бюджету України податок на додану вартість в сумі 148982 грн, в тому числі за червень 2012 року в сумі 4932грн, за липень 2012 року в сумі 5690 грн., за серпень 2012 року в сумі 5140 грн, за вересень 2012 року в сумі 5260 грн, за жовтень 2012 року в сумі 5240 грн, за листопад 2012 року в сумі 4780 грн, за грудень 2012 року в сумі 4300 грн, за січень 2013 року в сумі 4228 грн, за лютий 2013 року в сумі 4980 грн, за березень 2013 року в сумі 4846 грн, за квітень 2013 року в сумі 5941грн, за травень 2013 року в сумі 5459 грн, за червень 2013 року в сумі 5418грн, за липень 2013 року в сумі 5620 грн, за серпень 2013 року в сумі 53801 грн, за вересень 2013 року в сумі 5590 грн, за жовтень 2013 року в сумі 5720 грн, за листопад 2013 року в сумі 4540 грн, за грудень 2013 року в сумі 2145 грн, за січень 2014 року в сумі 3920 грн, за лютий 2014 року в сумі 4260 грн, за березень 2014 року в сумі 4903 грн, за квітень 2014 року в сумі 4900 грн, за травень 2014 року в сумі 5797 грн, за червень 2014 року в сумі 5320 грн, за липень 2014 року в сумі 5820 грн, за серпень 2014 року в сумі 5620 грн, за вересень 2014 року в сумі 4846 грн, за жовтень 2014 року в сумі 4794 грн.

На підставі висновків зазначеного акту відповідачем винесене податкове повідомлення - рішення від 18.12.2014 року №0005972210, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основними платежем 148982 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 37246 грн.

Як вбачається з акту перевірки підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу проте, що позивачем не подано реєстраційної заяви до Дрогобицької ОДПІ для реєстрації себе як платника податку на додану вартість при обов'язковій такій реєстрації з 11.05.2012 року, оскільки загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ нарахована ПП «Борис» протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищувала 300000 грн.

Так, вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 181.1.ст. 181 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

З акту перевірки вбачається, що позивачем вперше досягнуто загального обсягу оподаткованих операцій з постачання товарів/послуг понад 300000 грн, за останні 12 календарних місяців сукупно в квітні 2012 року.

В той час, як стверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, позивач з 01.01.2012 року перейшов на загальну систему оподаткування.

Згідно п. 18 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого, особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, підлягають обов'язковій реєстрації платниками податку на додану вартість з урахуванням вимог пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу. Обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.

А відтак, суд дійшов висновку про те, що обсяг операцій, які оподатковуються податком на додану вартість, за умови перевищення позивачем протягом останніх 12 календарних місяців 300 000 гривень сукупно, повинен визначатися для позивача не з квітня 2011 року, а після 01.01.2012 року, тобто з часу переходу ним на загальну систему оподаткування, оскільки отримана сума виручки позивачем в період до 01.01.2012 року була оподаткована шляхом сплати єдиного податку.

Відповідно до п. 183.2 ст. 183 ПК України, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Тим часом, як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуваючи на загальній системі оподаткування в період 01.01.2012 року по 31.10.2014 року вперше дійшов загального обсягу оподаткованих операцій з постачання товарів/послуг понад 300000 грн, (досягнуто 304006 грн) за останні 12 календарних місяців сукупно в квітні 2013 року, і саме з 11.05.2013 року відповідно до вимог п. 183.2 ст. 183 ПК України в позивача виник обов'язок реєстрації себе як платника податку на додану вартість, і саме з цього часу, на переконання суду, позивач повинен нараховувати та сплачувати ПДВ.

Вказана позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі суду від 12.06.2014 року по справі № К/800/63731/13.

А відтак, оскільки відповідачем невірно обраховано період виникнення обов'язку позивача в реєстрації його як платника ПДВ, так як такий обов'язок виник з травня 2013 року, а не з травня 2012 року, як це помилково вважав відповідач, що відповідно потягло за собою, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням невірно визначено суми податкового зобов'язання з ПДВ, такі суми не можливо виокремити в оскаржуваному рішенні, то суд за таких обставин дійшов до висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 року №0005972210 є протиправним, а отже підлягає скасуванню в цілому.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеній у постанові від 05.12.2006 року у справі за позовом позовом ЗАТ В«Київський склотарний заводВ» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва про визнання недійсними рішень.

Щодо тверджень позивача про те, що спірне рішення прийняте не уповноваженим на це органом, оскільки станом на дату його прийняття Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області не існувало, так як така реорганізована шляхом приєднання до Дрогобицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області, то суд зазначає наступне.

Так зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦК України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Стаття 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачає, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Як це вбачається з витягу Єдиного державного реєстру, запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи від 23.12.2014 року за № 19820943 станом на 23.12.2014 року, Дрогобицька ОДПІ ГУ Міндоходів України у Львівській області, не припинена як юридична особа публічного права у спосіб реорганізації, шляхом приєднання до Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис №14141020000003291, котрим зареєстровано Дрогобицьку ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Таким чином, оскільки юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації, а припиненою відповідно з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, що в нашому випадку, як це засвідчується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, запису про припинення Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів України у Львівській області як юридичної особи публічного права, не внесено, така перебуває лише на стадії припинення, то суд за таких обставин твердження позивача про те, що спірне рішення прийняте не уповноваженим на це органом, не приймає до уваги.

Поряд з цим, суд зважає на ту обставину, що на момент винесення оскаржуваного рішення створена Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, однак водночас і запису про припинення Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів України у Львівській області до ЄДРПОУ не є внесено, а тому враховуючи те, що створення будь-якої юридичної особи це багатостадійний процес, котрий охоплює як фактичні дії засновників і держави в особі певних органів, так і юридичні дії зазначених осіб, державна реєстрація є останньою стадією, що завершує процес створення юридичної особи, яка до цього існувала фактично, а з моменту державної реєстрації виникає юридично, це саме і стосується припинення юридичної особи, а також враховуючи те, що дані обставини, на переконання суду, є формальними та не спростовують наявність факту порушення ПП «Борис» норм ст. 183 ПК України, а тому судом дане твердження як обґрунтування позовних вимог відхиляється.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Поряд з цим, слід зазначити, що позивач просить скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Однак суд зазначає, що в резолютивній частині судового рішення, у відповідності до положень ст. 162 КАС України належить зазначити також і про протиправність спірного акта індивідуальної дії.

Отже, з врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, прийняте Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області від 18.12.2014 року № НОМЕР_1 слід визнати протиправним та скасувати повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області від 18.12.2014 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства В«БорисВ» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Нижанківського, 2, код ЄДРПОУ 30084760) судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 02.03.2015 року.

Суддя Сидор Н.Т.