Ухвала

від 05.02.2007 по справі 6/7-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31   http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про закриття

провадження у справі 

05 лютого 2007 р.                                                                           Справа

№ 6/7-07

          за позовом:Товариства з

обмеженою відповідальністю "Фаєтон-Люкс", м. Вінниця  

до:Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Вінниця 

про розірвання договору №130

Головуючий                 суддя  Н.Говор

судді                               Н.Мінєєва,

С.Тісецький     

Секретар судового засідання Мовчан Г.

Представники :

позивача :    Г.Голубєв ( дор. від  12.11.2006), М.Дзюбенко 

відповідача :    не з'явився

відповідача

:    ОСОБА_1 -суб'єкт підприємницької

діяльності

Місце

розгляду справи  : приміщення суду к.1107

В С Т А Н О В И В :

Подано позов  про

зобов'язання Виконавчого комітету Вінницької міської ради та суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1, протягом 10 днів з моменту набрання

чинності рішенням суду, розірвати договір НОМЕР_1 на перевезення пасажирів на

автобусному  маршруті загального

користування в режимі маршрутного таксі в м. Вінниці, шляхом підписання угоди

про розірвання договору НОМЕР_1.

1.02.2007 р. позивач подав заяву , якою змінив предмет позову, а

саме, просить визнати недійсним правочин на перевезення пасажирів на

автобусному маршруті загального користування № НОМЕР_2, вчинений у письмовій

формі шляхом укладання договору НОМЕР_1 від 29.06.2005 .

Заява підлягає прийняттю судом на підставі ст. 51 Кодексу

адміністративного судочинства України .

Крім цього позивач у заяві від 1.02.2007 р.  просить замінити другого відповідача

-суб'єкта підприємницької діяльності .ОСОБА_1. на третю особу , яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Суд відхилив вказане клопотання, оскільки заміна відповідача на

третю особу , а також вилучення відповідача із складу учасників процесу не

передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Крім цього позивач  у заяві

від 1.02.2007 р. збільшив свої позовні вимоги 

та просить зобов'язати Виконавчий комітет Вінницької міської ради

вилучити у суб'єкта підприємницької діяльності 

- фізичної особи ОСОБА_1. дозвіл, виданий відповідно до п.3.2. договору

НОМЕР_1 від 29.06.2005 р.

Відповідно до ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства

України  позивач має право збільшити

розмір позовних вимог, під яким слід розуміти 

збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній

заяві, тому збільшення позовних вимог не може бути пов'язане з пред'явленням додаткових

позовних вимог, про які не йшлося у позовній заяві.

В зв'язку з викладеним заява в частині  пред'явлення 

додаткової вимоги про зобов'язання вилучити дозвіл відхилена судом.

Розглянувши  подані

матеріали та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що справа

про визнання правочину недійсним не підлягає розгляду в порядку

адміністративного судочинства, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України

адміністративний договір -це дво- або 

багатостороння угода зміст якої складають права та обов'язки сторін, що

випливають із владних управлінських 

функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Якщо ж суб'єкти ( в тому числі орган державної влади, органи

місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, хоча б і на

реалізацію своїх повноважень, вільно укладають договір відповідно до норм ЦК

України , під час укладання такого договору його сторони вільно домовляються

про зміст та обсяг прав і обов'язків за договором, можуть відмовитись від його

укладання, то такий договір може бути цивільним ( господарським), але не

адміністративним, оскільки в змісті цього договору відсутні відносини влади і

підпорядкування, що є обов'язковими для адміністративного договору, а кожний

суб'єкт такого договору виступає як рівний один до одного.( Інформаційний лист

Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2.-2005).

Оцінивши договір НОМЕР_1. суд дійшов висновку, що договір

укладений на підставі норм цивільного та господарського законодавства, обсяг

прав та обов'язків вільно визначений сторонами, перевізник міг відмовитись від

його укладання ,  у змісті договору

відсутні відносини влади і підпорядкування. Зокрема п. 7.4. Договору

передбачено право перевізника розірвати договір у встановленому законодавством

порядку, що свідчить про наявність між сторонами  цивільних 

( господарських)  правовідносин.

Крім цього , відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного

судочинства України  компетенція

адміністративних судів не поширюється на спори про визнання договорів

недійсним, а лише на спори , що виникають з приводу їх укладання та виконання.

Відповідно до ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства

України  адміністративний позов може

містити вимоги про

    1) скасування  або 

визнання  нечинним  рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень

повністю чи окремих його положень;

    2) зобов'язання

відповідача -  суб'єкта  владних 

повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

    3) зобов'язання  відповідача 

-  суб'єкта владних повноважень

утриматися від вчинення певних дій;

    4) стягнення з

відповідача  -  суб'єкта 

владних  повноважень коштів на

відшкодування шкоди,  завданої його

незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

    5) виконання зупиненої

чи невчиненої дії;

    6) встановлення   наявності  

чи   відсутності    компетенції (повноважень) суб'єкта владних

повноважень.

    Оскільки учасниками

оспорюваного договору є суб'єкт владних повноважень та суб'єкт підприємницької

діяльності - фізична особа з визначеними договором колом прав та обов'язків,

при вирішенні спору про визнання недійсним договору обидва учасники договору

повинні мати статус відповідачів у справі.

    Однак , виходячи із

змісту ст. 17 та ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України

відповідачем за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності  може бути лише суб'єкт владних повноважень, а

не інший суб'єкт підприємницької діяльності.

   За таких обставин розгляд

вказаного спору в порядку адміністративного судочинства порушує конституційні

засади рівності всіх учасників процесу перед законом і судом.

   Суд дійшов висновку, що

провадження у справі підлягає закриттю на підставі  п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного

судочинства України .

   З урахуванням наведеного, керуючись   ст.ст.49,51, 99, п. 1 ст. 157, 160, 186, 254

Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И

В  :

                             Закрити

провадження у справі.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також

особи,  які не брали участі у справі,

якщо суд вирішив питання про їхні права, 

свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному 

порядку  постанови суду першої

інстанції повністю або частково.

        Відповідно до ст.

186 КАС України:

        Про апеляційне

оскарження рішення  суду  першої 

інстанції спочатку  подається  заява. 

Обґрунтування  мотивів  оскарження 

і вимоги до суду апеляційної інстанції 

викладаються  в  апеляційній скарзі.

        Заява  про 

апеляційне  оскарження  та 

апеляційна  скарга подаються до

адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд 

першої  інстанції,  який 

ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги

одночасно  надсилається  особою, 

яка  її подає, до суду апеляційної

інстанції.

      Заява  про 

апеляційне  оскарження  постанови 

суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення,  а в разі   складення  

постанови  у  повному 

обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з 

дня  складення  в 

повному  обсязі. Апеляційна  скарга 

на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти 

днів  після  подання 

заяви   про   апеляційне оскарження.

      Апеляційна   скарга 

може  бути  подана 

без  попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження,  якщо скарга

подається  у строк, встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.

      Заява  про 

апеляційне  оскарження  чи 

апеляційна скарга, подані 

після  закінчення  строків, 

встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд

апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для

поновлення строку, про що постановляється ухвала.

      Відповідно до ст. 254

КАС України  :

      Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом,  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження,  встановленого цим

Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

      Якщо було подано  заяву 

про  апеляційне  оскарження, 

але апеляційна  скарга  не 

була  подана  у 

строк,  встановлений  цим Кодексом, 

постанова або  ухвала  суду  першої 

інстанції  набирає законної сили

після закінчення цього строку.

Головуючий                 суддя  Н.Говор

судді                               Н.Мінєєва,

С.Тісецький