Рішення

від 26.02.2015 по справі 920/116/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.2015 Справа № 920/116/15

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/116/15

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Сумбуд», м. Суми,

до відповідача - Сумської міської ради, м. Суми,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петропавлівська, 73-А», м. Суми

про розірвання договору оренди земельної ділянки,

за участю представників:

позивача - Дмитренка В.В. за довіреністю б/н від 28.05.2014 року,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - Деміхова О.І.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 12.09.2012р. укладений між Сумською міською радою та ПАТ «Сумбуд», зареєстрований у Державному реєстрі земель 06.12.2012 року за № 591010004000707 з 29.08.2014 року.

Представник відповідача у відзиві б/н від 09.02.2012 року на позовну заяву просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі за необґрунтованістю, та зазначає, що Сумська міська рада визнає право третьої особи на отримання спірної земельної ділянки у власність чи користування під спорудою, що належать їй на праві власності, але для оформлення такого права та для дотримання умов договору необхідне відповідне письмове звернення ОСББ «Петропавлівська, 73-А» та письмова згода позивача на відчуження орендованої земельної ділянки.

Третя особа у відзиві на позовну заяву просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та визнати розірваним спірний договір оренди.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до умов договору оренди від 12.09.2012 року, укладеного між сторонами, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 06.12.2012 року за № 591010004000707, позивачу передано в оренду земельну ділянку площею 0,2992 га у м. Суми по вул. Петропавлівській, 73-А для здійснення будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

На вищевказаній земельній ділянці позивачем збудовано житловий будинок, власниками квартир якого створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петропавлівська, 73-А».

29.08.2014 року відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 року № 1521 «Про реалізацію Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ПАТ «Сумбуд» здійснило передачу всього житлового будинку за актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини зі свого балансу на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петропавлівська, 73-А».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.11.2014 року до нього звернулася третя особа з вимогою розірвати вищезазначений договір оренди земельної ділянки, на що позивач листом повідомив третій особі про те, що ним було подано звернення до Сумської міської ради (відповідача) щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, проте відповідач ухиляється від розгляду по суті звернення позивача щодо дострокового розірвання спірного договору.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні, оскільки припинення договору оренди земельної ділянки передбачає процедуру, визначену законодавством, щодо прийняття рішення сторонами про припинення договору: підписання додаткової угоди про припинення договору чи в певних випадках настання юридичного факту; підписання акту прийому-передачі від орендаря до орендодавця; реєстрацію права на земельну ділянку за новим власником. Лише після здійснення вищевказаної процедури спірний договір фактично буде припинений.

Представник відповідача у поданому до суду відзиві на позов визнає право третьої особи на отримання спірної земельної ділянки у власність чи користування під спорудою, що належать їй на праві власності, але для оформлення такого права та для дотримання умов договору необхідне відповідне письмове звернення ОСББ «Петропавлівська, 73-А» та письмова згода позивача на відчуження орендованої земельної ділянки.

На спростування зазначених тверджень представника відповідача третьою особою 26.02.2015 року до суду подано копію нотаріальної заяви про надання згоди на вилучення з користування земельної ділянки від 17.10.2014 року, відповідно до якої позивач надає згоду на вилучення з свого користування земельної ділянки загальною площею 0,2992 га, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 73А, кадастровий номер № 5910136300:04:005:0005, наданої для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, та передачу вказаної земельної ділянки у власність чи користування (оренду) третій особі.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 5.6 договору оренди земельної ділянки від 12.09.2012 року передбачено можливість дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема на підставах, визначених законодавством.

Пунктами «а», «є» частини першої 1 статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється у тому числі у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частини перша, третя статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Крім того, частиною другою статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у випадку коли житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини першої статті 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Частиною першою статті 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, зокрема, права власності або права користування.

Відповідно до роз'яснень, наданих листом Державного комітету України із земельних ресурсів від 26.05.2010 року № 10046/17/4-10, чинним законодавством передбачено можливість передачі у власність чи надання в користування земельних ділянок під багатоквартирними житловими будинками лише об'єднанню співвласників будинку або підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Вищий Господарський суд України у своїх роз'ясненнях від 01.01.2010 року «Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами» підтвердив, що договір оренди земельної ділянки слід вважати таким, що припинив дію з моменту фактичного припинення користування земельною ділянкою та переходу права власності до іншої особи на будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці.

Крім того, наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 19.07.2012 року за заявою Київської міської ради про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 19.11.2011 року у справі № 36/368-9/63.

Отже, договір оренди земельної ділянки від 12.09.2012 року, укладений між позивачем та відповідачем, зареєстрований у Державному реєстрі земель 06.12.2012 року за № 591010004000707, підлягає розірванню в судовому порядку.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що відповідач не заперечує у своєму відзиві на позов право третьої особи на отримання спірної земельної ділянки у власність чи користування під спорудою, що належать їй на праві власності, а позивачем в свою чергу надано згоду на вилучення у нього вищезазначеної земельної ділянки та передачу її у власність чи користування третій особі, що підтверджується копією відповідної нотаріальної заяви від 17.10.2014 року, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218,00 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 12.09.2012 року, укладений між Сумською міською радою (40000, м. Суми, Майдан Незалежності, буд. 2, Ідентифікаційний код 23823253) та Публічним акціонерним товариством «Сумбуд» (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 86, Ідентифікаційний код 14017843), зареєстрований у Державному реєстрі земель 06.12.2012 року за № 591010004000707.

3. Стягнути з Сумської міської ради (40000, м. Суми, Майдан Незалежності, буд. 2, Ідентифікаційний код 23823253) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумбуд» (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 86, Ідентифікаційний код 14017843) витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.03.2015 року.

Суддя П.І. Левченко