Рішення

від 24.02.2015 по справі 922/3145/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р.Справа № 922/3145/14

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Суслова В.В.

судді: Пономаренко Т.О. , Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Помпою К.І.

розглянувши справу

за позовом Угроїдської селищної ради, смт. Угроїди до Товариства з обмеженою відповідальністю "Врємя 2050", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 235012,05 грн за участю представників сторін:

позивача - Будко О.І., довіреність № 30 від 18.02.2015 року;

відповідача - Москаль Р.Б., довіреність № 30/12/14 від 30.12.2014 року;

ВСТАНОВИВ:

Угроїдська селищна рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВРЄМЯ 2050" 235012,05 грн. неодержаного доходу у вигляді орендної плати від використання земельних ділянок за період з 11.10.2013 року по 11.04.2014 року. Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач користувався земельними ділянками без належного правового оформлення, що позбавило права позивача на отримування доходу в розмірі орендної плати.

У судовому засіданні 24 лютого 2015 року представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

11 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Угроїдський цукровий завод" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВРЄМЯ 2050" (покупець, відповідач) були укладені три договори (№ 1758, № 2737, № 2738) купівлі-продажу нерухомого майна, а саме - нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресами: Сумська область, Краснопільський район, смт. Угроїди, вул. Трофимова, буд. 3, Сумська область, Краснопільський район, смт. Угроїди, вул. Трофимова, 17, а також Сумська область, Краснопільський район, смт. угроїди, пров. пролетарський, буд. 13. Право власноті на нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами з реєстру. Вказані договори посвідчені приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Онопрієнко М.М.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах.

Згідно з ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Однак з огляду на те, що у продавця - ТОВ "Угроїдський цукровий завод" не було зареєстровано будь-яких прав на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, придбані відповідачем, а одже й відповідно жодних прав щодо цих земельних ділянок відповідач набути не міг.

Відповідно до частин першої та другої ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У своїй позовній заяві позивач вказує на те, що новий власник об'єктів нерухомості, тобто відповідач, не уклавши договір оренди земельних ділянок продовжує використовувати вищевказані земельні ділянки без належних правових підстав.

Розпорядженням голови Краснопільської районної державної адміністрації №101-ОД від 14.05.2014 року затверджено акт від 08.05.2014 року про визначення збитків в сумі 235012,05 грн., які неодержані позивачем, як дохід за час використання відповідачем земельних ділянок загальною площею 27,30 га за адресами: Сумська область, Краснопільський район, смт. Угроїди, вул. Трофимова, буд. 3, Сумська область, Краснопільський район, смт. Угроїди, вул. Трофимова, 17, а також Сумська область, Краснопільський район, смт. угроїди, пров. пролетарський, буд. 13, за період з 11.10.2013 року по 11.04.2014 року.

На підставі вказаного, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми збитків у вигляді упущеної вигоди. При цьому, упущеною вигодою позивач вважає неодержаний дохід у вигляді орендної плати від користування відповідачем земельних ділянок за період з 11.10.2013 року по 11.04.2014 року в розмірі 235012,05 грн.

Надаючи правову кваліфікацію вказаній вимозі, суд виходить з наступного.

Відповідно до припису статті 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 3.8. Постанови Пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Якщо у розгляді справи буде з'ясовано обставини, зазначені в абзаці третьому підпункту 3.4 пункту 3 цієї постанови, і що суб'єкт господарювання вживав необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім'я правовстановлюваних документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення.

Згідно абз. 3 п.п. 3.4. п. 3 Постанови Пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011 року, з виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

Так, виходячи з роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України предметом доказування у даній справі є встановлення наявності складу господарського правопорушення, а саме: а) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; б) шкідливого результату такої поведінки - збитків; в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; г) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Протиправною є поведінка (дія або бездіяльність) особи, що порушує чинну норму права, умови договору та тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, після реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться на спірних земельних ділянках, відповідачем розпочата процедура отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під об'єктами нерухомого майна з метою подальшого укладення договору оренди земельних ділянок, яка триває на даний час.

Одже, 27 січня 2014 року відповідач звернувся до позивача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 10,3039 га для обслуговування нежитлових будівель та споруд, які належать на праві власності ТОВ "ВРЄМЯ 2050".

Рішенням двадцять шостої сессії Угроїдської селищної ради шостого скликання від 31.01.2014 року відповідачу надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) від виробничими прощами Угроїдського цукрового заводу, орієнтованою загальною площею - 27,30 га в межах смт. Угроїди. Вказане рішення було скасоване постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 03.06.2014 року по справі №642/3445/14-а.

З метою дотримання процедури оформлення права користування земельними ділянками, 12 травня 2014 року відповідач повторно звернувся до позивача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтованою площею 10,3039 га.

Рішенням двадцять дев'ятої сессії Угроїдської селищної ради шостого скликання від 16.05.2014 року відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під виробничими площами Угроїдського цукрового заводу орієнтованою площею 27,30 га.

28 травня 2014 року на виконання зазначеного рішення між ТОВ "ВРЄМЯ 2050" та ПАТ "Сумський Промпроект" укладено договір № 84 про створення проектної продукції - проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під виробничими площами в смт. Угроїди: основна площадка з будівлями та спорудами, будівля станції з під'їздною колією, цех механізації разом з іншими будівлями та спорудами.

Проектною організацією розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, який подано відповідачем до розгляду Угроїдською селищною радою.

Рішенням тридцятої сессії Угроїдської селищної ради шостого скликання від 06.08.2014 року затверджено загальну площу земельних ділянок у розмірі 13,9715 га.

28 серпня 2014 року відповідач погодив проект землеустрою у відділі Держземагенства в Краснопільському районі Сумської області, а також у відділі містобудування, архітектури та з питань надзвичайних ситуацій Краснопільської районної державної адміністрації, про що є відповідні висновки.

08 вересня 2014 року відповідач звернувся до Угроїдської селищної ради з клопотанням № 281 про реєстрацію земельних ділянок ТОВ "ВРЄМЯ 2050" під виробничими площами Цукрового комбінату в смт. Угроїди, проте на даний момент відповіді на клопотання відповідачем отримано не було.

Одже, з вищенаведеного вбачається, що відповідач повністю дотримався процедури оформлення права користування земельними ділянками, а одже твердження позивача про зволікання відповідачем щодо укладення договору оренди є хибним.

Крім того, суд звертає увагу, що доведення наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та збитками також покладається на позивача. Однак позивачем не надано суду доказів того, що відповідач ухилявся від укладення договору оренди, або ж іншим чином перешкоджав діям позивача щодо направлення та узгодження такого договору. У зв'язку з цим, суд не вбачає наявності в діях відповідача такого елементу господарського правопорушення, як причинно-наслідковий зв'язок між дією та наслідком.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було вчинено усі дії, спрямовані на оформлення відповідних документів, необхідних для укладення договору та вини останнього у тому, що договір укладено не було, суд не вбачає.

Водночас, суд зазначає, що одним із основних доказів покладених в обгрунтування позовних вимог є Розпорядження голови Краснопільської районної державної адміністрації №101-ОД від 14.05.2014 року, яким затверджено акт від 08.05.2014 року про визначення збитків в сумі 235012,05 грн., що неодержані позивачем, як дохід за час використання відповідачем земельних ділянок загальною площею 27,30 га за адресами: Сумська область, Краснопільський район, смт. Угроїди, вул. Трофимова, буд. 3, Сумська область, Краснопільський район, смт. Угроїди, вул. Трофимова, 17, а також Сумська область, Краснопільський район, смт. угроїди, пров. пролетарський, буд. 13, за період з 11.10.2013 року по 11.04.2014 року.

Проте, суд вказує на те, що відповідачем до суду надана постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 року по справі №820/16432/14, якою скасовано вищевказане розпорядження. Даною постановою встановлено порушення процедури прийняття даного розпорядження з урахуванням відсутності представників ТОВ "ВРЄМЯ 2050" на засіданні районної коміссії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та їх неповідомлення, застосування Краснопільською районною державною адміністрацією при обчисленні суми збитків неточної (орієнтованої) площі земельної ділянки, що використовується ТОВ "ВРЄМЯ 2050", а також відсутність розрахунку збитків, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про безпідставність та недоведеність позивачем нарахування суми збитків (неодержаного доходу) у вигляді орендної плати від використання земельних ділянок у розмірі 235012,05 грн. за період з 11.10.2013 року по 11.04.2014 року, а одже позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст. 22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 123, 124, 125, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 35, 43, 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повне рішення складено 02.03.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.В. Суслова Т.О. Пономаренко О.В. Макаренко

922/3145/14