Ухвала

від 19.02.2015 по справі 6-41905св14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Ситнік О.М., Горелкіної Н.А., Євграфової Є.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Державна реєстраційна служба України, про визнання права власності на земельну ділянку та звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою Товариства з обмежено відповідністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня

2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 жовтня

2014 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2008 року Товариство з обмежено відповідністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 12 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк»), та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № ML-005/152/2008, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 146 504,17 доларів США строком до 12 серпня 2028 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_4 укладений договір іпотеки № РML-005/152/2008, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку банку нерухоме майно в€' земельну ділянку, кадастровий номер 3220881300:04:004:0577, загальною площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: с. Вишеньки, Вишеньківська сільська рада, Бориспільський район, Київська область.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 15 червня 2011 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОТП Банк» 1 248 928 грн 94 коп., що еквівалентно 160 793,19 доларів США заборгованості за кредитним договором.

При виконанні рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 червня 2011 року стало відомо, що відповідач не виконала умови договору іпотеки і земельні ділянки в межах Київської області за нею не обліковуються, та фактично на сьогоднішній день ділянка належить колишньому власнику ОСОБА_5, що унеможливило звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» договору відступлення права вимоги від 28 травня 2010 року позивач є новим кредитором за кредитним договором № ML-005/152/2008.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило визнати за відповідачкою право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3220881300:04:004:0577, загальною площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: с. Вишеньки, Вишеньківська сільська рада, Бориспільський район, Київська область, та визначити спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме: звернути стягнення на вказану земельну ділянку шляхом продажу від імені ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з іншою особою-покупцем договору купівлі-продажу та наданням ТОВ «ОТП Факторинг Україна» необхідних повноважень для здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу предмета іпотеки, зокрема: право на внесення відомостей до Державної реєстраційної служби України, право на отримання дублікатів та належним чином завірених копій правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, зокрема в органах нотаріату, тощо.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 25 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 15 жовтня 2014 року, у задоволені позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна», посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 12 серпня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № ML-005/152/, згідно з п. 2 якого останній надано кредит у розмірі 146 504,17 доларів США строком до 12 серпня 2028 року з узгодженим та підписаним сторонами графіком погашення чергових платежів, що є невід'ємною частиною договору (а. с. 20в€' 27).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12 серпня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_4 укладений договір іпотеки № РML-005/152/2008, відповідно до п. 3.1 якого остання передала в іпотеку банку нерухоме майно в€' земельну ділянку, кадастровий номер 3220881300:04:004:0577, загальною площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: с. Вишеньки, Вишеньківська сільська рада, Бориспільський район, Київська область і стане власністю іпотекодавця у майбутньому на підставі укладеного договору купівлі-продажу предмета іпотеки (а. с. 28в€' 33).

Згідно з п. 4.5 договору іпотеки іпотекодавець зобов'язався у строк не більше 180 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору купівлі-продажу предмета іпотеки зареєструвати право власності на предмет іпотеки, а саме отримати державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку.

12 серпня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: с. Вишеньки, Вишеньківська сільська рада, Бориспільський район, Київська область (а. с. 44в€' 45).

28 травня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір відступлення права вимоги, згідно з яким ПАТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право вимоги за кредитним договором № ML-005/152/2008 (а. с. 72в€' 76).

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 червня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором від 12 серпня 2008 року у розмірі 1 248 928 грн 94 коп., що еквівалентно 160 793,19 доларів США (а. с. 34в€' 37).

На виконання вказаного заочного рішення 10 лютого 2012 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області виданий виконавчий лист (а. с. 38в€' 39).

У ході виконання заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 червня 2011 року стало відомо, що відповідачка не виконала умови договору іпотеки і земельна ділянка у межах Київської області за нею не обліковуються, оскільки відповідачка не зареєструвала право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку (а. с. 40, 42).

Згідно з ч. ч. 3в€' 4 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання за відповідачкою права власності на земельну ділянку не можуть бути задоволені, оскільки таке право ніким не оспорюється. Тобто в силу вимог ст. 16 ЦК України позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 ЦК України відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з відповідним позовом щодо ухилення відповідача від державної реєстрації до суду не зверталось.

Крім того, відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Із матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно не зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК України) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (ст. 5 ЦК України).

До державної реєстрації права власності за новим набувачем покупець за договором про відчуження майна, виконаним сторонами, не має права розпоряджатися цим майном, оскільки право власності на нього зберігається за продавцем, проте має право на захист свого володіння на підставі ст. 396 ЦК України. При цьому слід мати на увазі, що після оплати вартості проданого майна і передання його покупцеві, але до державної реєстрації переходу права власності, продавець також не має права ним розпоряджатися, оскільки це майно є предметом виконаного продавцем зобов'язання, яке виникло з договору про відчуження майна (п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України), а покупець є його законним володільцем.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмежено відповідністю «ОТП Факторинг Україна» відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

Ситнік О.М., Горелкіна Н.А., Євграфова Є.П.