Рішення

від 25.02.2015 по справі 392/1675/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/145/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Березій Ю. А.

Доповідач Дьомич Л. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

25.02.2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Дьомич Л.М.

суддів: Письменного О.А.; Карпенка О.Л.

з участю секретаря: Лазаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна" на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна" про стягнення збитків,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна» про стягнення доходу отриманого від незаконного володіння належним йому майном в сумі 28292 грн. та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування вимог зазначив, що 25 червня 2013 року набув право власності на земельну ділянку кадастровий № 3523183600:02:002:0102 для сільськогосподарського призначення площею 5,6131 га, яка розташована на території Мар'янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, свідоцтво про право власності видане 25 червня 2013 року реєстраційною службою Маловисківського районного управління юстиції, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 90795235231.

Згідно висновку № 83 від 21 березня 2013 року «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» його земельна ділянка, не має обмежень (обтяжень), тому станом на 2013 рік не могла перебувати у користуванні ТОВ «Агродар-Україна».

Під час проведення інвентаризації земель розташованих на території Мар'янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні ТОВ «Агродар-Україна». Даний факт підтверджується також довідкою Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області від 29 серпня 2013 року № 3629/1.

Позивач після набуття у власність земельної ділянки звернувся до вказаного товариства з проханням повернути йому ділянку.

У зв'язку з відмовою звертався до Маловисківської районної державної адміністрації, прокуратури Маловисківського району Кіровоградської області, Маловисківського районного відділу внутрішніх справ та інших державних органів.

Згідно довідки Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області від 29 серпня 2013 року ТОВ «Агродар-Україна» в 2013 році засіяно належну позивачу земельну ділянку сільськогосподарською культурою - соєю.

Довідкою виданої відділом статистики у Маловисківському районі Головного управління статистики у Кіровоградській області від 14 липня 2014 року вих. № 01-20/657 врожайність сої становила 14,6 центнерів з гектара. Вартість однієї тонни сої складає 3454,1 грн.

Тому сума доходу отриманого товариством з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна» внаслідок незаконного володіння майном становить 28289 грн.

Протиправними та незаконними діями відповідача ОСОБА_2 завдано моральну шкоду у вигляді душевних страждань та переживань. Позбавлено гарантованого права на володіння власністю. У зв'язку з чим поніс матеріальні збитки, оскільки у 2013 році не міг самостійно займатися виробництвом сільськогосподарської продукції на своїй землі. Через це в нього погіршилися взаємовідносини в сім'ї, порушились життєві зв'язки, які потребують додаткових зусиль для нормалізації. Постійні звернення до керівництва різних ланок влади з проханнями повернути земельну ділянку, їх відмови та приниження негативно вплинули на його фізичний стан. Погіршився сон, виникли безпричинні психологічні збудження, що негативно відображається на його родичах та друзях.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна» на користь ОСОБА_2 28292 грн. доходу, отриманого від незаконного володіння земельною ділянкою та 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна» на користь держави 526,52 грн. судового збору.

ТОВ «Агродар-Україна» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, безпідставно відхилено докази того, що ОСОБА_3, який ніби то свідчив про зайняття відповідачем землі, не входить до будь-яких органів ТОВ «Агродар-Україна» та відповідно не уповноважений представляти інтереси товариства у взаємовідносинах з Держсільгоспінспекцією. Крім того, матеріали справи не містять комісійного акту визначення збитків, складеного відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Кабінетом міністрів України, доказів того, що позивач мав можливість обробити земельну ділянку та отримати дохід, розрахунку розміру шкоди проведеного територіальним органом Держсільноспінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представника позивача та пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ТОВ «Агродар-Україна» без достатніх правових підстав використовував земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2, чим завдано останньому матеріальної та моральної шкоди, погодившись з доказами наданими позивачем.

З такими судовими висновками, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області погодитись не може за наступного.

Судом встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_2 з 2013 року є власником земельної ділянки площею 5,6131 га, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мар'янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, кадастровий № 3523183600:02:002:0102 (а.с.6-7).

Вказана земельна ділянка не має обмежень (обтяжень) згідно класифікатора обмежень та обтяжень у використання земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему від 29.12.2008 р. № 643, що підтверджується висновком про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21 березня 2013 року № 83 (а.с.8).

Згідно листа Державної інспекції сільського господарств в Кіровоградській області від 29 серпня 2013 р. № 3629/1 на підставі звернення ОСОБА_2 державною інспекцією встановлено, що земельну ділянку площею 16 га включаючи також земельну ділянку позивача засіяно єдиним масивом сільськогосподарською культурою - соєю, яку використовує ТОВ «Агродар-Україна». (а.с.12).

Представником Державного підприємства «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» актом про встановлення та погодження меж в натурі від 18 липня 2013 року на підставі замовлення позивача № 5470 від 27 червня 2013 року встановлено в натурі межі земельної ділянки площею 5,6131 га, які закріплено межовими знаками і погоджено з суміжними землевласниками і землекористувачами (а.с.13).

30 серпня 2013 року за повідомленням ОСОБА_2 розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню по факту незаконного використання земельної ділянки, яке закрито 19 серпня 2014 року постановою слідчого СВ Маловисківського РВ УМВС Рибальченка Д.В. у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України (матеріали кримінального провадження № 120131201900001056, досліджені в суді апеляційної інстанції).

Відповідно до вимог ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки вважаються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства (п.б ч.1 ст.211 ЗК України).

Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків, порядок визначення та відшкодування яких встановлюється Кабінетом Міністрів України ( ст.152, ст.157 ЗК України).

Згідно п. 6 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України Держсільгоспінспекція та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право: складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації усіх форм власності, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, для проведення перевірок з питань, що належать до її компетенції, звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину.

В матеріалах справи відсутні об'єктивні та беззаперечні докази того, що саме товариство з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна» самовільно використовує та здійснює обробіток земельної ділянки, що належить ОСОБА_2.

Допустимим засобом доказування факту володіння земельною ділянкою є акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення, припис (розпорядження) про усунення порушень, при складанні яких передбачається участь підприємств, установ та організацій відносно яких здійснюються заходи контролю.

Лист Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області від 29 серпня 2013 року № 3629/1 не є належним доказом в підтвердження факту володіння ТОВ «Агродар-Україна» чужою земельною ділянкою, оскільки його висновок про те, що земельну ділянку позивача використовує саме відповідач зроблений на підставі повідомлення виконавчого директора ТОВ «Агродар-Україна» ОСОБА_3 Проте, матеріали справи не містять доказів того, що на час проведеної перевірки Державною інспекцією вказана особа займала посаду виконавчого директора чи входила до складу будь-яких органів ТОВ «Агродар-Україна», а також те, що ТОВ «Агродар-Україна» уповноважував ОСОБА_3 представляти інтереси товариства у взаємовідносинах з Держсільгоспінспекцією. Крім того, в матеріалах кримінального провадження по факту незаконного використання земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 містяться пояснення самого ОСОБА_3, який зазначає, що є керуючим відділенням ТОВ «Агродар Україна Плюс» (пояснення в матеріалах кримінального провадження а.с. 8) та працював близько 12 років в ТОВ «Агродар». Відомостей, що ОСОБА_3 на час розгляду звернення ОСОБА_2 працював в ТОВ «Агродар-Україна» ні матеріали цивільної справи, ні матеріали кримінального провадження не містять.

Інших відповідних та допустимих доказів, які б перевірив суд, сторона позивача не надала.

Крім того, Постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963 ( з наст. змінами) затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу.

Згідно п.4 цієї Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки визначається для всіх категорій земель ( крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс= Пс х Нп х Кф х Кі, де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс -площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп -середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі -коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2000 року.

За п.7 цієї Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держземінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. N 1619.

Наявний в матеріалах справи лист Держсільгоспінспекції від 09.07.2014 року № 2883/11-05/1 з розрахунком розміру шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки здійснений не на підставі матеріалів обстеження земельної ділянки, проведеної відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт ( а.с.31-32).

Визначення поняття самовільного зайняття земельної ділянки наведено у ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" де, зокрема, зазначено, що такими є - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Відтак, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Зазначеного обсягу документів позивачем у справі не надано.

Відповідно до статті 15 Земельного кодексу України, статей 5, 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статті 16 Закону України "Про охорону земель" державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснюють Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи зокрема шляхом проведення перевірок. Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. № 312 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.2003р. за № 1223/8544

Відповідно до п. 3.2 названого Порядку за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання без правовстановлюючих документів відповідний орган Деркомзему здійснює перевірку такої інформації.

Пунктом 4.1 Порядку встановлено, що державні інспектори органу Держкомзему проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; встановлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства у двох примірниках. В акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені (пп. 5.4 Порядку).

З аналізу вказаних норм законодавства виходить, що відшкодування шкоди у разі самовільного зайняття земельної ділянки здійснюється лише у разі встановлення самого факту завдання шкоди, порушення цивільного права чи інтересу власника землі, вини порушника та причинного зв'язку, між шкодою та діями порушника.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про нанесення шкоди: ні в якості реальних збитків, ні у якості упущеної вигоди, ні того що саме визначений позивачем відповідач здійснювава самовільне використання земельної ділянки.

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками, а також вина, особи, яка завдала збитків. Відсутність будь-якого з цих елементів виключає відповідальність у вигляді стягнення збитків, якщо інше не передбачено законом. Також у цій статті визначено поняття збитків, якими є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У зв'язку з недоведеністю позивачем порушення його прав щодо самовільного використання ТОВ «Агродар-Україна» його земельної ділянки, не підлягає також задоволенню і вимога про відшкодування моральної шкоди так як вона є похідною від основної вимоги позивача.

Колегія суддів вважає, що обставини на які позивач посилався, не є достатніми для висновку про наявність цивільно-правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 303, ст. 307, ст. 309, ст. 313, ст. 314, ст. 316, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна"- задовольнити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2014 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна" про стягнення збитків - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: