Постанова

від 17.02.2015 по справі 813/6934/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 року м. Львів № 813/6934/14

11 год. 31 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Шпирка Р.О., Вовчак Л.Б.;

відповідача: представник Бойко Т.М., Бобівський В.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Загону технічної служби Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Державної фінансової інспекції у Львівській області про скасування вимоги та визнання відсутності повноважень на проведення ревізії, -

ВСТАНОВИВ:

Загін технічної служби Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі - ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області) звернулося з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції у Львівській області (далі - ДФІ у Львівській області), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.10.2014 року, просить визнати протиправними та скасувати усі пункти вимоги Держаної фінансової інспекції у Львівській області «Про пред'явлення обов'язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства» від 10.09.2014 року №04-15/6330 та встановити відсутність компетенції (повноважень) на проведення (здійснення) планової ревізії фінансово-господарської діяльності ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області з 13 серпня 2014 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, у ДФІ у Львівській області немає підстав вважати заниженою вартість на суму 39 800 грн., наданої послуги по вогнезахисному обробленню та просоченню антисептиками лісоматеріалів, дерев'яних конструкцій будівель та споруд, горючих елементів кріплень, оскільки формування вартості надання послуг (калькуляції) ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області по вогнезахисному обробленню та просоченню антисептиками лісоматеріалів, дерев'яних конструкцій будівель та споруд, горючих елементів кріплень (вогнезахисне оброблення) здійснено відповідно до вимог спільного наказу МНС України, Мінекономічногорозвитку і торгівлі, Мінфіну України №1/2/1 від 03.01.2012 року «Про затвердження Методики формування вартості платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій України». Вартість платної послуги з вогнезахисного оброблення встановлюється ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області відповідно до формули вказаної у вищезазначеній Методиці. Відповідно до вищевказаної Методики сума непрямих витрат, до якої включено вартість розхідних матеріалів (у нашому випадку вогнезахисна фарба) визначається у відсотках до суми загальних кошторисних призначень на придбання предметів постачання, матеріалів, обладнання, запчастин і обмундирування, розмір яких визначається через коефіцієнт співвідношення прямих витрат на оплату праці та відрахування на соціальні заходи працівників, що надають платні послуги за рік (ЗП) та витрат на оплату праці та відрахування на соціальні заходи працівників підрозділу за рік (ОП). У зв'язку з чим, сума непрямих витрат є чітко фіксована і не коригується в залежності від вартості розхідних матеріалів.

Позивач вважає, що у наданих відповідачем розрахунках відсутня чітко встановлена формула чи механізм, за яким було здійснено розрахунки вартості наданих послуг з вогнезахисного оброблення ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області. Зважаючи на відсутність нормативного обґрунтування позиції ДФІ у Львівській області з цього питання, зауваження з приводу калькуляції по вогнезахисному обробленні не можуть бути взяті до уваги та використовуватися у подальшій роботі як правильне та законно обґрунтоване роз'яснення, за для уникнення в подальшому недоотримання коштів по нарахуванню (розрахунку) вартості платних послуг (калькуляції) по вогнезахисному обробленню та просоченню антисептиками лісоматеріалів, дерев'яних конструкцій будівель та споруд, горючих елементів кріплень (надалі вогнезахисне оброблення).

Щодо протиправності п.2 вимоги позивач зазначив, що посадові особи ДФІ не вправі за результатами ревізій робити висновки про порушення або дотримання керівником підконтрольної установи вимог законодавства про працю та перевіряти правильність нарахування заробітної плати. Вважає, незаконними та необґрунтованими доводи ДФІ у Львівській області щодо порушення позивачем вимог ч.4 ст. 13 Бюджетного кодексу України та абз.2 п.49 Постанови КМУ №228 від 28.02.2002 року «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» при здійсненні покриття витрат спеціального фонду за рахунок асигнувань загального фонду кошторису, в частині нарахування та виплати заробітної плати працівникам за роботи згідно договорів про надання платних послуг та про зайве використання ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області коштів загального фонду замість спеціального фонду на оплату праці в сумі 146606,31 грн. Просить суд врахувати лист роз'яснення Міністерства фінансів України від 14.09.2011 року на звернення Головного контрольно-ревізійного управління України.

Вказує, що оскільки штатом ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області не передбачено посад працівників, які б займалися виключно виконанням робіт або наданням послуг, що надаються установою на платній основі, а тому твердження відповідача щодо зайвого використання коштів загального фонду державного бюджету в сумі 146606,31 грн. на оплату праці працівників, які відповідно до посадових інструкцій надають платні послуги в межах норм робочого часу, є помилковими.

Щодо скасування п. 3 вимоги, позивач зазначив, що 08.09.2014 року № 213-1150/01 Держфінінспекцією у Львівській області отримано відповідь від Департаменту ресурсного забезпечення ДСНС України, яким підтверджено факт перереєстрації легкового автомобіля Мегсеdеs-Веnz (старий реєстраційний номер ВС5590АК) на легковий спеціалізований (новий реєстраційний номер 740341) технічний талон транспортного засобу ТРС 006973 від 05.03.2014 року. Тому немає підстав вважати зазначене у вимозі порушенням та відшкодовувати (повертати) кошти в сумі 5540,15 грн. використані протягом березня-червня 2014 року на паливо-мастильні матеріали (бензин марки А-95) в кількості 385 літрів для здійснення виїздів легкового спеціалізованого автомобіля пов'язаних зі службовою діяльністю (необхідністю).

На обґрунтування скасування п. 4 вимоги, позивач зазначив, що станом на 01 липня 2014 року Котельня №13 облікована на балансі ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області з червня 1997 року, згідно інвентаризаційного опису основних засобів на рахунку (основні засоби) 1.0.3 «Будинки та споруди» інвентарний №10310011 вартістю 8343,00 грн. На баланс ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області Котельню №13 поставлено наказом Управління державної пожежної охорони УМВС України у Львівській області (на сьогодні - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області) №118 від 24.06.1997 року, отже ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області не має права без відповідного дозволу (наказу) вищестоящого органу приймати будь-які рішення, щодо цього нерухомого майна. При цьому, комісією у складі посадових осіб ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області проведено огляд майна на місці, на території колишнього військового містечка в с. Голоски Малі та складено Акт про списання основних засобів №1 від 11.01.2005 року, в якому запропоновано оприбуткувати на баланс ЗТС ГУ МНСУ у Львівській області фундамент вартового приміщення з 85% зносом на суму 3300 грн., та приміщення котельні на суму 6000 грн., яке залишити на балансі без змін. Відтак, позивач вважає необґрунтованими висновки ДФІ у Львівській області, щодо порушення Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ затвердженої наказом ГУ Державного казначейства №90 від 30.10.1998 року, отже немає підстав визначати суми збитків відповідно до постанови КМУ №116 від 22.01.1996 року «Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей».

Щодо скасування п. 5 вимоги, позивач зазначив, що послуги з визначення категорій приміщень будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, які надавались Дослідно-випробувальною лабораторією ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області відносяться до переліку платних послуг, що можуть надаватися підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій. Даний перелік платних послуг затверджено постановою КМУ від 20.02.2012 року № 110 «Деякі питання надання підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій платних послуг», із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 року №380 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України». У вищезазначеній постанові не зазначається про необхідність підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій отримувати ліцензію для надання цих платних послуг згідно переліку, також у даній постанові не вказується про те, що платні послуги з переліку є послугами чи роботами протипожежного призначення.

Також позивач вказує, що із набранням чинності ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року №1622), перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки. Одночасно, постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», передбачено необхідність отримання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами.

Однак, під час проведення контрольного заходу, а також на час складання за його наслідками акта ревізії від 19.08.2014 року №04-23/46 відповідного дозволу Кабінету Міністрів України або листа-звернення ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області, щодо проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області у ДФІ у Львівській області не було. Отже, позивач стверджує, що планова ревізія фінансово-господарської діяльності ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області за період з 27.06.2014 року по 19.08.2014 року, яка здійснювалася відповідачем у вищезазначеному періоді, в тому числі і в серпні 2014 року, проведена вказаним контролюючим органом без належних правових підстав (тобто незаконно), а складений за її наслідками акт та вимоги відповідної юридичної сили не містить.

В судовому засіданні представники позивача свої позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники ДФІ у Львівській області проти позовних вимог заперечили з підстав, викладених у запереченнях від 10.11.2014 року. В судовому засіданні пояснили, що проведеною ревізію фінансово-господарської діяльності ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області за період з 01.02.2013 року по 30.06.2014 рік, встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 19.08.2014 року №04-23/46.

Щодо обґрунтованості п.1 вимоги, зазначили, що в ході ревізії під час вивчення питання повноти поступлення коштів за виконані роботи по вогнезахисному обробленню дерев'яних конструкцій, фінінспектором використано Методику формування вартості платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.01.2012 1/2/1. Зокрема, пунктом 2.2 Методики від 03.01.2012 №1/2/1 передбачено, до вартості платних послуг включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати - на оплату праці та відрахування на соціальні заходи, інші прямі витрати, напрямі витрати (а не якась їх частина, як вважає адміністрація Загону технічної служби).

Крім цього, в пункті 2.4 Методики №1/2/1 зазначено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість основних та оборотних засобів, які безпосередньо використовуються під час надання платної послуги, а саме: придбання сировини та матеріальних цінностей, обладнання, оснащення, матеріали, паливо та енергія, необхідні для забезпечення виконання послуги.

Таким чином, ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області в калькуляцію витрат включено лише 49,4 відсотки вартості основного складника (суміші ДСА-2), який використовується під час вогнезахисного оброблення деревини (не враховуючи вартість захисного одягу, респіраторів, розпилювачів та інших оборотних активів) внаслідок чого занижено вартість наданої послуги та суму надходжень коштів до спеціального фонду. Як наслідок, позивачем при наданні платних послуг завдано матеріальної шкоди (збитків) внаслідок недоотримання фінансових ресурсів установою на суму 39793,42 грн.

Щодо законності та обґрунтованості п.2 вимоги, відповідач зазначив, що позивачем порушено вимоги п. 4 ст.13, п.4 ст.23 Бюджетного Кодексу України та п.п. 19, 20, 23, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. №228. Так, згідно наданих до ревізії калькуляцій основну частку витрат у вартості наданих послуг з вогнезахисту становлять витрати на виплату заробітної плати працівників вільного найму відділення роботи з договірними об'єктами (від 75,6% до 76,0% від загальної вартості послуги), які необхідно покрити в першу чергу за рахунок надходжень спеціального фонду. Таким чином, виходячи із загальної кількості проведених робіт та закладених у калькуляцію видатків на оплату праці, позивачем зайво використано кошти загального фонду на оплату праці в загальній сумі 146606,31 грн. замість спеціального.

Представники ДФІ у Львівській області ствердили, що у листі від 10.09.2014 р. №04-15/6330 лише запропоновано внести зміни до штатних розписів та кошторису спеціального фонду бюджету в частині затвердження видатків на оплату праці працівників структурних підрозділів, які займаються наданням платних послуг та їх утримання в подальшому за рахунок власних надходжень.

Також, ДФІ у Львівській області щодо п. 3 вимоги вказано, що на час завершення ревізії позивачем було представлено документи на перереєстрацію легкового автомобіля Мегсеdеs-Веnz (старий реєстраційний номер ВС5590АК) на легковий спеціалізований (новий реєстраційний номер 740341), а саме технічний талон транспортного засобу ТРС 006973 від 05.03.2014 року.

Проте, як встановлено ревізією, дорожні листи на спеціалізований автомобіль Мегсеdеs-Веnz з реєстраційним номером 740341 з часу видачі технічного талону 05.03.2014 р. по 30.06.2014 р. у ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області відсутні. Відповідач зазначає, що згідно наданих пояснень, начальником Загону підтверджено, що в період 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р. даний автомобіль значився, як легковий і використовувався всупереч вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 р. № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету». Відтак, внаслідок утримання в установі більше одного легкового автомобіля підтверджено суму використаних паливо-мастильних матеріалів (бензин А-95) в кількості 385 л на суму 5540,15 грн. за період з 01.03.2014 року по 30.06.2014 року.

В обґрунтування п.4 вимоги відповідач щодо відсутності будівлі котельні зазначив, що у позовній заяві позивачем не заперечується наявність за даними бухгалтерського обліку станом на 01.07.2014 р. будівлі котельні та фактична її відсутність (по причині руйнації) на момент проведення ревізії. Проте, ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області без наявних на те причин, лише заперечує проти необхідності відшкодування вартості нестачі державного майна.

Щодо підставності п. 5 вимоги, відповідач зазначив необхідність дотримання ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області вимог п. 28 ст.29 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», оскільки ліцензія на надання послуг по визначенню категорій приміщень будинків та зовнішніх установок за вибухо та пожежонебезпекою в Загоні відсутня.

Стосовно тверджень позивача про відсутність компетенції (повноважень) на проведення (здійснення) планової ревізії фінансово-господарської діяльності ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області з 13 серпня 2014 року, представники відповідача зазначили, що така планова ревізія проведена у виключній відповідності до вимог Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Під час розгляду справи, представники відповідача заперечення підтримали, зазначили, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, просили у їх задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З матеріалів справи слідує, що ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області - є підрозділом територіального підпорядкування із статусом державної аварійно-рятувальної служби, який утворено з метою запобігання, реагування та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та окремих їх наслідків, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, випробувальних та дослідних робіт, дослідження пожеж та надзвичайних ситуацій, пов'язаних з ними, інших робіт у зоні відповідальності, згідно Положення (нова редакція), затвердженого 06 червня 2014 року.

Загін підпорядковано Головному управлінню ДСНС України у Львівській області.

Відповідно до п.1.14 Положення, загін є бюджетною установою, яка повністю фінансується із державного бюджету; неприбутковою організацією (код ознаки неприбутковості 0002) з правом надання платних послуг і є платником податку на додану вартість.

Пунктом 5.2 Положення передбачено, що майно Загону - це державне майно, закріплене ним на праві оперативного управління. Загін використовує закріплене за ним майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Розпорядження майном та його відчудження здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 5.4. Положення також визначено, що джерелами фінансування Загону є кошти, серед іншого, загального та спеціального фонду державного бюджету, одержані в установленому порядку від плати за надані платні послуги, виконані роботи.

Судом встановлено, що ДФІ у Львівській області відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи на II квартал 2014 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області за період з 01.02.2013 року по 30.06.2014 рік, за результатами якої складено акт від 19.08.2014 року №04-23/46.

За наслідками ревізії, відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» відповідачем надіслано ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області вимогу «Про пред'явлення обов'язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства» від 10.09.2014 року №04-15/6330.

При цьому, оскільки у вимозі Держаної фінансової інспекції у Львівській області «Про пред'явлення обов'язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства» від 10.09.2014 року №04-15/6330, відсутня нумерація, суд здійснює оцінку пунктів спірної вимоги у послідовності відповідно до вказаних у позовній заяві пояснень позивача та наданих заперечень відповідача.

При вирішенні спору, суд враховує наступне.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі - Положення про Держфінінспекцію, Держфінінспекція відповідно), зазначена інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення про Держфінінспекцію).

Відповідно до пункту 6 зазначеного Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням про Держфінінспекцію установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ), згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Вказана правова позиція, викладена у Постановах Верховного суду України від 14 жовтня 2014 року, від 15 квітня 2014 року, 13 травня та 18 вересня 2014 року. В яких колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права пред'являти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово відшкодувати виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Як слідує з матеріалів справи, позивач просить визнати протиправною та скасувати пункт вимоги від 10.09.2014 року №04-15/6330 щодо порушення п.п. 2.1, 2.2 та 2.4 Методики формування вартості платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.01.2012 р. №1/2/1, а саме ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області в калькуляцію витрат включено лише 49,4 відсотки вартості основного складника (суміші ДСА-2), який використовується під час вогнезахисного оброблення деревини, внаслідок чого занижено вартість наданої послуги та суму надходжень коштів до спеціального фонду на 39,8 тис. грн.

У зв'язку з вищенаведеним, для повного покриття витрат при наданні платних послуг надалі, ДФІ у Львівській області вимагає, економічною службою ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області провести розрахунок витрат на проведення платних послуг з чітким дотриманням вимог Методики №1/2/1 з включенням в калькуляції всіх понесених установою витрат. Крім цього, вимагає забезпечити повне поступлення недоотриманих фінансових ресурсів в тому числі шляхом проведення позовної роботи, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у допущенні порушення, шкоду у порядку та розмірах, встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

Відтак, суд приходить до висновку, що ДФІ у Львівській області пред'явлено вимогу, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір в сумі 39,8 тис. грн. та їх не відшкодування.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Враховуючи наведене, підстави для скасування вищезазначеного пункту вимоги Держаної фінансової інспекції у Львівській області «Про пред'явлення обов'язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства» від 10.09.2014 року №04-15/6330, у суду відсутні.

Надаючи оцінку обґрунтованості формування ДФІ у Львівській області пункту вимоги від 10.09.2014 року щодо зайвого використання коштів загального фонду державного бюджету в загальній сумі 146606,31 грн. на оплату праці працівників, які відповідно до посадових інструкцій надають платні послуги, який, згідно заперечень та пояснень представників відповідача носить рекомендаційний характер, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Так, відповідачем під час ревізії встановлено, що до калькуляцій вартості наданих послуг по вогнезахисту дерев'яних конструкцій включено витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи працівників вільного найму, що надавали відповідні платні послуги, які становили від 75,6% до 76,0% від загальної вартості послуги.

ДФІ у Львівській області вказано, що в порушення п. 4 ст. 13, п. 4 ст. 23 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 р. №2456-VI та п.п. 19, 20, 23, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 в кошторисах ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області на 2013-2014 роки по спеціальному фонду видатки на оплату праці працівників, які відповідно до посадових інструкцій надають платні послуги, не планувалися, внаслідок чого зайво використано кошти загального фонду державного бюджету на оплату праці в сумі 107,6 тис. грн. та перераховано до державних цільових фондів 39,0 тис. грн.

У зв'язку наведеним з вище, відповідач вказав про необхідність ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області внести зміни до штатних розписів та кошторису спеціального фонду бюджету в частині затвердження видатків на оплату праці працівників структурних підрозділів, які займаються наданням платних послуг та їх утримання в подальшому за рахунок власних надходжень. Крім цього, забезпечити за рахунок коштів спецфонду відшкодування до загального фонду державного бюджету зайво використаних коштів, а в іншому випадку відшкодувати за рахунок винної особи, яка допустила зайве використання коштів згідно вимог ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Судом встановлено, що джерелом утворення спеціального фонду ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області є надходження коштів від надання платних послуг, пов'язаних з проведенням робіт по вогнезахисному обробленню та просоченню антисептиками лісоматеріалів, дерев'яних конструкцій, будівель і споруд, горючих елементів кріплення гірничих виробок, ціликів, відбитого вугілля та інших легкозаймистих матеріалів.

Відповідно до пункту 19 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2008 року, спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання.

Розподіл видатків або надання кредитів з бюджету спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.

Згідно з пунктом 20 вказаного Порядку, під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

У відповідності до пункту 23 зазначеного Порядку видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Аналіз наведених норм вказує, що покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням платних послуг, що надаються бюджетними установами здійснюється за рахунок спеціального фонду у випадку, якщо такі витрати пов'язані виключно з наданням таких послуг. Проте дане не свідчить про необхідність здійснення виплат із спеціального фонду у випадку, наприклад, надання таких послуг штатними працівниками установи, які виконують також і інші покладені на них посадові обов'язки, в межах норм робочого часу без їх перевищення.

Відповідно до підп. 4.1 розділу 4 Положення ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області, яке затверджене наказом ДСНС України №240 від 18.05.2013 року «Про зміну найменування АРЗ СП (ЗТС, САРЗ) ГТУ (ТУ) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі та затвердження їх статутів (положень) у новій редакції», основними завданнями та функціями ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області передбачено, що одним з основних завдань ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області є технічне обслуговування, ремонт, випробовувані й, перевірка пожежної і спеціальної техніки, пожежного та аварійно-рятувального обладнання, а також проведення технічної діагностики пожежних, спеціальних та допоміжних автомобілів і технічного устаткування.

Слід зазначити, що штат ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області затверджений наказом ДСНС України №280 від 22.05.2013 року. В даному штаті в розділі «Підрозділи забезпечення» у складі відділення з ремонту техніки ремонтно-допоміжної частини ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області в наявності дванадцять посад «робітник з ремонту техніки та обладнання». При цьому, зазначеним штатом не передбачено посад працівників, які б займалися виключно виконанням робіт або наданням послуг, що надаються установою на платній основі.

Аналіз долучених до матеріалів справи посадових інструкцій штатних працівників ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області, вказує, що такі працівники можуть виконувати роботи з надання платних послуг, зокрема роботи по вогнезахисному обробленню та просоченню антисептиками лісоматеріалів, дерев'яних конструкцій, будівель і споруд, горючих елементів кріплення гірничих виробок, ціликів, відбитого вугілля та інших легкозаймистих матеріалів. Проте, до їх посадових обов'язків входять і інші обов'язки, які не є наданням платних послуг і виконуються в межах робочого часу, а тому і не можуть бути покриті за рахунок спеціального фонду.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

З вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно не проводилося планування заробітної плати та нарахувань на заробітну плату по спеціальному фонду, а видатки здійснювалися згідно кошторисних призначень.

Відтак, суд вважає безпідставними твердження відповідача щодо порушення ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області положень ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України та абз.2 п.49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 р.

При цьому, аналіз норм Закону України від 26.01.1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» дає право для висновку, що вимоги державної фінансової інспекції повинні бути законними, а також чіткими, спрямованими на усунення виявлених порушень.

Письмова вимога ДФІ про усунення виявлених ревізією порушень, як офіційний письмовий документ суб'єкта владних повноважень, який є обов'язковим до виконання - повинна містити в собі чітко визначенні конкретні дії для підконтрольної установи (позивача), якому ця вимога пред'являється.

Проте, із змісту сказаного пункту вимоги ДФІ у Львівській області від 10.09.2014 року №04-15/6330 неможливо зрозуміти, яким чином позивач має забезпечити за рахунок коштів спецфонду відшкодування до загального фонду державного бюджету використаних коштів протягом 2013-2014 років. Незрозумілість вимоги суб'єкта владних повноважень призводить до неможливості її виконання.

За вказаних обставин, пункт вимоги відповідача від 10.09.2014 року №04-15/6330 щодо зайвого використання коштів загального фонду державного бюджету в загальній сумі 146606,31 грн. на оплату праці працівників, які відповідно до посадових інструкцій надають платні послуги, не може вважатись законним та обґрунтованим.

Щодо необхідності стягнення з осіб, винних у проведенні зайвих виплат шкоду у порядку та розмірах встановлених ст. ст. 130-136 КЗпП України, суд вважає за необхідне зазначити.

Так, відповідно до статей 133, 134 КЗпП України, у відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть: працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

У повному розмірі шкоди, працівники несуть матеріальну відповідальність, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135 1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків; шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків; службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Аналіз вказаних норм не дає підстави для висновку про можливість їх застосування до спірних правовідносин. Вказана правова позиція відповідає позиції Вищого Адміністративного Суду України, викладеною у Постанові від 06.11.2014 року у справі №К/800/1886/14.

Надаючи оцінку обґрунтованості формування ДФІ у Львівській області пункту 3 вимоги від 10.09.2014 року про усунення порушень, суд вважає за необхідне врахувати наступне.

Так, в ході ревізії щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання легкових автомобілів за період з 01.03.2014 року по 30.06.2014 року, встановлено, що дорожні листи на спеціалізований автомобіль Мегсеdеs-Веnz з реєстраційним номером 740341 з часу видачі технічного талону 05.03.2014 р. по 30.06.2014 р. у ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області відсутні. Відповідач зазначає, що згідно наданих пояснень, начальником Загону підтверджено, що в період з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р. даний автомобіль значився, як легковий і використовувався всупереч вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 р. № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету». Відтак, внаслідок утримання в установі більше одного легкового автомобіля підтверджено суму використаних паливо-мастильних матеріалів (бензин А-95) в кількості 385 л на суму 5540,15 грн. за період з 01.03.2014 року по 30.06.2014 року.

З метою усунення вказаного порушення, відповідач вимагає забезпечити повне відшкодування за рахунок винних осіб нанесених збитків, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у допущенні порушення, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130, 136 КЗпП України.

Відповідно до п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органам фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів. В той же час, ст. 15 Закону обумовлює, що лише законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. При цьому, частиною другою ст. 71 КАС України обумовлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, п.5 заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 р. № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», передбачено недопущення використання для обслуговування органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, більше одного легкового автомобіля, якщо інше не передбачено законом або актом Кабінету Міністрів України (крім автотранспортних засобів, що згідно з навчальними планами використовуються у навчальному процесі для підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації учнів, студентів та осіб, що навчаються, для виїздів журналістів до місць подій з метою збирання інформації). Недопущення залучення легкових автомобілів для транспортного обслуговування посадових осіб понад кількість автомобілів, визначену Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що 08.09.2014 року № 213-1150/01 ДФІ у Львівській області отримано відповідь від Департаменту ресурсного забезпечення ДСНС України, яким підтверджено факт перереєстрації легкового автомобіля Мегсеdеs-Веnz (старий реєстраційний номер ВС5590АК) на легковий спеціалізований (новий реєстраційний номер 740341) технічний талон транспортного засобу ТРС 006973 від 05.03.2014 року, що виключає, порушення з боку позивача наведеної вище норми.

При цьому, пояснення, які надані начальником Загону, що в період 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р. даний автомобіль значився, як легковий, а також відсутність дорожніх листів не можуть бути належними і допустимими доказами, які підтверджують висновки відповідача, що такий автомобіль використовувався всупереч вимог п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 р. № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету».

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідач не довів належним чином обґрунтованість п. 3 своєї вимоги від 10.09.2014 року, оскільки кошти фактично використовувались протягом березня-червня 2014 року на паливо-мастильні матеріали для здійснення виїздів саме легкового спеціалізованого автомобіля пов'язаних зі службовою діяльністю, незважаючи на несвоєчасне доведення інформації щодо перереєстрації легкового спеціалізованого автомобіля реєстраційний номер 740341 посадовою особою ГУ ДСНСУ у Львівській області.

Надаючи оцінку обґрунтованості формування ДФІ у Львівській області пункту 4 вимоги від 10.09.2014 року про усунення порушень, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Судом встановлено, що згідно розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 21.05.1997 року № 445 «Про передачу нерухомого майна колишнього військового містечка №230 в с. Голоски Малі» нерухоме майно колишнього військового містечка передане державній пожежній охороні на праві оперативного управління. На підставі цього розпорядження, Управління майном Львівської облдержадміністрації передало, а Управління державної пожежної охорони УМВС України у Львівській області прийняло нерухоме майно колишнього військового містечка №230 розташованого на земельній ділянці площею 15,2 га згідно акту прийому-передачі нерухомого майна від 17.06.1997 року. Наказом Управління державної пожежної охорони УМВС України у Львівській області №118 від 24.06.1997 року поставлено на баланс ЗТС УДПО УМВС України у Львівській області нерухоме майно вартістю 20097,59 грн. згідно акту прийому передачі від 17.06.1997 року, серед яких Котельня №13.

Відповідачем же, під час проведення ревізії зроблено висновки про відсутність такої будівлі «котельня №13» інвентарний номер 100310011.

Тому, покликаючись на п.17.2 Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства від 30.10.1998 р. №90, який передбачає, що у випадках стягнення втрат з винних осіб заподіяних крадіжкою, недостачею або втратою, визначення сум збитків здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. №116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» та Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей», вимагає визначити розмір збитків, понесених позивачем втрат фінансових ресурсів від нестачі будівлі у спосіб і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. №116, та забезпечити максимальне відшкодування за рахунок винної особи. Одночасно, із сум, стягнутих відповідно до встановленого порядку, здійснити відшкодування збитків.

Так, у відповідності до ч.1 ст.10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка.

Як слідує з матеріалів справи, комісією у складі посадових осіб позивача проведено огляд майна на місці, на території колишнього військового містечка в селі Голоски Малі та складено Акт про списання основних засобів №1 від 11.01.2005 року щодо списання з обліку складу №11, складу №12, огорожу та ворота, а також запропоновано оприбуткувати на баланс ЗТС ГУ МНС України у Львівській області фундамент вартового приміщення з 85% зносом на суму 3300 грн., та приміщення котельні на суму 6000 грн., яке залишити на балансі без змін.

Станом на 01 липня 2014 року Котельня №13 знаходиться на балансі ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області згідно інвентаризаційного опису основних засобів на рахунку (основні засоби) 1.0.3 «Будинки та споруди» інвентарний № 10310011 вартістю 8343,00 грн.

Позивач пояснив, що з моменту передачі на баланс ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області згідно акту прийому передачі від 17.06.1997 року будівлі Котельні №13 у незадовільному стані, яка на протязі періоду з 1997 року по 2014 рік під дією природного впливу зазнала додаткової руйнації, оскільки для відновлення та використання її не виділялося коштів у зв'язку із важкою економічною ситуацією. Проте, вказане не свідчить про її відсутність, на підтвердження чого, долучив до матеріалів справи відповідні фотознімки.

Таким чином, факт нестачі основних засобів не підтверджується жодними належними доказами в розумінні ст. 70 КАС України, а ґрунтується лише на суб'єктивній думці ревізора. Тому у суду відсутні підстави вважати, що посадові особи ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області винні у розкраданні, недостачі чи втраті матеріальних цінностей.

Між тим, зміст оскаржуваного пункту вимоги зводиться до зобов'язання позивача розрахувати та стягнути з винних осіб матеріальну шкоду. Водночас, ані в акті, ані у вимозі відповідач не зазначає осіб, вина у вчиненні порушення яких, на думку ревізора, встановлена під час ревізії. Також, необхідно зауважити на те, що відповідачем не зазначено, в чому полягає необхідність дотримання позивачем вимог Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей».

Таким чином, суд не вбачає підстав для визначення позивачу суми збитків відповідно до постанови КМУ №116 від 22.01.1996 року «Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» та стягнення (відшкодування) втрат з винних осіб, а тому вважає п. 3 вимоги ДФІ у Львівській області в цій частині помилковими.

Судом не враховуються твердження відповідача щодо необхідності отримання ліцензії для надання платних послуг з визначення категорій приміщень будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, про що вказано у пункті 5 спірної вимоги, з огляду на таке.

Відповідно до вимог п.28 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення підлягає ліцензуванню.

ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області надає платні послуги відповідно до ліцензії серії АД №037750, виданої Державною інспекцією техногенної безпеки України 27.07.2012 ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області.

У додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2012 року №110 «Деякі питання надання підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій платних послуг», із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 року №380, вказано перелік платних послуг, які можуть надаватися підрозділами ДСЗНС.

Згідно вказаного переліку, ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області може проводити випробування з визначення показників пожежної небезпеки речовин, матеріалів та розрахунок категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

В той же час, у відповідності до Наказу МНС України №1037 від 29 листопада 2011 року «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення», а саме розділом II «Ліцензійних умов» визначено, які саме роботи належать до робіт протипожежного призначення та підлягають ліцензуванню, серед яких відсутні роботи по розрахунку категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежної та пожежною небезпекою, для таких робіт не розроблено ліцензійних умов, а отже такі не підлягають ліцензуванню.

Враховуючи пункт 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», відповідно до якого, органам державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Проте, суд звертає увагу на те, що дане право слід розглядати у контексті з нормами статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», які встановлюють обов'язок службових осіб об'єктів, що контролюються, виконувати лише законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних пунктів 2, 3, 4, 5 вимоги Державної фінансової інспекції у Львівській області «Про пред'явлення обов'язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства» від 10.09.2014 року №04-15/6330, тому вимоги позивача в цій частині є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача - встановити відсутність компетенції (повноважень) на проведення (здійснення) планової ревізії фінансово-господарської діяльності ЗТС ГУ ДСНСУ у Львівській області з 13 серпня 2014 року, суд зазначає.

Статтею 31 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року №1622-VII установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Перелік контролюючих органів, яким надаватиметься такий дозвіл, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 року №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами». При цьому, до вказаного переліку включено Держфінінспекцію. Надання дозволів здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження. Дозвіл не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Тобто, чинним законодавством визначено перелік заходів, які здійснюються без отримання дозволу Кабінету Міністрів України. У всіх інших випадках проведення контролюючими органами будь-яких контрольних заходів (у тому числі як планових, так і позапланових) необхідний дозвіл Уряду.

В той же час, аналіз наведених норм вказує, що для завершення контрольних заходів, розпочатих до набрання чинності вищевказаним Законом України, необхідність отримання дозволу Кабінету Міністрів України вказаною постановою не передбачена.

Судом встановлено, що відповідачем було зупинено проведення ревізії з 28 липня 2014 року, що підтверджується листом від 25.07.2014 року №04-15м/5151. Поновлено ревізії фінансово-господарської діяльності ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області з 07.08.2014 року, про що позивача було повідомлено листом від 07.08.2014 року №04-15/5542, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України - при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовленою.

Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункти 2, 3, 4, 5 вимоги Державної фінансової інспекції у Львівській області «Про пред'явлення обов'язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства» від 10.09.2014 року №04-15/6330.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Загону технічної служби Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (вул. Земельна, 19, м. Львів, 79037, код ЄДРПОУ 08588837) решту суми судового збору в розмірі 468 (чотириста шістдесят вісім) грн. 68 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 23.02.2015 року.

Суддя Клименко О.М.