Ухвала

від 17.02.2015 по справі 815/4419/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

17 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4419/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Хімагро» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Хімагро» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2014 року №№ 0000672204, 0000682204,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Хімагро» (далі - позивач, або ТОВ НВФ «Хімагро») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, або ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2014 року №№ 0000672204, 0000682204.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у задоволенні вказаних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 26.05.2014 року по 16.06.2014 року, на підставі наказу керівника ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 22.05.2014 року № 186, згідно вимог пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, посадовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ НВФ «Хімагро» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2012 року по 31.12.2013 року, за результати якої складено акт від 23.06.2014 року № 3/15-32-22-03/32067134.

Відповідно до висновків зазначеного акту під час проведення спірної перевірки відповідачем встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств станом на 31.12.2013 року на суму 5723476 грн., в зв'язку із порушенням позивачем п.п. 14.1.27, 14.1.36, 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 138.10.6, п. 138.10 ст. 138, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України та заниження податкового зобов'язання з ПДВ за лютий - квітень 2012 року на суму 88897 грн. в зв'язку із порушенням п. 200.1, п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 10.07.2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000672204 щодо зменшення позивачу показника від'ємного значення з податку на прибуток підприємств в декларації за 12 місяців 2013 року на суму 5723476 грн. та № 0000682204 про нарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ на суму 88897 грн. та штрафних санкцій в розмірі 44449 грн.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні вказаних вимог, суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу щодо неправомірності формування позивачем показників від'ємного значення з податку на прибуток підприємств в декларації за 2013 рік та наявності правових підстав для висновку про заниження ним податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 88897 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ НВФ ««Хімагро» відображено у декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік у рядку 06.4.4 додатка Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати суму витрат на створення резерву сумнівної заборгованості у розмірі 5448476,00 грн.

Згідно оборотам рахунку 381 «Резерв сумнівних боргів» підприємством створено резерв сумнівних боргів у жовтні 2013 р. у сумі 5448476 грн. (відображено проводкою Дт 944 Кт 381).

У грудні 2013 року підприємством в бухгалтерському обліку списано дебіторську заборгованість з рахунку 3711» Розрахунки з різними дебіторами» за рахунок створеного у жовтні 2013 року резерву сумнівних боргів записом: Дт 381 «Резерв сумнівних боргів» Кт 3711 «Розрахунки з різними дебіторами» по наступним контрагентам: ФХ Джерело (код ЄДРПОУ 21305815, Херсонська область) на суму 70200 грн., ТОВ «Долина» (код ЄДРПОУ 21879031, м. Дніпропетровськ) на суму 63306,47 грн., ТОВ «Кілійська сільгоспхімія» (код ЄДРПОУ 36795299, м. Одеса) на суму 1030610 грн., Колхоз «Прометей» (код ЄДРПОУ 2126484, Миколаївська область, Березнегуватський район) на суму 45500 грн., ТОВ «Логіст-Інвест» (код ЄДРПОУ 34801022, м. Одеса) на суму 1254012,5 грн., ТОВ «Промхімія Україна» (код ЄДРПОУ 34414359, м. Київ) на суму 60261,39 грн., ТОВ «Роск ко» (код ЄДРПОУ 33855027, м. Дніпродзержинськ) на суму 898009,63 грн., ТОВ «Тера-Лайн Агро» (код ЄДРПОУ 36182194, м. Днепродзержинськ) на суму 1147348 грн., ДП «Химпласт» (код ЄДРПОУ 30945707, м. Одеса) на суму 781056,12 грн., Юго-Восток ТОВ (код ЄДРПОУ 30076236, м. Київ) на суму 98171,97 грн.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно вимог пп. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на створення резерву сумнівної заборгованості визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 року № 237 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 року за № 725/4018), дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Згідно з п. 7 зазначеного Положення поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Пунктом 8 цього ж Положення визначено, що величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності. Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами: визначення питомої ваги безнадійних 6opгів у чистому доході; класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення; визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Згідно з п. 10 вказаного Положення нарахування суми резерву сумнівних боргів за званий період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, згідно даних фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (Баланс - Форма № 1-м), поданого до ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області 10.02.2014 року за реєстраційним № 9090194072 дані рядка 162 «Резерв сумнівних боргів» станом на 01.01.2013 року відсутні.

Тобто, підприємством на дату балансу не була обчислена величина резерву сумнівних боргів, що передбачено зазначеними вимогами п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 року № 237.

Також, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, позивачем не надано до перевірки обґрунтоване визначення величини резерву сумнівних боргів, а саме метода яким користувалось підприємство при визначені величини резерву сумнівних боргів та, як наслідок, до перевірки не надано аналіз платоспроможності окремих дебіторів, що передбачено методом застосуванням абсолютної суми сумнівної заборгованості, та не надано розрахунок коефіцієнта сумнівності, що передбачено методом застосування коефіцієнта сумнівності.

Крім того, зі змісту акту перевірки вбачається, що позивачем до перевірки не надано оригінали первинних документів (видаткових накладних, договорів про переведення боргу), згідно яким підприємством нараховано дебіторську заборгованість.

Більш того, слід зазначити, що згідно даних додатку до акту від 03.05.2012 року № 230/22/32067134 попередньої планової виїзної перевірки ТОВ НВФ «Xiмaгpo» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, а саме Реєстру суб'єктів господарювання, з якими підприємство перебував у господарських відносинах з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року станом на 31.12.2011 року не рахується дебіторська заборгованість по контрагентам, за якими позивачем списано дебіторську заборгованість за перевіряємий період.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем в порушенні вимог абз. г) пп. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України віднесено до складу інших витрат витрати на створення резерву сумнівної заборгованості у розмірі 5448476 грн., а тому вимоги позивача про скасування податкового повідомлення - рішення, прийнятого відповідачем у зв'язку з встановленням вказаних порушень, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Також, перевіркою відображених у рядку 06.5 декларації «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього званого (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік» показників за 2012-2013 роки встановлено, що на формування даного показника мало вплив від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року, а саме 25% від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2011 рік у сумі 373256 грн. (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2011 рік, підтверджено попередньою перевіркою та складає 1493024 грн.) та від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2012 рік, яке складає, з урахуванням 25% від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2011 рік, - 3176561 грн.

З урахуванням зменшення дійсною перевіркою суми витрат за 1-й квартал 2012 року на 275000 грн., від`ємне значення об'єкта оподаткування за 2012 рік (з урахуванням 25% від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 рік) складає 2901561 грн.

Таким чином, значення рядку 06.5 декларації за 2013 рік за даними перевірки складає 3274816 грн. (з урахуванням 25% від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 рік).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем в порушенні вимог п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік) у 2013 році на 275000 грн.

На підставі вищевикладеного, за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року ТОВ НВФ «Хімагро» задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування станом на 31.12.2013 року у сумі 7243114 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року ТОВ НВФ «Хімагро» завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування станом на 31.12.2013 року на суму 5723476 грн., а тому вимоги позивача про скасування податкового повідомлення - рішення, прийнятого відповідачем у зв'язку з встановленням вказаних порушень, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо податного повідомлення - рішення від 10.07.2014 року №№ 0000672204, 0000682204, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість та визначено розмір штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з цього податку колегія суддів зазначає наступне.

Згідно висновків акту № 315/22-32067134 від 17.05.2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВФ «Xiмaгpo» з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Інвестмотек» за період січень 2012 року» встановлено завищення позивачем залишку від`ємного значення податку на додану вартість по декларації за січень 2012 року на загальну суму ПДВ 88897 грн.

Прийняте за результатами вказаної перевірки податкове повідомлення - рішення від 28.05.2012 року № 0002942301 позивачем було оскаржено до суду, в зв'язку із чим, вказане податкове зобов'язання не було узгодженим та позивач користувався під час розгляду справи та до дати набрання законної сили судовим рішенням по справі правом на зменшення суми податкового зобов'язання з ПДВ у податкових деклараціях з ПДВ наступних податкових періодів до погашення повної суми від'ємного значення ПДВ в розмірі 88897 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2012 року по справі № 1570/3623/2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.05.2014 року, у задоволенні вимог ТОВ НВФ «Xiмaгpo» про скасування податкового повідомлення - рішення № 0002942301 від 28.05.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 88897 грн. відмовлено.

Вказані судові рішення набрали законної сили з оглядку на положення ст. 254 КАС України, а тому, встановлені ним обставини щодо неправомірності формування позивачем від'ємного значення з ПДВ за лютий-квітень 2012 року на суму 88897 грн. не підлягає повторному доведенню під час розгляду цієї справи згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 88897 грн., а тому вимоги позивача про скасування податкового повідомлення - рішення, прийнятого відповідачем у зв'язку з встановленням вказаних порушень, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Хімагро» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв