Постанова

від 24.02.2015 по справі 904/7275/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року Справа № 904/7275/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів - Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 по справі №904/7275/14 за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКМ і КО" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКМ і КО", -

в с т а н о в и в:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2014 (суддя Владимиренко І.В.) визнано ТОВ "КМ і КО" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено голову ліквідаційної комісії Маслова Д.В. та зобов'язано вчинити певні дії.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 (колегія суддів: Білецька Л.М.- головуючий, Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б. ) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишено без задоволення, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2014 залишено без змін.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 скасувати , а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 111 ЦК України, ст. 106 ГПК України.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014 прийнято заяву голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКМ і КО" про порушення справи про банкрутство ТОВ "ВКМ і КО".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2014 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВКМ і КО" в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2014 ТОВ "КМ і КО" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено голову ліквідаційної комісії Маслова Д.В. та зобов'язано останнього вчинити певні дії.

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що ліквідаційною комісією ТОВ "ВКМ і КО" дотримано порядок проведення досудової процедури ліквідації, а матеріали справи підтверджують ознаки неплатоспроможності боржника.

Згідно абз. 2 ч.1 ст.95 Закону Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до законодавства України обов'язковими умовами для звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст.95 вказаного Закону є дотримання заявником усіх необхідних передумов, передбачених ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.03.2014 загальними зборами учасників ТОВ "ВКМ і КО" прийнято рішення, яке оформлене протоколом №2503/14 від 25.03.2014, про припинення підприємства шляхом його ліквідації та призначення ліквідаційної комісії.

25.03.2014 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про знаходження боржника в стані припинення підприємницької діяльності.

На виконання вимог ст. 105 ЦК України ліквідатором у Бюлетені державної реєстрації №279 (9) від 03.04.2014 опубліковано оголошення про прийняте засновником боржника рішення про припинення юридичної особи.

Ліквідатор звернувся до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська із заявою від 26.03.2014 про припинення платника податків за формою №8-ОПП.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська листом від 11.09.2014 повідомила ліквідатора про відсутність податкового боргу у боржника.

В ході роботи ліквідаційної комісії встановлено, що у боржника наявні активи вартістю 37 000 грн., 428,66 грн. - залишок грошових коштів, а дебіторська заборгованість, основні засоби та товарно - матеріальні цінності - відсутні.

15.05.2014 з кредиторськими вимогами до боржника в розмірі 50 000 грн звернувся СПД ФО ОСОБА_7, надавши на підтвердження кредиторської заборгованості договір про надання послуг №0711 від 06.03.2013, укладений між ТОВ "ВКМ і КО" та СПД ФО ОСОБА_7 .

Згідно результатів інвентаризаційного опису та довідки ПАТ "ВТБ Банк" від 24.06.2014 №243/513-2 ліквідаційна комісія товариства дійшла висновку, що активів підприємства недостатньо для задоволення вимог кредитора, отже, сам боржник є неплатоспроможним.

У відповідності до ч. 1 ст. 111 ЦК України після закінчення ліквідаційних заходів ліквідаційною комісією було складено проміжний ліквідаційний баланс боржника станом на 04.06.2014 та затверджено учасниками ТОВ "ВКМ і КО" (протокол №2608/2014 від 26.08.2014).

22.09.2014 голова ліквідаційної комісії ТОВ "ВКМ і КО" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з відсутністю майна для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.1 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За наслідками розгляду заяви про порушення провадження у справі, судами попередніх інстанцій встановлено дотримання боржником всіх передумов в досудовій процедурі ліквідації боржника, на підставі наданих доказів судами встановлено наявність кредиторської заборгованості на суму 50000 грн та недостатність майна і коштів для її погашення боржником, у зв'язку з цим голова ліквідаційної комісії відповідно до ст. ст. 11, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ"ВКМ і КО".

Відповідно до ч.2 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність та обґрунтованість підстав для визнання боржника ТОВ "ВКМ і КО" банкрутом згідно ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Судом апеляційної інстанції правомірно не взято до уваги посилання скаржника на порушення банкрутом порядку проведення досудової процедури ліквідації, порушення вимог Порядку обліку платників податків і зборів, що призвело до фіктивного банкрутства підприємства, оскільки скаржник не надав доказів фіктивної господарської діяльності підприємства, зокрема, доказів в підтвердження протиправних дій/бездіяльності боржника, що полягають в неподанні податкової звітності, суперечності закону податкових документів, відсутності за місцем державної реєстрації боржника тощо.

Крім того, скаржником не надано доказів його звернення із відповідними заявами до органів досудового розслідування, а також рішення судів про скасування державної реєстрації банкрута.

Спростовуючи твердження скаржника про неможливість проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "ВКМ і КО" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.10.2011 року по 30.10.2014 року через зміну адреси знаходження ліквідаційної комісії, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що в судовому засіданні 25.11.2014 ліквідатор повідомив про можливість доступу до приміщення і документів банкрута, у зв'язку з цим судом апеляційної інстанції була оголошена перерва до 16.12.2014 для проведення податкової перевірки.

Орган державної податкової служби у ліквідаційній процедурі боржника не позбавлений та має право здійснити податкову перевірку, у тому числі після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. У разі ж виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган має право заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами.

Крім того, в апеляційній та касаційних скаргах податкова інспекція жодним чином не посилається на наявність у підприємства заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) та будь-яких грошових претензій до боржника.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів прийшла до висновку, що суд апеляційної інстанції переглядаючи справу в порядку ст.ст. 99-101 ГПК України повно та всебічно дослідив всі обставини, що мають значення для справи, надав їм належну правову оцінку та дійшов вірного висновку про наявність обґрунтованих підстав для визнання боржника ТОВ "ВКМ і КО" банкрутом та відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 у справі № 904/7275/14 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.