Постанова

від 25.02.2015 по справі 926/971/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2015 р. Справа № 926/971/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Галушко Н.А.,

Орищин Г.В.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства «Яніс» б/н від 22.12.2014 р. (вх. № 01-05/22/15 від 05.01.2015 р.),

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 30 липня 2014 року

у справі № 926/971/14 (суддя М.О.Гурин),

порушеній за позовом

Позивача: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, м. Чернівці,

До відповідача: Малого приватного підприємства «Яніс», м. Чернівці,

Про: розірвання Договору № 169 від 21.12.2007 р., про участь сторін у будівництві багатоквартирного житлового комплексу по вул. Руській, 219-Г м. Чернівці та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: Пазюк О.М. - п/к за довіреністю б/н від 05.01.2014 р.;

від позивача: Бурлак Д.В. - п/к за довіреністю № Ст/365 від 03.04.2014 р.;

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представники сторін, які прибули в судове засідання подали спільне, письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 05 січня 2015 року, справу № 926/971/14 Господарського суду Чернівецької області розподілено головуючому судді Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 р. у склад колегії для розгляду справи № 926/971/14 Господарського суду Чернівецької області введено суддів: Галушко Н.А. та Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 року апелянту поновлено строк на подання апеляційної скарги та ухвалою суду від 12.01.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Яніс» б/н від 22.12.2014 р. (вх. № 01-05/22/15 від 05.01.2015 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 11.02.2015 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 25.02.2015 р. про що сторін було належним чином повідомлено рекомендованою кореспонденцією згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

В судове засідання 25.02.2015 р. представник апелянта/відповідача прибув, надав усні пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області по справі № 926/971/14 від 30.07.2014 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовні вимоги за безпідставністю.

Представник позивача в судове засідання прибув, через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду представником подав відзив на апеляційну скаргу № 3/131 від 16.02.2015 р. (вх. № 01-04/1260/15 від 23.02.2015 р.), просить залишити рішення Господарського суду Чернівецької області по справі № 926/971/14 від 30.07.2014 р. за позовом УМВС України в Чернівецькій області до МПП «Яніс» про розірвання договору від 21.12.2007 р. без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. До відзиву долучив копії документів: лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 31.01.2012 р. № 40-17/6-546 - на 1 арк.; лист УМВС України від 05.08.2008 р. № 15/321 - на 1 арк.; лист МПП «Яніс» від 12.08.2008 р. № 100 на 1 арк.; лист МПП «Яніс» від 14.08.2008 р. № 101 - на 1арк.; акт Державної екологічної інспекції від 11.08.2011 р. - на 2-х арк.; ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 20.08.2007 р. № 1/27; лист Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці № 210 від 16.02.2015 р. - на 1 арк. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, надав усні пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу підтримав.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час, місце розгляду справи та прибули в дане судове засідання, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи № 926/971/14, оскільки, в матеріалах справи зібрано достатньо доказів для правильного вирішення справи по суті.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.07.2014 року у справі № 926/971/14 (суддя М.О.Гурин) вирішено: позов задовольнити (п. 1 резолютивної частини рішення ); розірвати Договір №169 від 21.12.2007 р. укладений між Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області та Малим приватним підприємством «Яніс» (п. 2 резолютивної частини рішення ); стягнути з Малого приватного підприємства «Яніс» (п. і. 58001, м. Чернівці, площа Театральна, 6, код 31229421) на користь Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області (п. і. 58000, м. Чернівці, вул. Головна, 24, код 08592371) судовий збір в розмірі 1218,00 грн. (п. 3 резолютивної частини рішення ) (а. с. 64, 65-67).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду Мале приватне підприємство «Яніс» (скорочене найменування МПП «Яніс») звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області по справі № 926/971/14 від 30.07.2014 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовні вимоги за безпідставністю (а. с. 88-91).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, так як судом першої інстанції при прийнятті рішення, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які місцевим господарським судом визнано встановленими, а відтак оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Вважає, що місцевим судом в оскаржуваному рішенні не вірно зазначено, що МПП «Яніс» допущено істотні порушення умов Договору, практично не приступивши до будівництва, однак такі твердження на думку апелянта є помилковими, оскільки в матеріалах справи є докази, які свідчать, що апелянтом протягом грудня 2007 року - липня 2008 року здійснено роботи по розчищенню території, її огородженню та облаштуванню котловану площею 13700 кв. м. на загальну суму близько 2000000,00 грн., однак, будь які наступні дії МПП «Яніс» не могло здійснювати через відсутність продовження дозволу на будівництво та дозволу на виконання будівельних робіт, без яких неможливе подальше виконання робіт, передбачених п. 2.2.4 Договору. Таким чином, апелянтом/відповідачем не порушені терміни закінчення виконання робіт у зв'язку з тим, що відповідач не міг продовжувати загально-будівельні роботи за відсутності передбаченого законодавством України продовженого дозволу № 430 від 14.12.2007 р., а позивачем не було належним чином повідомлено про виконання самого зобов'язання згідно п. 2.1.2 Договору та продовження терміну дії Дозволу 30.12.2009 р., оскілки лист на який звертає увагу позивач не є належним доказом отриманий в розумінні ст. 34 ГПК України.

Крім того, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що твердження позивача про відсутність з боку відповідача компенсації вартості проектно-кошторисної документації є безпідставними, оскільки апелянт не міг виконати свої зобов'язання так, як позивач не повідомляв відповідача та не надавав рахунків щодо вартості оплати проектно-кошторисної документації, а лише довідався під час ознайомлення з матеріалами судової справи, відтак вважає, що відповідач не міг виконати свої зобов'язання в тій частині через недбалість позивача, а саме через ненадання будь яким способом відомостей про існування, строки та суми таких компенсацій.

Щодо невиконання відповідачем зобов'язання по страхуванню об'єкту апелянт зазначає, оскільки у нього закінчився термін дії дозволу № 430 від 14.12.2007 р. то відповідач не маючи на це прав не міг та не мав права здійснювати будівництво хоча б одного об'єкта, а відтак і не мав жодного об'єкту яке підлягало б страхуванню через упущення позивача.

Також апелянт в апеляційній скарзі стверджує, що місцевим судом безпідставно в обґрунтування покладено статтю 530 ЦК України, оскільки не належне виконання умов договору відбулось через недбалість Позивача та не повідомлення про можливість продовження будівельних робіт Відповідач був позбавлений можливості виконати зобов'язання будівництва та здавання об'єкту в експлуатацію, у строк визначений п. 2.2.3 Договору. Таким чином, у позивача були відсутні підстави для звернення до суду з позовом про розірвання Договору № 169 від 21.12.2007 р., а у місцевого господарського суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегією суддів встановлено, що апелянт/відповідач: Мале приватне підприємство «Яніс» є юридичною особою, організаційно-правова форма: приватне підприємство, ідентифікаційний код юридичної особи: 31229421, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 58001, Чернівецька обл., м. Чернівці, Шевченківський р-н, пл. Театральна, буд. 6, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.06.2014 р. (а. с. 49-50).

Позивач: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 08592371, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Головна, буд. 24, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 617708 (а. с. 53).

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, 21.12.2007 року між Управлінням МВС України в Чернівецькій області, що діє на підставі Положення про управління, в особі начальника Управління МВС України в Чернівецькій області Проскурняка Георгія Васильовича, з однієї сторони (Сторона-1 - за договором, Позивач - у справі) та Малим приватним підприємством «Яніс», що діє на підставі Статуту, в особі директора Цемко Янека Анатолійовича, з другого боку (Сторона-2 - за договором, Відповідач - у справі) було укладено Договір № 169 (а. с. 12-17).

Договір № 169 сторони уклали у письмовій формі, підписали повноважними представниками обох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам ст.ст. 207, 208 ЦК України, ст. 181 ГК України, є правомірним правочином, згідно ст. 204 ЦК України.

За основними та неосновними ознаками зазначений вище правочин є договором про спільну діяльність та регулюється приписами статей Глави 77 Цивільного кодексу України.

Предметом вищевказаного договору є участь Сторін у будівництві багатоквартирного житлового комплексу по вулиці Руській, 219-Г в м. Чернівці (надалі - Об'єкт) (п.1.1. договору).

Відповідно до п. п. 1.2. - 1.6.2. Договору, згідно проектно-кошторисної документації, загальна площа квартир Об'єкта складає 9496,32 квадратних метрів, кошторисна вартість становить 32054290 грн. Будівництво здійснюється на пайових умовах, з наступним отриманням Сторонами у власність часток загальної площі Об'єкта, згідно пунктів 4.1.1., 4.1.2. та 4.2. Будівництво Об'єкту здійснюється на земельній ділянці площею 0,80 га, яка надана позивачу згідно рішення 14 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 28.02.2007р. № 241 та Договору № 84/556 від 08 серпня 2007р. Проектно-кошторисну документацію на будівництво Об'єкту Сторони виготовляють спільно: Сторона-1 фінансує 60 відсотків вартості виготовлення проектної документації та 100 відсотків вартості її експертизи, відповідач фінансує 40 відсотків вартості виготовлення проектної документації. Дозвіл на будівництво, дозвіл на виконання будівельних робіт, та всі необхідні технічні умови для постійного і тимчасового підключення до міських мереж, зобов'язана одержати Сторона-1. Пайовий внесок Сторони-1: право користування земельною ділянкою площею 0,80 га. розташованою по вул. Руській, 219-Г в м. Чернівці; дольове фінансування виготовлення проектно-кошторисної документації. Пайовий внесок Сторони-2 - послуги Замовника, що здійснюватимуться Стороною-2 на всьому етапі будівництва, здачі Об'єкта в експлуатацію тощо, матеріали чи активи, проектно-пошукові та будівельно-монтажні та інші роботи, що необхідні для будівництва Об'єкту, а також дольове фінансування виготовлення проектно-кошторисної документації. Факт внесення паю Стороною-2 підтверджується підписанням сторонами відповідних актів виконаних будівельно-монтажних та інших робіт.

У Розділі 2 Договору № 169 сторони погодили обов'язки.

Так, п. 2.1.1. Договору, Сторона-1 зобов'язується надати земельну ділянку, визначену в. п. 1.4. Договору, для будівництва Об'єкта, звільнену від існуючих будівель і зелених насаджень, та документ, який підтверджує право користування даною земельною ділянкою.

Надати проектно-кошторисну документацію, погоджену з усіма органами місцевого самоврядування, всі необхідні технічні умови постійного і тимчасового підключення до міських мереж, документи, що підтверджують надання дозволу на будівництво та дозволу на виконання будівельних робіт (п. 2.1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.2.2. Договору, Сторона-2 зобов'язується здійснити фінансування та будівництво Об'єкту шляхом внесення свого пайового внеску у вигляді коштів, матеріалів, робіт, послуг, необхідних для завершення будівництва в цілому.

Закінчити будівництво Об'єкту на протязі 42 (сорока двох) місяців з моменту отримання дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт та здати Об'єкт в експлуатацію (п. 2.2.3. Договору).

Пунктом 2.2.5. Договору № 169 Сторона-2 зобов'язується забезпечити страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження Об'єкта.

Права та відповідальність сторін визначено розділом 3 за договором.

Згідно п. 14.1. даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до прийняття в експлуатацію та оформлення права власності на частки сторін.

Відповідно до умов вищевказаного договору, 21.12.2007 р. між сторонами у справі підписано Акт передачі проектно-кошторисної документації житлового комплексу по вул. Руській, 219-Г. (а. с. 18).

Даний Акт укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками за договором їх підписи скріплено печатками сторін.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою Серії ЯЯ № 350814 (а.с. 61-62) вбачається, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою розташованою за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 219-Г, площею 0,8000 га, кадастровий номер 7310136600:32:003:0033, виданий Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області на підставі рішення 34 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 27.11.2008 р. № 739 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового комплексу (1.9 Житлових, житлово-будівельних, гаражно, і дачно-будівельних кооперативів).

З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2007 р. Управлінням МВС України в Чернівецькій області було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № 430 від 14.12.2007 р. з будівництва багатоквартирного житлового комплексу на вул. Руській, 219-Г. та виготовлено проектно-кошторисну документацію, яка повністю профінансована за рахунок позивача, в порушення п. 1.5. Договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: № 17 від 22.09.2005 р. на суму 29338,80 грн.; № 20 від 28.09.2005 р. на суму 2100,00 грн.; № 24 від 08.11.2005 р. на суму 880,00 грн.; № 46 від 13.12.2005 р. на суму 175,00 грн.; № 54 від 21.12.2005 р. на суму 88300,00 грн.; № 7 від 19.09.2006 р. на суму 10389,29 грн.; № 8 від 22.09.2006 р. на суму 24241,51 грн.; № 11 від 28.09.2006 р. на суму 198,50 грн.; № 19 від 14.11.2006 р. на суму 179,36 грн.; № 36 від 56106,62 грн. на загальну суму 219536,42 грн. (а. с. 24-33).

Доказів про те, що відповідачем частково та/або в повному обсязі відшкодовано вартість позивачу кошти за виготовлення проектно-кошторисної документації відповідачем не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем умови даного Договору не виконано, будівництво Об'єкту протягом 42 місяців, з моменту отримання дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт, не здійснено та Об'єкт в експлуатацію не здано, що підтверджується Актом обстеження земельної ділянки станом на 17.04.2014 р. (а. с. 20) та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна № 24888288 від 29.07.2014 р. (а. с. 62).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна № 24888288 від 29.07.2014 р. вбачається, що на земельній ділянці кадастровий номер 7310136600:32:003:0033 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження - відомості відсутні.

Відповідно до п. п. 10.4., 10.5. Договору розірвання договору допускається тільки за згодою Сторін. У разі відсутності згоди однієї із Сторін на внесення змін до Договору чи його розірвання, заінтересована Сторона має право звернутися до суду.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Порядок укладання господарських договорів врегульовано статтями 180-181 Господарського кодексу України, згідно з якими, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Спільна діяльність суб'єктів господарювання регулюється статтями 1130-1143 Цивільного кодексу України.

За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Стаття 1131 Цивільного кодексу України встановлює, що умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до ст. 1133 ЦК України вклади учасників як все те, що учасники вносять у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання тощо.

У статті 1134 ЦК України визначено, що внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою.

Згідно приписів ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Загальний порядок укладення, змін і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1141 ЦК України, договір простого товариства припиняється, зокрема, у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно положень ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 ЦК України визначена можливість розірвання договору, у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Розірвання договору з цієї підстави на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можливе за наявності одночасно чотирьох умов, зазначених у частині 2 статті 652 ЦК України, а саме:

1) в момент укладення договору сторони керувались тим, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а ч.1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Місцевим судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Апелянтом/відповідачем суттєво порушено умови Договору, оскільки протягом тривалого часу не розпочато будівельних робіт щодо об'єкта будівництва.

Апелянт стверджує, що ним протягом грудня 2007 року - липня 2008 року здійснено роботи з розчищення території, огородження та облаштування котловану площею 13700 кв. м. на загальну суму приблизно 2000000,00 грн.

Однак вказані твердження Апелянта колегією суддів оцінюються критично, оскільки з моменту отримання Управлінням МВС України в Чернівецькій області дозволу (14.12.2007 р.) на виконання будівельних робіт № 430 від 14.12.2007 р. з будівництва багатоквартирного житлового комплексу на вул. Руській, 219-Г, Об'єкт будівництва мав бути збудований протягом 42 місяців (п. 2.2.3. Договору), тобто протягом 3-х років 5-ти місяців (14.05.2011 р.) та зданий в експлуатацію, однак станом на даний час, крім виритого котловану, будь-яких інших будівельних робіт визначених п.п. 2.2.4. Договору - Малим приватним підприємством «Яніс» не проведено, в матеріалах справи такі докази відсутні, Апелянтом суду не подано.

Інші твердження апелянта/відповідача, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Відповідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи із приписів ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Оглянувши та дослідивши всі обставини даної справи, оцінивши їх в сукупності, колегія суду приходить до висновку, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.07.2014 р. по справі № 926/971/14 є обґрунтованим, ухвалене на підставі повного з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, твердженнями апелянта, які викладені в апеляційній скарзі рішення місцевого суду не спростовують, відтак відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування зазначеного судового рішення.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.07.2014 року у справі № 926/971/14 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути Господарському суду Чернівецької області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.

25.02.2015 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 02.03.2015 р.