Ухвала

від 26.02.2015 по справі 359/1731/15-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/1731/15-ц

Провадження № 2/359/956/2015

УХВАЛА

Про відмову у відкритті провадження в цивільній справі

26 лютого 2015 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранова-Лесів І.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ЗАТ «ВІТАК», ВДВС Бориспільського МРУЮ Київської області про зняття арешту, -

встановив:

25.02.2015 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла вище зазначена позовна заява, з проханням : зняти арешт на майно яке належить йому ОСОБА_1 на підставі право власності 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, адреса : АДРЕСА_2, квартира АДРЕСА_3 кв. 24, земельна ділянка кадастровий номер 3210500000:07:006:0029, яка знаходиться за адресою : 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Садова, 48.

Вивченням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не підсудна Бориспільському міськрайонному суду Київської області.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник.

Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК, ст. 383 ЦПК України, КАС України.

Так, за змістом ч.1-3 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону від 21.04.1999 року, що діяла станом на 25.10.2010 року, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Відповідні вимоги щодо зняття арешту у випадку закінчення виконавчого провадження містяться також в підпунктах 4.10.1,4.10.2,4.1.03 пункту 4.10 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом міністерства юстиції №74/5 від 15.12.1999 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за №865/4158, що діяла в зазначений позивачем період, коли виконавче провадження перебувало на виконанні в Відділі державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції.

Згідно позовної заяви в якості відповідача залучено до цивільно-правового спору - відділ Державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, що здійснював покладені на нього чинним законодавством обов'язки по примусовому виконанню судових рішень, та дії, рішення та бездіяльність якого в процесі виконання судових рішень можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Зі змісту позовної заяви та доданого до позовної заяви листа ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції вбачається, що на виконанні у відділі перебував судовий наказ №268/18-01 від 24.10.2001 року Господарського суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Вітак» суми боргу 10745,40 грн. в зв'язку з чим державним виконавцем 28.03.2002 року було винесено постанову б/н про накладення арешту на все майно боржника.

Згідно ч. 1 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, позовну заяву слід повернути позивачу, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням викладеного, керуючись п.1 ч.2 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «ВІТАК», ВДВС Бориспільського МРУЮ Київської області про зняття арешту.

Позовну заяву з доданими документами повернути позивачу ОСОБА_1

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І. В. Муранова-Лесів