Рішення

від 17.02.2015 по справі 175/5490/14-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/5490/14-ц

Провадження № 2/175/2091/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Рись Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про встановлення факту належності заповіту та визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2014 року позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просили встановити факт належності їй, ОСОБА_2 заповіту від 07 лютого 2005 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Глухою К.Я., яким ОСОБА_4 заповідала їм, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належну їй приватизовану земельну ділянку площею 5,260 га в межах згідно с планом, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Степової сільської ради Дніпропетровського району, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП № 120870, виданого на підставі рішення 18 сесії XXIІІ скликання Степової сільської ради від 09.10.2001 року Дніпропетровського району та області; визнати за ними право власності в порядку спадкування за заповітом від 07 лютого 2005 року після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, за кожним на 1/2 частину земельної ділянки розміром 5,2600 га, кадастровий номер - 1221487200:01:007:0007, що розташована на території Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ДП № 120870.

Позивачі надали суду заяви в яких вказали, що позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити в повному обсязі, просили розглядати справу без їх участі.

Представник Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області у судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та розглядати справу без їх участі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 1217, 1222 ЦК України, спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4, що підтверджується актовим записом № 11 від 24 червня 2011 року в свідоцтві про смерть виданим Виконавчим комітетом Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с.13). Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку розміром 5,2600 га, кадастровий номер - 1221487200:01:007:0007, що розташована на території Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ДП № 120870. За часи життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті заповідала належну їй приватизовану земельну ділянку загальною площею 5,260 га своїм дітям ОСОБА_1 - 3,0 га земельної ділянки та ОСОБА_2 - 2,26 га земельної ділянки (а.с.14).

Позивачі після смерті матері, як спадкоємці за заповітом, у встановлений законом строк, звернулися до державного нотаріуса Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєвої Л.В. з заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом. Але, у зв'язку з тим, що заповіт викликає незрозумілості, державним нотаріусом було відмовлено в видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом та рекомендовано звернутися до суду, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 грудня 2014 року (а.с.29).

Що стосується позовних вимог про встановлення факту належності заповіту ОСОБА_2 суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України судовим порядком можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України судовим порядком може бути встановлено факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

В свою чергу, в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити, загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про нотаріат», та відповідно з пунктами 4.14, 4.15 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (№ 296/5 від 22.02.2012 р), нотаріус перевіряє склад спадкового майна та видає на нього свідоцтво про право на спадщину. Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам ст. 47 Закону України «Про нотаріат». Відповідно до п. 5.1 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (№ 296/5 від 22.02.2012 року) при оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту; заповіт має буди складений так, щоб розпорядження заповідача не виникало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.

Судом встановлено, що заповіт від імені ОСОБА_4 має помилку у прізвищі спадкоємця ОСОБА_2, тобто в заповіті невірно вказано її прізвище як «ОСОБА_2». Тому, з огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити факт належності вищевказаного заповіту на земельну ділянку спадкоємцю ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі ст. 116, 131 ЗК України, громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади в межах їх повноважень; громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

Згідно з п.п. 212, 216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за N 20/5, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов'язково вимагаються відповідні документи. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до ст.ст. 1223, 1268, 1270 ЦК України, право на спадкування мають всі особи визначені у заповіті; спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину, якщо протягом 6-місячного строку подав заяву до нотаріуса про її прийняття.

Отже, з вищевикладених норм цивільного законодавства вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносяться до першої черги спадкоємців за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальної конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, встановлено неможливість оформлення позивачами спадкових прав на земельну ділянку у позасудовому порядку, оформлення яких не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, тому суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом за кожним на 1/2 частину земельної ділянки площею 5,2600 га, кадастровий номер - 1221487200:01:007:0007, що розташована на території Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ДП № 120870.

На підставі викладеного, керуючись ст. 116, 126, 131 ЗК України, ст. 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1268, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 10, 57-61, 74, 88, 209, 212-215, 256 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про встановлення факту належності заповіту та визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Встановити факт належності спадкоємиці ОСОБА_2 заповіту складеного від імені ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 11 вересня 1997 року, право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 5,260 га (пай № 104) кадастровий номер - 1221487200:01:007:0007, що розташована на території Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ДП № 120870 виданого на підставі рішення 18 сесії ХХІІІ скликання Степової сільської ради народних депутатів від 09 жовтня 2001 року, і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 43.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_4 виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 17 липня 2000 року, право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 5,260 га (пай № 104) кадастровий номер - 1221487200:01:007:0007, що розташована на території Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ДП № 120870 виданого на підставі рішення 18 сесії ХХІІІ скликання Степової сільської ради народних депутатів від 09 жовтня 2001 року, і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 43.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Озерянська Ж.М.