Постанова

від 29.10.2014 по справі 808/6214/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2014 року Справа №  808/6214/14  м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді           Сіпаки А.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою: Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м.  Мелітополь до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Брат» про: надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 100 524 грн. 55 коп., за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 100 524  грн. 55 коп., який на підставі ст. 95 Податкового кодексу України підлягає стягненню шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Позивач зазначає, що ним вживались всі першочергові заходи для погашення податкового боргу відповідно до вимог Податкового кодексу України, проте заборгованість залишається не сплаченою. Враховуючи, що інкасові доручення (розпорядження) повернуті банками у зв'язку із тим, що на банківських рахунках боржника відсутні кошти та з метою погашення заборгованості перед бюджетом, позивач звернувся з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків. Позивача в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч.  1 ст.  41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. ТОВ «Брат  зареєстровано як юридична особа 03.08.2004, про що видано відповідне свідоцтво. Підпунктом 16.1.3 п.  16.1 ст.  16 ПК України визначено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Судом з'ясовано, що відповідачем подано до Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області податковий розрахунок з орендної плати за землю від 30.01.2013 № 1787, згідно якого відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 9 937 грн. 76 коп., з яких ним було сплачено 2 113 грн. 96 коп. (переплата) та сума у розмірі 7 823 грн. 80 коп. залишилась не сплаченою та набула статусу податкового боргу. Крім того відповідачем також було подано до податкового органу податковий розрахунок з плати за землю №9002094912 від 24.01.2014, з щомісячним визначенням суми податку у розмірі 9 937 грн. 76 коп., але за період з лютого 2014 року по серпень 2014 року ним не були сплачені самостійно визначені податкові зобов'язання, що призвело до виникнення податкової заборгованості в сумі 69 564 грн. 32 коп.. 25.06.2014 податковим органом була проведена перевірка своєчасності сплати орендної плати за землю, за результатами якої було складено акт №996/08-32-15-02/33109012 від 25.06.2014 на підставі якого винесені податкові повідомлення – рішення №0000221502 від 16.08.2014 та №0000231502 від 16.08.2014, яким відповідачу були визначені податкові зобов'язання на суму 1 880 грн. 19 коп. та 21 256 грн. 24 коп. – відповідно. Згідно п.  287.3 ст.  287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Підпунктом 14.1.39 п.  14.1 ст.  14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.  14.1.175 п.  14.1 ст.  14 Податкового кодексу України). Згідно п.п. 14.1.136 п.  14.1 ст.  14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Відповідно до п.  288.7 ст.  288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. За приписами п.  57.3 ст.  57 Податкового кодексу України, у разі  визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Як зазначено у п.п.  14.1.153 п.  14.1 ст.  14 Податкового кодексу України податкова вимога – це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до п.  59.3 ст.  59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем було направлено відповідачу податкову вимогу форми № 581/25 від 02.04.2014, яка залишена відповідачем без задоволення. Згідно пп. 95.1 – 95.2 ст.  95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Згідно п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Відповідно до вимог п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. На виконання приписів ст. 89 Податкового кодексу України, позивачем прийнято рішення №6443/25  від 03.04.2014 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого податковим керуючим було складено акт опису майна № 24 від 14.04.2014 та №61 від 05.09.2014, якими податковим керуючим описано майно для податкової застави, а саме: кран-балка підвісна, проліт 18м. вантажопідйомність 3,2 тонни, інвентарний номер - 2, вартістю 85 000 грн. 00 коп. та вагон-битовка вартістю 26 000 грн. 00 коп.. В подальшому, з метою виконання рішення суду та стягнення з відповідача в дохід держави суми податкового боргу, Мелітопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області на адреси банків, які обслуговують боржника, були направлені інкасові доручення (розпорядження), однак останні повернуті банками без виконання у зв'язку з тим, що на рахунках відповідача відсутні кошти. Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Згідно зі ст.  11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. З урахуванням викладеного, оскільки на час розгляду справи заборгованість відповідача залишається не сплаченою в добровільному порядку, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі підлягає задоволенню. Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -  ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Брат» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі – задовольнити повністю. Надати Мелітопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області дозвіл на погашення податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Брат» (ЄДРПОУ 33109012) в сумі 100 524  грн. 00 коп. (сто тисяч п'ятсот двадцять чотири гривні) за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Брат», що перебуває у податковій заставі. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Суддя                                                            А.В.Сіпака