Рішення

від 17.02.2015 по справі 911/147/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2015 р. Справа № 911/147/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області, с.Нижча Дубечня

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт», смт.Гостомель

про розірвання договору оренди землі

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Мусієнко М.М.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт» (далі - відповідач) про розірвання договору оренди землі.

Провадження у справі №911/147/15 порушено відповідно до ухвали суду від 20.01.2015 року та призначено справу до розгляду на 03.02.2015 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 03.02.2015 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 17.02.2015 року.

В судовому засіданні 17.02.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання 17.02.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд, ВСТАНОВИВ:

Нижчедубечанська сільська рада зверталась до Господарського суду Київської області із позовом (справа № 911/3999/13) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт» про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 06.07.2010 року зареєстрований за №041094200035 та стягнення 20 184,73 грн. боргу за оренду земельної ділянки.

04.12.2013 року Ухвалою Господарського суду Київської області була затверджена Мирова угода, в якій п.10 визначено, що сторони в подальшому зобов'язуються виконувати умови Договору оренди земельної ділянки від 06.07.2010 року, п.п. 6, 8 якого визначено, що орендна плата вноситься один раз на місяць до 15 числа наступного місяця.

Таким чином, провадження у справі № 911/3999/13 було припинено у зв'язку з мирним врегулюванням спору шляхом укладення мирової угоди.

Однак, ТОВ «Ірпіньнафтопродукт» умови Мирової угоди не виконує та не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, і станом на 05.01.2015 року за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 30791,23 грн. 02.12.2014 року Нижчедубечанська сільська рада звернулась з пропозиціє розірвати договір оренди землі від 06.07.2010 року, відповідач відповіді не надав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачає, що договір може бути розірвано за рішенням суду па вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Згідно з ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Таким чином, судом в ході розгляду спору встановлено наявність підстав для розірвання Договору оренди у зв'язку з істотним порушенням його умов щодо внесення орендної плати. Відповідні обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.

Таким чином, оскільки відповідач не виконує умови Договору оренди щодо внесення орендних платежів, чим також порушує умови укладеної в матеріалах справи № 911/3999/13 мирової угоди, з огляду на ст. 651 Цивільного кодексу України наявні підстави для розірвання відпорних угод.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про розірвання Договору оренди землі є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню. Вимога позивача про скасування ухвали Господарського суду Київської області про затвердження мирової угоди від 04.12.2014 року у справі № 911/3999/13 не підлягає розгляду в матеріалах справи № 911/147/15 і підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. В той же час, з огляду на зміст викладених в позові обставин, позивач не позбавлений права звернутись до суду з вимогою про розірвання відповідної мирової угоди, укладеної щодо виконання сторонами умов спірного Договору оренди, з підстав порушення відповідачем її умов, які є тотожними з підставами задоволених позовних вимог щодо розірвання Договору оренди.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про частков езадовлення позовних вимог в частині розірвання Договору оренди землі. В решті позов підлягає залишенню без розгляду.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 06.07.2010 року, який зареєстрований за № 041094200035, укладений між Нижчедубечанською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт» (Київська обл., смт. Гостомель, вул. Чкалова, 31-А, код 30366747) на користь Нижчедубечанської сільської ради (07361, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нижча Дубечня, вул. Леніна,50) 1218 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Позовні вимоги про скасування ухвали Господарського суду Київської області про затвердження мирової угоди від 04.12.2014 року у справі № 911/3999/13 залишити без розгляду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 03.03.2015 року