КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12183/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
У Х В А Л А
Іменем України
04 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
при секретарі: Погорілій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2014 року по справі за їх позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епсілон Інвест» про застосування заходів реагування, -
В С Т А Н О В И Л А :
ГУ державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи ТОВ «Епсілон Інвест» по вул. Котовського, 11 у Шевченківському районі м. Києва, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та двері приміщень товариства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ГУ державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.
З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2014 року здійснено планову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки протипожежного стану приміщень ТОВ «Епсілон-Інвест» за адресою: вул. Котовського, 11 у Шевченківському районі м. Києва, за результатми якої складено акт від 01.08.2014 року № 772.
Перевіркою встановлено порушення відповідачем:
- п. 3.19. НАПБА.01.001-04 - посадові особи, що згідно наказу призначені відповідальними за протипожежний стан приміщень, не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;
- п. 6.1.10. НАПБА.01.001-2004 - не наданий акт приймання системи автоматичної пожежної сигналізації в експлуатацію з підписами представників органів Державного пожежного нагляду;
- п.п. 6.1.3., 6.1.4: НАПБА.01.001-2004 - не наданий договір на технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації з спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт;
- п. 6.1.28. НАПБА.01.001-2004 - сигнал від приймально-контрольного приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого пожежного спостереження;
- п. 5.1.34. НАПБА.01.001-04 - не проведено замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок;
- п. 5.1.15. НАПБА.01.001 -2004 - не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;
- п. 5.1.9. НАПБА.01.001-2004 - допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі;
- п. 5.1.7. НАПБА.01.001-2004 - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів в приміщеннях не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
- п.п. 4.2.4., 2.9. п. 9.3.7. НАПБА.01.001-2004 ДБН В.2.2-9-2009 - двері електрощитової. складських (підсобних) приміщень не виконані протипожежними 2-го типу з межею вогнестійкості ЕІ-30 та сертифікатом відповідності;
- п.4.3.11. НАПБА.01.001-2004 - шляхи евакуації захаращені матеріальними цінностями;
- п. 4.3.9. НАПБА.01.001-2004 - евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;
- п. 4.2.14. НАПБА.01.001-2004 - глухі грати на вікнах приміщень де перебувають люди, не виконані розпашними або легкозйомними;
- п.3.4, п.п 4.3.1., 4.3.11 п. 9.З.7., 9.3.12. ДБН В. 1.1-7-2002 НАПБА.01.001-04, ДБН В.2.2-9-2009 - в якості покриття підлоги використовується ковролін з невизначеними показниками щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності, групи поширення полум'я;
- п. 4.3.1, п. 5.27. НАПБА.01.001-2004, ДБН В. 1.1-7-2002 висота проходів на шляхах евакуації менше 2-х метрів;
- п. 4.3.1. НАПБА.01.001 - ширина проходів на шляхах евакуації виконана менше 1-го метру (другий евакуаційний вихід);
- п. 7.10.1.5. п. 6.14. НАПБА.01.001-2004 ДБН В. 1.1-7-2002 - складські приміщення, розташовані в підвальному поверсі не забезпечені люками або вікнами розмірами 0.9X1.2 м з приямками та не обладнані спеціальною системою димовидалення;
- п. 6.4.18., п. 6.4.20. НАПБА.01.001-04 - існуючі вогнегасники не перевірені згідно вимог інструкції;
- п.7.50 таб. 7.5 п.4.1.4 ДБН 360-92** НАПБА.01.001-2004 - стоянку автомобілів влаштовано менше 10 м від будівель.
Зазначені вище порушення на думку апелянта є достатніми підставами для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи товариства, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та двері приміщень.
Вирішуючи питання щодо співмірності виявлених правопорушень такому заходу реагування як повне зупинення роботи товариства, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Абзацом 3 п. 1 ст. 6 наведеного Закону встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Пунктом 7 ст. 7 Закону передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. (п. 4 ст.5 Закону).
Пунктом 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до п. 12 ч.1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, п. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачені підстави для звернення центрального органу виконавчої влади до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, серед яких нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.
Отже, важливою умовою для повного зупинення роботи товариства є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме даного заходу реагування та його співрозмірність виявленим порушенням.
Так, з матеріалів справи слідує, що ще до отримання ухвали про відкриття провадження по справі відповідачем вже було вчинено дії, направлені на усунення викладених в акті зауважень, забезпечення пожежної безпеки на підприємстві та попередження загрозі життю та/або здоров'ю людей (співробітників товариства), а саме: проведено спеціальне навчання з питань пожежної безпеки відповідальних осіб (посвідчення № 07/08-806 від 07.08.2014р.); перевірено існуючі вогнегасники та проведено у відповідність нормативно-правовим актам (підтверджується доданими фотоматеріалами, актом № ОУ-001006 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.08.2014р.); звільнено шляхи евакуації (відповідні фотоматеріали додаються); здійснено підготовчі роботи з розробки проектно-кошторисної документації систем пожежної сигналізації та оповіщення людей при пожежі стадій РП, монтажу та установки пожежної сигналізації (укладено договір № 05/09/14-2014 від 05.09.2014 року); проведено перевірку технічного стану діючих електроустановок, заземлювачів, автоматичних вимикачів та ліній передачі разом з електровимірувальними й випробувальнимим роботами відповідно до вимог та норм ПТЕ і ПБЕЕС (отримано технічний звіт від 18.08.2014 року).
Судова колегія також погоджується з доводами апелянта, що для виправлення окремих порушень, зазначених в акті, необхідно проведення спеціальних додаткових робіт та відповідно проміжок часу (наприклад, визначення показників токсичності продуктів горіння, встановлення та перевірки відповідними органами Державного пожежного нагляду системи пожежної сигналізації тощо).
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що товариством здійснювалися і надалі здійснюються всі необхідні дії, направлені на виправлення зауважень та приведення стану пожежної й техногенної безпеки у відповідність до спеціальних норм, що, в свою чергу, вказує на зменшення ризиків на підприємстві, попередження загрози життю та/або здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві.
З огляду на зазначені обставини колегія суддів повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи ТОВ «Епсілон Інвест» по вул. Котовського, 11 у Шевченківському районі м. Києва, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та двері приміщень товариства, є передчасним. При цьому, судова колегія приймає до уваги посилання апелянта на те, що даний захід реагування може привести до порушення прав та інтересів третіх осіб - власників жилих приміщень (квартир), що знаходяться в житловому будинку за адресою: вулиця Котовського 11 у місті Києві, оскільки запропонований позивачем запобіжний захід стосується відключення джерела живлення та накладення печаток на розподільчі електрощити всього житлового будинку.
Посилання апелянта на те, що судді не є спеціалістами та не мають спеціального знання в сфері пожежної безпеки, а тому не в змозі надати правильні висновки доказам виконання порушень пожежної безпеки, розцінюються апеляційною інстанцією критично, з огляду на таке.
За ст. 86 КАС України:
суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1);
суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3).
Таким чином, закон надає суду право-обов'язок оцінювати наявні у справі докази та давати їм належну правову оцінку.
За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Разом з тим, апелянт, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються доводи його апеляційної скарги, не спростував наданих відповідачем доказів усунення виявлених перевіркою порушень, не надав жодного належного та допустимого доказу щодо наявності загрози життю та здоров'ю людей станом на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови та станом на час апеляційного розгляду справи. Так, позивачем не було доведено, що докази усунення ТОВ «Епсілон Інвест» порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, не відповідають дійсним обставинам справи. Єдине чим керується позивач - це акт перевірки, який був складений ГУ державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві більш ніж шість місяців тому.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні правові підстави застосовувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи товариства.
Проте, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції, що позивачем помилково обрано спосіб звернення до суду в порядку ст. 183-2 КАС України, оскільки він повинен був самостійно прийняти рішення та підтвердити його обґрунтованість в суді в порядку ст. 183-6 КАС України. При цьому, судова колегія зазначає:
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .
Пунктом 5 ч. 4 ст. 50 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень може звертатися до суду у випадках, встановлених законом.
Згідно пункту 1 Положення про державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України № 408/2011 від 06 квітня 2011 року (далі - Положення), державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
Підпунктом 3 пункту 3 вказаного Положення передбачено, що до основних завдань Держгірпромнагляду України віднесено організацію та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів, зокрема, з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.
Пунктом 4 Положення визначено, що Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв; застосування технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва тощо.
Пунктом 6 Положення передбачено, що Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи, зокрема, в областях.
Згідно частини 1 статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.
Відповідно до п. 2.1 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, затвердженого наказом МНС України № 826 від 11 серпня 2011 року державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом проведення посадовими особами Держгірпромнагляду України згідно з цим Положенням перевірок (обстежень) установ, підприємств, організацій, їх відокремлених підрозділів, філій, представництв, юридичних осіб, фізичних осіб, що використовують найману працю, у тому числі окремих виробничих об'єктів суб'єктів господарювання-виробничих цехів та дільниць, машин і механізмів, промислових майданчиків, інших відокремлених виробничих структурних підрозділів.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Згідно п. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Крім того, ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Також, відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
З наведеного слідує, що право відповідача на звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг прямо передбачене положеннями Закону.
Така правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2015 року у справі № К/800/46147/14.
Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки висновок суду першої інстанції про неналежність обраного позивачем способу звернення до суду не призвів до неправильного вирішення спору по суті, апеляційна інстанція не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваної постанови та залишає її без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 04.03.2015 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Кобаль М.І.
Карпушова О.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2015 |
Оприлюднено | 06.03.2015 |
Номер документу | 42947534 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Саприкіна І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні