Ухвала

від 17.02.2015 по справі 804/16494/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2015 рокусправа № 804/16494/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Ніколенко І.М.

відповідача: - Горобець К.М. дов від 09.07.2014,

Євтушок Т.А. дов від 10.02.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року

у справі № 804/16494/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінокс»

до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноінокс» звернулось до суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення (форми «Р») від 29.03.2013 №0000162202; від 29.03.2013 №0000152201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, прийняті на підставі неправомірних висновків відповідача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що позивачем доведено наявність реальних правових наслідків та господарської мети по правочинам, укладеним з контрагентами щодо купівлі-продажу товару. Крім того, посадовими особами відповідача фактично визначено порушення щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у зв'язку з придбанням ним товару, але на підставі встановлених обставин продажу товару та віднесення результату цих операцій до податкових зобов'язань з податку на додану вартість та відповідно, сплатою цього податку, висновок відповідача про завищення податкового кредиту є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам податкового законодавства.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що у зв'язку з відсутністю документального підтвердження стосовно поставки металопрокату ТОВ «Техноінокс» Підприємству «ФРУНЗЕ-СЕТКА» ХОР ВОІ СОІУ, ТОВ «Ю БІ СІ ТАУЕРС», та ПП «Полюс», відсутні підстави для віднесення сум до складу валового доходу по операціях з продажу металопрокату вищенаведеним підприємствам, зокрема, неможливо стверджувати, хто саме був постачальником зазначеного товару, а отже товар був отриманий в інший спосіб, без компенсації їх вартості (безоплатно).

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Техноінокс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт від 06.02.2013 №45/222/36699548.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки, з урахуванням результатів розгляду заперечень позивача на акт перевірки, податковий орган з огляду на надання товариством після проведення перевірки первинних документів прийняв рішення викласти висновки акту перевірки від 06.02.2013 в новій редакції, відповідно до якої перевіркою встановлено порушення ТОВ «Техноінокс» п.п.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.п.14.1.36 і 14.1.56 п.14.1 ст.14, п.44.1 і п.44.2 ст.44, п.135.1 і п.135.2, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.14.1.11 п.14.1 ст.4, п.198.3 і п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201, п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 419 413,88 грн. та податку на додану вартість у розмірі 124 369,39 грн.

Як зазначено податковим органом, перевіркою повноти визначення доходу за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 встановлено його заниження всього у сумі 326145,07 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 14094,03 грн., 4 квартал 2011 року в сумі 56499,17 грн., 1 квартал 2012 року в сумі 103119,76 грн., 2 квартал 2012 року в сумі 77753,87 грн., 3 квартал 2012 року в сумі 74678,24 грн.

В порушення пп.14.1.203 п.14.1 ст.14, пп.14.1.36 і 14.1.56 п.14.1 ст.14, п.44.1 і 44.2. ст.44, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України суб'єктом господарювання неправомірно завищено показники у рядку 02 Декларації «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))» в загальній сумі 1630725,41 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 70470,16 грн., 4 квартал 2011 року в сумі 282495,87 грн., 1 квартал 2012 року в сумі 515598,74 грн., 2 квартал 2012 року в сумі 388769,39 грн., 3 квартал 2012 року в сумі 373391,25 грн.

В порушення пп.14.1.203 п.14.1 ст.14, пп.14.1.36 і 14.1.56 п.14.1 ст.14, п.44.1 і 44.2. ст.44, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України суб'єктом господарювання неправомірно занижено показники у рядку 03 Декларації «Інші доходи» за перевіряємий період в загальній сумі 1956870,48 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 84564,19 грн., 4 квартал 2011 року в сумі 338995,04 грн., 1 квартал 2012 року в сумі 618718,50 грн., 2 квартал 2012 року в сумі 466523,26 грн., 3 квартал 2012 року в сумі 448069,49 грн.

В порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1 і 44.2. ст.44, пп.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, ТОВ «Техноінокс» включені до складу валових витрат платежі по поставці металопрокату, не пов'язаних з господарською діяльністю та відсутньою розумною економічною причиною (ділова мета) в загальній сумі 1630725,41 грн., в тому числі 3 квартал 2011 року в сумі 70470,16 грн., 4 квартал 2011 року в сумі 282495,87 грн., 1 квартал 2012 року в сумі 515598,74 грн., 2 квартал 2012 року в сумі 388769,39 грн., 3 квартал 2012 року в сумі 373391,25 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 встановлено його заниження у сумі 419413,88 грн., у тому числі 3 квартал 2011 року в сумі 19449,40 грн., 4 квартал 2011 року в сумі 77969,41 грн., 1 квартал 2012 року в сумі 129931,11 грн., 2 квартал 2012 року в сумі 97969,21 грн., 3 квартал 2012 року в сумі 94094,74 грн.

Крім того, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 встановлено їх завищення у сумі 326145,07 грн., у тому числі: за серпень 2011 року 1674,2 грн., вересень 2011 року 12419,83 грн., жовтень 2011 року 3897 грн., листопад 2011 року 50746,84 грн., грудень 2011 року 1855,33 грн., січень 2012 року 19278,75 грн., лютий 2012 року 61582,83 грн.. березень 2012 року 22258,18 грн., квітень 2012 року 37901,16 грн., травень 2012 року17774,42 грн., червень 2012 року 22078,29 грн., липень 2012 року 12183,57 грн., серпень 2012 року 35609,08 грн., вересень 2012 року 26885,59 грн.

В порушення пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.198.3 і 198.6 ст198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України підприємством неправомірно завищено задекларовані показники у рядках 10.1 та 17 Декларації з ПДВ всього в сумі 425640,58 грн., у тому числі: за липень 2011 року в сумі 99495,51 грн., серпень 2011 року 1674,2 грн., вересень 2011 року 12419,83 грн., жовтень 2011 року 3897 грн., листопад 2011 року 50746,84 грн., грудень 2011 року 1855,33 грн., січень 2012 року 19278,75 грн., лютий 2012 року 61582,83 грн.. березень 2012 року 22258,18 грн., квітень 2012 року 37901,16 грн., травень 2012 року17774,42 грн., червень 2012 року 22078,29 грн., липень 2012 року 12183,57 грн., серпень 2012 року 35609,08 грн., вересень 2012 року 26885,59 грн.

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що:

- ТОВ «Техноінокс» мало взаємовідносини с суб'єктами господарювання та уклало договори, по яким наявні матеріали, щодо «нереальності» здійснення операцій, із зазначеними відповідачем підприємствами.

- ТОВ «Техноінокс» не надало Новомосковської ОДПІ наступні документи: сертифікати якості продукції, рахунки-фактури, надання яких покупцю передбачені договорами купівлі-продажу, акти виконаних робіт. Отже надані документи ТОВ «Техноінокс» до Новомосковської ОДПІ, які в акті перевірки від 06.02.2013 визнані як відсутні, не підтверджують реальність здійснення господарської діяльності, не пов'язані з господарською діяльністю та відсутністю розумною економічною причиною (діловою метою) по взаємовідносинам з Підприємством «Фрунзе-Сетка» ХОР ВОІ СОІУ, ТОВ «Ю БІ СІ ТАУЕРС» та ПП «Полюс».

На підставі акту перевірки від 06.02.2013 відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 29.03.2013 №0000152201, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 499912,65 грн., з яких: за основним платежем 419413,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 80498,77 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 29.03.2013 №0000162202, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 124369,39 грн., з яких: за основним платежем 99495,51 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 24873,88 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Стаття 135 ПК України визначає порядок визначення доходів та їх склад.

У відповідності до п.135.2 ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються, зокрема, з: інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

В свою чергу, у п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України встановлено, що інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Стаття 185 ПК України наводить визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, а стаття 187 ПК України передбачає порядок визначення дати виникнення податкових зобов'язань.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

В акті перевірки від 06.02.2013 зазначено, що у зв'язку з відсутністю документального підтвердження стосовно поставки металопрокату ТОВ «ТЕХНОІНОКС» Підприємству «ФРУНЗЕ-СЕТКА» ХОР ВОІ СОІУ, ТОВ «Ю БІ СІ ТАУЕРС», ПП «Полюс» відсутні підстави для віднесення сум до складу валового походу по операціях з продажу металопрокату по вищенаведеним підприємствам.

Разом з тим, з наданих позивачем матеріалів вбачається, що ТОВ «Техноінокс» отримало товар - металопрокат, від нерезидентів - Lien Kuo, Lung An, Yieh, Saritas, Jindal, що підтверджується копіями митних декларацій (форма МД-2) та товарно-транспортних декларацій до них (форма 1-ТН).

В подальшому вказаний металопрокат ТОВ «Техноінокс» був відвантажений на користь Підприємства «ФРУНЗЕ-СЕТКА» ХОР ВОІ СОІУ, ТОВ «Ю БІ СІ ТАУЕРС», ПП «Полюс».

Факт укладення та виконання договорів поставки металопрокату із зазначеними контрагентами підтверджується належно оформленими договорами, податковими та видатковими накладними та платіжними дорученнями по зазначеним контрагентам, наявними в матеріалах справи, які були предметом дослідження в суді першої інстанції.

Виявлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та вказаними вище підприємствами, відображення позивачем операцій з отримання обумовленого договорами товару у відповідних періодах в бухгалтерському та податковому обліках відповідачем не спростовані.

Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару, виконання робіт фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

На момент укладення та виконання означених вище договорів контрагенти позивача мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Стосовно доводів відповідача про ненадання сертифікатів якості продукції, рахунків-фактур, надання яких покупцю передбачені договорами купівлі-продажу, а також актів виконаних робіт, внаслідок чого податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ТОВ «Техноінокс» в момент поставки товарів передавало покупцям (Підприємству «Фрунзе-Сетка» ХОР ВОІ СОІУ, ТОВ «Ю БІ СІ ТАУЕРС» та ПП «Полюс» та іншим контрагентам) окрім видаткової та податкової накладної, сертифікати якості. Оплата за поставлений товар здійснювалась контрагентами-покупцями на підставі виставлених на їх адресу рахунків-фактур. Крім того, підприємство позивача укладало з зазначеними контрагентами договори купівлі-продажу та поставки металопродукції, що не передбачає виконання робіт та оформлення актів виконаних робіт.

Отже наявними в матеріалах справи доказами підтверджується реальність господарських операцій щодо придбання та подальшої поставки позивачем металопрокату.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів того, що виписані позивачем податкові накладні, які є за приписами Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Наказу ДПА України від 21.12.2010 № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 р. за № 1401/18696 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» чи Наказу Міністерства фінансів України «Про порядок заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1333/20071.

Як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, жодних зауважень щодо правильності оформлення зазначених первинних документів у відповідача під час перевірки не виникло і, відповідно, в акті перевірки від 06.02.2013 не зафіксовано.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства вказаних господарських операцій з придбання металопрокату у нерезидентів і реалізації його Підприємству «ФРУНЗЕ-СЕТКА» ХОР ВОІ СОІУ, ТОВ «Ю БІ СІ ТАУЕРС», ПП «Полюс» - матеріали справи не містять.

Також законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та вказаними підприємствами дотримані. Крім того, господарські зобов'язання з поставки товару не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами).

Крім того, відповідно до ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідачем вказані нормі законодавства не враховані, належні докази на підтвердження доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з поставки товару, відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Також зазначені вище договори (правочини), укладені позивачем, не містять умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства, або порушували публічний порядок.

Колегією суддів встановлено, що укладені позивачем договори (правочини) відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Дії позивача та його контрагентів вчинені на виконання укладених договорів, направлені саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою правочинів відповідного виду.

Суд першої інстанції встановив, з чим апеляційний суд погоджується, що посадові особи Новомосковської ОДПІ в порушення п.п. 5, 6 розділу 1, п.5.2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року №984 , в акті перевірки від 06.02.2013 під час проведення перевірки не дослідили та не зазначили суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності підприємства позивача, які мають відношення до виявленого факту порушення податкового законодавства; не зазначили період такої фінансово-господарської діяльності ТОВ «Техноінокс», обставини здійснення конкретних господарських операцій з придбання спірного товару та відображення їх результатів у бухгалтерському та податковому обліках, в результаті якої здійснено наведене порушення. Фактично посадовими особами відповідача визначено порушення щодо завищення позивачем валових витрат в зв'язку з придбанням товару, але на підставі встановлених обставин здійснення господарських операцій з продажу товару, віднесення результату цих операцій до валового доходу й, відповідно, - оподаткування податком на прибуток. Тобто факт порушення викладено суперечливо та необґрунтовано, у зв'язку з чим неможливо встановити суттєві обставини встановленого порушення та їх документальне підтвердження, що свідчить про необґрунтованість висновків посадових осіб Новомосковської ОДПІ, викладених в акті перевірки від 06.02.2013, та протиправність прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення від 29.03.2013 №0000152201.

Стосовно збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 124369,39 грн. податковим повідомленням-рішенням від 29.03.2013 №0000162201, судом першої інстанції також вірно встановлено, що таке збільшення обґрунтовано податковим органом неправомірним завищенням податкового кредиту за липень 2011 року в сумі 99495,51 грн. на підставі взаємовідносин позивача з ПП «Полюс»

Разом з тим, як встановлено судом, не спростовано відповідачем, позивач у вказаному періоді здійснював операції з продажу металопрокату на користь ПП «Полюс», та за результатами даної операції відобразив у податковому обліку віднесення до складу податкових зобов'язань суми податку на додану вартість. В той час як право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідно до ст.198 Податковго кодексу України виникає у разі придбання товарів та послуг.

З огляду на викладене суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач в порушення п.п. 5, 6 розділу 1, п.5.2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року №984 , в акті перевірки від 06.02.2013 року під час проведення перевірки не дослідили та не зазначили суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності підприємства позивача, які мають відношення до виявленого факту порушення податкового законодавства; не зазначили період такої фінансово-господарської діяльності ТОВ «Техноінокс», обставини здійснення конкретних господарських операцій з придбання спірного товару та відображення їх результатів у бухгалтерському та податковому обліках, в результаті якої здійснено наведене порушення. Фактично посадовими особами відповідача визначено порушення щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ в зв'язку з придбанням товару, але на підставі встановлених обставин продажу товару та віднесення результату цих операцій до податкових зобов'язань з ПДВ та відповідно, сплатою цього податку, висновок посадових осіб Новомосковської ОДПІ про завищення податкового кредиту є необґрунтованим, таким, що суперечить нормам податкового законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.03.2013 №0000162202 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року у справі № 804/16494/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко