Рішення

від 16.02.2015 по справі 910/1360/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2015Справа №910/1360/15-г

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-ізраїльське підприємство «ЯМ Сервіс Україна»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Оранта»

про стягнення 101233,94 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Решетняк Д.П. - за довіреністю

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-ізраїльське підприємство «ЯМ Сервіс Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «Оранта» про стягнення 101233,94 грн..

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою суду від 27.01.2015 порушено провадження у справі № 910/1360/15-г, розгляд останньої призначено на 16.02.2015.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В період з 24.02.2011 по 20.04.2011 товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-ізраїльське підприємство «ЯМ Сервіс Україна» (продавець) поставило, а товариство з обмеженою відповідальністю «Оранта» (покупець) отримало товар на загальну суму 102186,00 грн. за наступними видатковими накладними: № 0000246 від 24.02.2011, № 0000283 від 02.03.2011, № 0000357 від 15.03.2011, № 0000401 від 21.03.2011, № 0000402 від 21.03.2011, № 0000412 від 22.03.2011, № 0000477 від 30.03.2011, № 0000486 від 31.03.2011, № 0000487 від 31.03.2011, № 0000552 від 08.04.2011, № 0000573 від 12.04.2011, № 0000597 від 14.04.2011, № 0000598 від 14.04.2011, № 0000636 від 20.04.2011, про що свідчить підпис представника відповідача на цих накладних.

Передача продавцем та прийняття покупцем товару свідчить про укладення між ними договору купівлі-продажу у спрощеній формі.

Відповідно до 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним між сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 ЦК України до відповідних відносин не застосовується.

За накладною на повернення № 3 від 30.06.2011 відповідач повернув позивачу товар на суму 952,06 грн.. За товар на суму 101233,94 грн. відповідач не сплатив.

Станом на день розгляду справи 101233,94 грн. боргу відповідачем не погашено.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 101233,94 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Оранта» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 16, код 23530456) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-ізраїльське підприємство «ЯМ Сервіс Україна» (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 10, код 31243294) 101233,94 грн. боргу, 2024,68 грн. судового збору.

Рішення підписано 03.03.2014

Суддя С. А. Ковтун