печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21744/14-ц
Категорія 40
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2015 року Печерський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді - Батрин О.В.,
при секретарі - Лимар А. О.,
за участю позивача - ОСОБА_1
представника відповідача Бузницької Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України Яреми Віталія Григоровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІАН» про захист честі, гідності, -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генерального прокурора України Яреми В.Г., ТОВ «УНІАН» про захист честі, гідності, просив:
- зобов'язати Генерального прокурора України Ярему В.Г. провести прес-конференцію протягом 1 місяця з дня вступу рішення суду в законну силу, в якій навести інформацію у такій редакції: «Я, Генеральний прокурор України Ярема Віталій Григорович, спростовую як незаконні, наведені мною 9 липня 2014 року в моєму виступі в інформації такі вирази:
- «ті, хто залишається у наметах на Майдані Незалежності, не патріоти, а утриманці»;
- «ми маємо справу не з Майданом, а з його дешевою і небезпечною підробкою. Символ революції хочуть перетворити на карикатуру»;
- «обличчям нової України не може бути збіговисько незрозумілого походження. Дітям лейтенанта Шмідта час залишати місця»,
які образили честь і гідність учасника Майдану ОСОБА_1, та прошу вибачення за вжиті мною такі вислови. Повідомляю, що вищеназвані мною на прес-конференції 9 липня 2014 року вислови визнані недостовірними рішенням суду, що набрало законної сили»;
- зобов'язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІАН», ідентифікаційний код 35676692, розмістити на своєму веб0сайті www.unian.net інформацію Генерального прокурора України Яреми Віталія Григоровича про спростування наведеної 9 липня 2014 року інформації, які образили честь і гідність учасника Майдану ОСОБА_1 після вступу рішення суду по даному позову у законну силу на протязі 1 робочого дня, з моменту проведення прес-конференції відповідачем Генеральним прокурором України Яремою В.Г. про спростування негативної інформації.
Позовні вимоги мотивовані тим, що поширена у такий спосіб відповідачем інформація не відповідає дійсності, порушує особисті немайнові права позивача, оскільки створює враження про позивача як утриманця, Дітей лейтенанта Шмідта. Зазначає, що він має вищу освіту, не є збіговиськом незрозумілого походження, є патріотом України, оскільки приймав учать у всіх протестних акціях проти колишньої влади та підтримує всі заходи, направлені на розбудову незалежної України, є активістом-волонтером. Вказує, що Майдан не був і не є підробкою, є символом української нації та демократичного волевиявлення народу.
У судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги, пред'явивши позов до Генерального прокурора України Яреми В.Я., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «УНІАН» про захист честі, гідності (а.с. 37-41), просив:
1. визнати порушення особистих немайнових прав позивача, як активіста Майдану, на честь та гідність з боку відповідача, що полягає у розповсюдженні 9 липня 2014 року відповідачем негативної недостовірної інформації, образливих та принижуючих висловів, що стосуються особи позивача як активіста Майдану, у його публічному виступі під час прес-конференції, зокрема:
- «ті, хто залишається у наметах на Майдані Незалежності, не патріоти, а утриманці»;
- «ми маємо справу не з Майданом, а з його дешевою і небезпечною підробкою. Символ революції хочуть перетворити на карикатуру»;
- «обличчям нової України не може бути збіговисько незрозумілого походження. Дітям лейтенанта Шмідта час залишати місця»,
2. Інформацію, що стосується особи позивача як активіста Майдану, розповсюджену 9 липня 2014 року, у його публічному виступі під час прес-конференції, зокрема,:
- «ті, хто залишається у наметах на Майдані Незалежності, не патріоти, а утриманці»;
- «ми маємо справу не з Майданом, а з його дешевою і небезпечною підробкою. Символ революції хочуть перетворити на карикатуру»;
- «обличчям нової України не може бути збіговисько незрозумілого походження. Дітям лейтенанта Шмідта час залишати місця»,
визнати недостовірною;
3. Зобов'язати відповідача Ярему В.Г. протягом 1 місяця з дня вступу рішення суду по даній справі у законну силу, в якій спростувати недостовірну інформацію у такій редакції «Я, Генеральний прокурор України Ярема Віталій Григорович, спростовую як незаконні, наведені мною 9 липня 2014 року в моєму виступі в інформації такі відомості:
- «ті, хто залишається у наметах на Майдані Незалежності, не патріоти, а утриманці»;
- «ми маємо справу не з Майданом, а з його дешевою і небезпечною підробкою. Символ революції хочуть перетворити на карикатуру»;
- «обличчям нової України не може бути збіговисько незрозумілого походження. Дітям лейтенанта Шмідта час залишати місця»,
які образили честь і гідність учасника Майдану ОСОБА_1, повідомляю, що вищеназвані мною на прес-конференції 9 липня 2014 року відомості визнані недостовірними рішенням суду, що набрало законної сили» з підстав наведених вище.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення (а.с. 64-66). Зазначила, що інформація, висловлена 9 липня 2014 року Генеральним прокурором України Яремою В.Г. висловлено ним як посадовою особою під час виконання своїх службових обов'язків щодо інформування населення з приводу ситуації, яка склалась на Майдані в м. Києві, надання доручення керівництву МВС і СБУ вжити невідкладних заходів для відновлення правопорядку у столиці України та піддав критиці ситуацію, що сталася у центрі Києва з використанням мовних засобів. Висловлена ним інформація безпосередньо позивача не стосувалася, оскільки не містила його прізвище, ім'я та по батькові. Вказана інформація, на думку представника відповідача, є оціночним судженням, а тому не підлягає спростуванню.
Представник третьої особи до судового засідання не з'явися, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Тому, суд розглянув справу у відсутність представника третьої особи, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).
Разом із цим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).
За правилами ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.
Водночас, згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Судом встановлено, що на прес-конференції перед журналістами 9 липня 2014 року відповідачем Генеральним прокурором України Яремою В.Г. під час його публічного виступу, була поширена інформація такого змісту:
- «ті, хто залишається у наметах на Майдані Незалежності, не патріоти, а утриманці»;
- «ми маємо справу не з Майданом, а з його дешевою і небезпечною підробкою. Символ революції хочуть перетворити на карикатуру»;
- «обличчям нової України не може бути збіговисько незрозумілого походження. Дітям лейтенанта Шмідта час залишати місця».
Вказане стверджується оглянутим у судовому засіданні диском з відеозаписом прес-конференції (а.с. 6).
З відеозапису вбачається, що прес-конференція Генеральним прокурором України Яремою В.Г. проводилася з приводу ситуації, яка склалась у Києві на Майдані щодо вчинення низки кримінальних правопорушень та блокування адміністративних будівель. На вказаній прес-конференції відповідачем також надавались доручення керівництву МВС і СБУ вжити невідкладних заходів для відновлення правопорядку у столиці України та він піддав критиці ситуацію, що сталася у центрі Києва з використанням мовних засобів.
При цьому, суд розцінює, висловлювання Генерального прокурора України Яреми В.Г. за своїм змістом як порівняння.
Порівняння - це метод наукового дослідження, пізнання дійсності, покликаний встановити спільні й відмінні ознаки між процесами, явищами, об'єктами. За допомогою вказаного методу виявляються якісні та кількісні характеристики предметів, явищ і процесів.
Крім того, висловлена інформація Генеральним прокурором України Яремою В.Г. є його одним з проявів виконання посадових обов'язків у розумінні положень Закону України «Про прокуратуру», зокрема, щодо надання доручення керівництву МВС і СБУ вжити невідкладних заходів для відновлення правопорядку у столиці України. При цьому, Генеральний прокурор України піддав критиці ситуацію, що сталася у центрі Києва, зокрема, щодо вчинення низки кримінальних правопорушень та бокування адміністративних будівель, з використанням мовних засобів.
Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Пунктом 19 вказаної Постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Отже, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 Європейської конвенції з прав людини захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість.
Тому, інформація, яку просить спростувати позивач, не є фактичними твердженнями, а оціночними судженнями.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини» Європейська Конвенція та рішення Європейського суду є джерелом права в Україні, національні суди мають використовувати практику Європейського суду.
Так, рішенням від 21 лютого 2012 року у справі «Тушалп проти Туреччини» Європейський суд встановив, що навіть припускаючи, що висловлювання заявника могли були визнані провокативними, грубими та агресивними, вони становили оціночні судження. При цьому, Європейський суд підкреслив, що використання, навіть, «вульгарних фраз» само по собі не є визначальним в оцінці агресивного висловлювання, адже це може слугувати просто «стилістичним цілям», оскільки «стиль є частиною комунікації як форми вираження та як такий захищений разом зі змістом вираження».
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки інформацію, висловлену відповідачем, не можна перевірити на наявність фактичних тверджень. Така інформація містить оціночні судження та не стосується безпосередньо позивача, оскільки вона не містить посилань на нього.
Згідно з ст. 11 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки позивачем не доведено, що висловлена інформація відповідачем є недостовірною, порушує його особисті немайнові права, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі ст. 88 ЦПК України сплачений судовий збір позивачем йому не відшкодовується.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 297, 299, 277 ЦК України, ст.ст. 1, 30 Закону України «Про інформацію», та ст.ст. 10, 15, 88, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Генерального прокурора України Яреми Віталія Григоровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІАН» про захист честі, гідності - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Батрин О.В.
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2015 |
Оприлюднено | 06.03.2015 |
Номер документу | 42955924 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Батрин О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні