Рішення

від 25.02.2015 по справі 908/5451/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/121/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2015 Справа № 908/5451/14

За позовом: Приватного підприємства Фірма "Анна" (адреса для листування: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Чекістів, 46, юридична адреса: 71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Хасанівська, 46, ідентифікаційний код 22143355)

до відповідача: Веселівська центральна районна лікарня (72202, Запорізька область, смт. Веселе, вул. Горького, 2-А, ідентифікаційний код 01992920)

про стягнення 266 979, 57 грн.

Головуючий суддя Соловйов В.М.,

судді Алейникова Т.Г., Кагітіна Л.П.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: Сніжко Р.В., довіреність № 66 від 20.11.2014р.;

Рябушко А.В., довіреність № 65 від 20.11.2014р.

від відповідача: не з'явився

ПП Фірма "Анна" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства центральна районна лікарня Веселівської районної ради Запорізької області про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором підряду № 17 від 11.11.2013р. в розмірі 245 475, 36 грн.

Відповідно до Витягу з реєстру автоматизованого розподілу справ від 02.12.2014р. автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл та справу призначено для розгляду судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 173, 174, 181, 189, 193, 198, 317, 321 ГК України, ст. 509, 525, 526, 530, 610 -612, 625, 629, 837, 843, 844, 875, 877, 882 ЦК України, та ст. 1, 2, 12, 13, 15, 22, 54-57 ГПК України.

Ухвалою від 03.12.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5451/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 25.12.2014р. об 11 год. 30 хв.

Ухвалою від 25.12.2014р. розгляд справи відкладений на 05.01.2015р. о 12 год. 00 хв.

Ухвалами голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 05.01.2015р. та від 09.01.2015р. розгляд справи перенесений на 15.01.2015р. та на 20.01.2015р. відповідно.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 19.01.15р. № 01-04/17/15 справу № 908/5451/14 передано на розгляд колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Соловйов В.М., судді Алейникова Т.Г. та Кагітіна Л.П.

Ухвалою від 20.01.2015р. колегією суддів дану справу прийнято до провадження. Справа до судового розгляду призначена на 25.02.2015р. об 11 год. 30 хв.

Ухвалою від 25.02.2015р. виправлено описку.

В судовому засіданні 25.02.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 27.02.2015р.

Під час розгляду справи представники позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 25.02.2015р. представники позивача підтримали заяву про збільшення позовних вимог від 19.02.2015р. та просять суд стягнути з відповідача на користь позивача 200 563, 00 грн. основного боргу, 7 451, 05 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 58 965, 52 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Заява про збільшення позовних вимог прийнята до розгляду колегії суддів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору підряду № 17 від 11.11.2013р. ПП Фірма "Анна" виконало, а Веселівська центральна районна лікарня прийняла будівельні роботи на суму 200 563, 00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 30.11.2013р.

Відповідач після прийняття робіт та підписання акта виконаних робіт не виконав свої договірні зобов'язання та не оплатив виконані роботи.

Таким чином сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 200 563, 00 грн.

У зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань відповідачу також нараховано 3 % річних від простроченої суми та втрати від інфляції грошових коштів.

Представник відповідача в судове засідання 25.02.2015р. не з'явився, відзив та заперечення проти позову не надав, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

Між ПП Фірма "АннА" (Підрядник) та КП Веселівска центральна районна лікарня Веселівської районної ради Запорізької області (Замовник) укладений договір підряду № 17 від 11.11.2013р. за умовами якого підрядник зобов'язується виконати Роботи визначені проектно - кошторисною документацією затвердженою Замовником (п. 1.1 Договору).

У пункті 1.2 Договору визначено найменування Робіт по об'єкту: "Додаткові роботи. Капітальний ремонт будівлі поліклініки КП Веселівська ЦРЛ Веселівської районної ради, по вул. Горького, 2а, смт. Веселе, Веселівського району, Запорізької області, Утеплення стін та перекриття".

Як зазначено у пункті 3.1 Договору, ціна цього договору складає 200 563, 00 грн.

Відповідно до пункту 4.2 Договору, початком виконання зобов'язань, є день підписання обома сторонами договору на виконання робіт та підписання Акта виконаних робіт, та перерахування на поточний рахунок виконавця суми договірної ціни за цим договором.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що приймання виконаних робіт проводиться уповноваженими представниками Замовника, згідно акта виконаних робіт, особою яка уклала договір.

Відповідно до п. 6.1 Договору, Замовник зобов'язаний:

6.1.1 Прийняти виконані роботи.

6.1.2 Своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані Роботи.

На виконання умов Договору 30.11.2014р. між сторонами підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013р. (а.с. 55-63).

Відповідно до пункту 10.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2013р.

Також сторони до договору підряду № 17 від 11.11.2013р. підписали:

зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (а.с. 13-15);

локальний кошторис № 2-1-1 (а.с. 19-27);

об'єктний кошторис № 2-1 (а.с. 28-30);

відомість ресурсів до зведеного кошторису розрахунку вартості будівництва (а.с. 31-34);

загальновиробничі розрахунки на будівництво (а.с. 38);

договірну ціну (а.с. 43-44);

довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2013р. (а.с. 52 );

довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2013р. (а.с. 53-54);

підсумкову відомість ресурсів (витрати - по факту) за листопад 2013р. (а.с. 64-68).

Проте відповідач неналежним чином виконав свої грошові зобов'язання за Договором та жодної оплати виконаних робіт не здійснив.

У зв'язку із чим позивач звернувся до відповідача з листом від 30.08.2014р. № 38 в якому просив направити на адресу позивача акт звірки та визначити термін погашення заборгованості.

У відповідь, листом від 05.09.2014р. № 2325 відповідач повідомив позивача, що з метою погашення заборгованості за виконані роботи він звернувся до Веселівської районної ради з відповідним проханням (а.с.72).

В подальшому позивач звернувся до відповідача з вимогою від 10.10.2014р. про сплату протягом 7 днів з дня отримання вимоги заборгованості у розмірі 200 563, 00 грн. (а.с.73-74).

На дану вимогу відповідач листом від 30.10.2014р. № 2875 повідомив, що фінансування Веселівської центральної районної лікарні здійснюється з місцевого бюджету. Оскільки на даний час відсутні бюджетні асигнування по сплаті за виконані роботи згідно з договором підряду № 17 від 11.11.2013р., районна лікарня не має можливості перерахувати ПП Фірма "АннА" грошові кошти (а.с.75).

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором підряду № 17 від 11.11.2013р. у розмірі 200 563, 00 грн. підтверджується також актом звіряння заборгованості від 1.12.2014р., підписаним обома сторонами (а.с.100).

Доказів оплати даної суми відповідачем суду не надано.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір підряду № 17 від 11.11.2013р.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст. 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1, 3 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною 1 ст. 844 ЦК України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Ціна роботи визначена сторонами в п. 3.1 договору № 17 від 11.11.2013р. та у договірній ціні (а.с. 43-44).

Відповідно до ч.1 ст. 879 ЦК України, матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч.4 ст. 879 ЦК України).

Передання та прийняття робіт регламентоване статтею 882 ЦК України, частинами 1, 4 якої встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У справі, що розглядається, вартість робіт складає 200 563, 00 грн.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, початком виконання зобов'язань, є день підписання обома сторонами договору на виконання робіт та підписання Акта виконаних робіт, та перерахування на поточний рахунок виконавця суми договірної ціни за цим договором.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що приймання виконаних робіт проводиться уповноваженими представниками Замовника, згідно акта виконаних робіт, особою яка уклала договір.

Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013р. підписаний сторонами 30.11.2014р. без зауважень (а.с. 55-63).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором підряду № 17 від 11.11.2013р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оскільки між позивачем та відповідачем підписані без будь-яких зауважень та застережень:

акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013р. (а.с. 55-63);

зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (а.с. 13-15);

локальний кошторис № 2-1-1 (а.с. 19-27);

об'єктний кошторис № 2-1 (а.с. 28-30);

відомість ресурсів до зведеного кошторису розрахунку вартості будівництва (а.с. 31-34);

загально виробничі розрахунки на будівництво (а.с. 38);

договірну ціну (а.с. 43-44);

довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2013р. (а.с. 52 );

довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2013р. (а.с. 53-54);

підсумкову відомість ресурсів (витрати - по факту) за листопад 2013р. (а.с. 64-68), тому зазначені документи є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Доказів оплати відповідачем суми боргу у розмірі 200 563, 00 грн. у матеріали справи не надано.

Таким чином, в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 200 563, 00 грн. позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 3 % річних від простроченої суми та втрати від інфляції грошових коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором підряду № 17 від 11.11.2013р. сторони інший розмір процентів не встановлювали.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем у заяві про збільшення позовних вимог від 19.02.2015р., господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

від суми боргу 200 563, 00 грн. за період з 01.12.2013р. по 15.01.2015р. (411 днів прострочки) 3 % річних складає 6 775, 18 грн.

Таким чином, правомірним є нарахування відповідачу 3 % річних в розмірі 6 775, 18 грн.

У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 6 775, 18 грн. річних. В частині стягнення 3 % річних в розмірі 675, 87 грн. в задоволенні позову слід відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача 58 965, 52 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до "Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р. від 03.04.1997р. Верховного Суду України, для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.

У випадку, коли відшкодуванню належить сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Перевіривши розрахунок суми втрат від інфляції грошових коштів, здійснений позивачем у заяві про збільшення позовних вимог від 19.02.2015р., господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

від суми боргу 200 563, 00 грн. за період з грудня 2013р. по січень 2015р. (індекс інфляції 129, 3842) втрати від інфляції склали 58 933, 90 грн.

Отже, правомірним є нарахування відповідачу втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 58 933, 90 грн.

В частині стягнення втрат від інфляції грошових коштів в сумі 31,62 грн. в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З заявленої до стягнення позивачем суми (з урахуванням збільшених позовних вимог) 266 979, 57 грн. в частині 707, 49 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 266 272, 08 грн.

Таким чином, позивачу відмовлено в задоволенні 0,26 % позовних вимог.

Відтак, пропорційно задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 5 325, 71 грн. судового збору (99,74 % від належних до сплати 5 339, 59 грн.).

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Веселівської центральної районної лікарні (72202, Запорізька область, смт. Веселе, вул. Горького, 2-А, ідентифікаційний код 01992920) на користь Приватного підприємства Фірма "Анна" (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Хасанівська, 46, ідентифікаційний код 22143355) 200 563 (двісті тисяч п'ятсот шістдесят три) грн. 00 коп. основного боргу, 50 140 (п'ятдесят тисяч сто сорок) грн. 75 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 6 775 (шість тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 18 коп. - 3 % річних від простроченої суми та 5 325 (п'ять тисяч триста двадцять п'ять) грн. 71 коп. витрат на судовий збір.

3. В частині стягнення 31 (тридцять одна) грн. 62 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 675 (шістсот сімдесят п'ять) грн. 87 коп. - 3 % річних від простроченої суми в задоволенні позову відмовити.

4. Повне рішення складено 27.02.2015р.

Головуючий В.М. Соловйов

Судді Т.Г. Алейникова

Л.П. Кагітіна