Ухвала

від 26.02.2015 по справі к/9991/12860/12-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/12860/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Конюшка К.В.

Мороза В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою колективного підприємства "Крамниця №4" "Детский мир" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі за позовом колективного підприємства "Крамниця №4" "Детский мир" до комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Тореза" третя особа ОСОБА_4 про визнання протиправними дій,-

в с т а н о в и л а :

Колективне підприємство "Крамниця №4" "Детский мир" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною відмову БТІ м. Тореза у реєстрації права власності КП «Крамниця №4 «Детский мир» на нежитлове приміщення, вбудоване у житловий будинок (з підвалом) основною площею 892,6 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Апеляційного суду Донецької області (із змінами, внесеними до нього рішенням Вищого спеціалізованого суду України від 20 липня 2011 року); зобов'язати БТІ м. Тореза зареєструвати право власності КП «Крамниця № 4 «Детский мир» на нежитлове приміщення, вбудоване у житловий будинок (з підвалом) основною площею 892,6 кв.м., що розташоване за вказаною адресою на підставі рішення апеляційного суду Донецької області (із змінами, внесеними до нього рішенням Вищого спеціалізованого суду України від 20 липня 2011 року) та визнати протиправними дії БТІ м. Тореза щодо реєстрації права власності за ОСОБА_4 на підставі рішення Торезького міського суду від 4 жовтня 2010 року та зобов'язати скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 шляхом вилучення із електронного реєстру прав власності запису, та зобов'язання внести відповідні зміни до інвентаризаційної справи, в тому числі до технічного паспорту на нежитлове приміщення, вбудоване у житловий будинок (з підвалом) основною площею 892,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову БТІ м. Тореза, яка викладена у відповіді №341 від 18.04.2011 року за результатами розгляду заяви представника позивача Ліфінцової Л.Ю. від 18.04.2011 року. Зобов'язано БТІ м. Тореза розглянути заяву представника позивача Ліфінцової Л.Ю. від 18.04.2011 року та прийняти рішення за результатом її розгляду. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями в частині відмови в позові, позивач звернувся з касаційною скаргою та просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, КП «Крамниця № 4 «Детский мир» зареєстровано виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області 12.10.1995 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 23784665, що підтверджується довідкою АБ № 376699 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України.

18.04.2011 року представник позивача Ліфінцова Л.Ю. звернулася до БТІ м.Тореза із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно: нежитлове приміщення, вбудоване у житловий будинок, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення апеляційного суду Донецької області від 07.04.2011 року.

До заяви було додано, зокрема, рішення апеляційного суду Донецької області від 07 квітня 2011 року, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, вбудованого у житловий будинок, загальною площею 891,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, укладений між КП «Крамниця № 4 «Детский мир», від імені якого діяв Старовойтов Андрій Петрович, та ОСОБА_7, посвідчений 13 жовтня 2005 року приватним нотаріусом Торезького міського нотаріального округу, реєстр № 2013. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення, вбудованого у житловий будинок (з підвалом), основною площею 892,6 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, посвідчений 20 вересня 2007 року приватним нотаріусом Торезького міського нотаріального округу, реєстр № 2661. Зобов'язано ОСОБА_8 повернути КП «Крамниця №4 «Детский мир» приміщення за вищезазначеною адресою.

18.04.2011 року відповідач відмовив представнику КП «Крамниця №4 «Детский мир» в реєстрації права власності на нерухоме майно, посилаючись на Тимчасове положення, постанову Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», лист Міністерства юстиції від 22.06.2007 року №19-32/30 стосовно рішень судів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності. Відповідачем зазначено, що в резолютивній частині рішення апеляційного суду вказано про недійсність договорів купівлі-продажу та повернення майна, а про те, за яким правовстановлюючим документом буде набуте право власності на повернуте майно не вказано. Також вказано, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав, тому що заявлене право власності на нежиле приміщення, розташоване по АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі рішення суду від 04 жовтня 2010 року.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги, зокрема вказали на таке. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази прийняття відповідачем рішення про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно за формою, визначеною у додатку 7 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 (зі змінами) (далі Тимчасове положення). При цьому, лист Бюро технічної інвентаризації м. Тореза № 341 від 18.04.2011 року не може бути таким доказом, оскільки він за формою та за змістом не відповідає вимогам діючого законодавства. Таким чином, відповідачем не приймалося рішення про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно за формою та змістом, визначеною згідно законодавства України. За таких обставин відмова БТІ м. Тореза, яка викладена у відповіді № 341 від 18.04.2011 року за результатами розгляду заяви представника позивача від 18.04.2011 року, є протиправною. Щодо п. 2 позовних вимог про зобов'язання БТІ м. Тореза зареєструвати право власності КП «Крамниця № 4 «Детский мир» на нежитлове приміщення, вбудоване у житловий будинок (з підвалом) основною площею 892,6 кв.м., що розташоване за вищезнаячначеною адресою на підставі рішення апеляційного суду Донецької області (із змінами внесеними, до нього рішенням Вищого спеціалізованого суду України від 20 липня 2011 року), суди зазначили, що не вправі підміняти орган державної влади та нав'язувати власну позицію щодо необхідності реєстрації права власності, у зв'язку з тим, що це належить до виключної компетенції Бюро технічної інвентаризації. Стосовно правомірності реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_4, суди вказали, що хоча ухвалою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 01 грудня 2008 року було накладено арешт на приміщення КП «Крамниця № 4 «Детский мир» (код ЕДРПОУ 23784665), розташованого за зазначеною адресою (нежиле приміщення), при цьому в ухвалі суду не вказано конкретно що це за приміщення, не вказано його реєстраційний номер. Що стосується іншої заборони на нерухоме майно приватного нотаріуса, відповідно до п. 2.7 Тимчасового положення наявність накладеної заборони відчуження нерухомого майна при посвідченні договору іпотеки, за яким відбувається перехід права власності від іпотекодавця до іпотекодержателя, не є підставою для прийняття реєстратором БТІ рішення про відмову в державній реєстрації прав за іпотекодержателем. Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для відмови в державній реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 Тому дії БТІ м. Тореза щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 були правомірними.

Колегія суддів вказує на передчасність вказаних висновків судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Так, згідно з пунктом 3.6 Тимчасового положення (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), рішення реєстратора про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно потребує письмового оформлення та повинно містити: дату й місце прийняття рішення; найменування БТІ та прізвище, ім'я, по батькові реєстратора БТІ; дату прийняття заяви про державну реєстрацію прав та її порядковий номер; прізвище, ім'я, по батькові заявника (заявників); стислий опис об'єкта, щодо якого приймається рішення; реєстраційний номер об'єкта, щодо якого приймається рішення (за наявності); підстави винесення рішення (у разі прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав).

Рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в ній оформлюється на бланку БТІ за формою, визначеною у додатку 7, посвідчується підписом реєстратора БТІ та скріплюється печаткою БТІ.

При цьому, колегія суддів вказує, що рішення відповідача про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно оформлено за формою та за змістом, визначеною у додатку 7 до Тимчасового положення.

Щодо наявності двох записів в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, суд зазначає наступне.

Частиною шостою статті 3 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

За змістом статті 57 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" арешт майна полягає у обмеженні розпорядження, володіння і користування майном.

Це означає, що реєстрація арешту є актом обмеження прав власника, а не актом офіційного визнання прав чи вимог інших осіб на майно.

Тому, наявність в Єдиному реєстрі заборон запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

Вказані норми законодавства судами попередніх інстанцій враховані не були, що свідчить про неповне з'ясування дійсних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності і обґрунтованості.

За приписами частини 2 і 4 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу колективного підприємства "Крамниця №4" "Детский мир" задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: