Рішення

від 02.03.2015 по справі 759/14612/14-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

ун. № 759/14612/14-ц

пр. № 2/759/466/15

02 березня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Лопатюк Н.Г.,

при секретарі Фещук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду м. Києва з клопотанням про визначення підсудності його позову до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.

Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 26 серпня 2014 року підсудність цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, визначена Святошинському районному суду м. Києва.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 вересня 2014 року, відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування та призначено справу до розгляду в судове засідання.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його дружина - ОСОБА_3, з якою на той момент він декілька років проживав однією сім'єю.

В шестимісячний строк він звернувся із заявою про прийняття спадщини до Четвертої Севастопольської міської нотаріальної контори.

Він є спадкоємцем першої черги за законом. Іншими спадкоємцями на момент смерті його дружини також були: її син - ОСОБА_2 та матір - ОСОБА_4, яка відмовилась від своєї частки на його користь та яка померла після смерті спадкодавця.

Згідно рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 30.03.2012 року, за ним, як за непрацездатним вдівцем, визнано право власності на обов'язкові частки у спадковому майні, а саме в житловому будинку АДРЕСА_1.

В січні 2012 року, він оформив право власності на 2/3 частини нежилих приміщень АДРЕСА_2, згідно рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 03.11.2011 року, про що відповідачу та його представникам відомо з серпня 2012 року.

Оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно по будинку АДРЕСА_1 для безперешкодного оформлення права власності у державного нотаріуса, у нього відсутні, у зв'язку з чим він отримав постанову про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності.

Крім того, він є тимчасовим переселенцем з Автономної Республіки Крим та постійно проживає в Голосіївському районі м. Києва. У зв'язку з окупацією Криму та неможливістю подачі позовної заяви в м. Севастополі, він звернувся з клопотанням про зміну підсудності подачі даного позову.

Отже, на підставі наведеного, позивач просить ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на обов'язкові частини в спадковому майні після смерті його дружини, ОСОБА_3, а саме: на 1/6 частину в житловому будинку АДРЕСА_1, а також на 1/6 частину земельної ділянки, кадастровий номер 8536600000:01:013:0071, площею 0,0562 га в АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином шляхом розміщення відповідного повідомлення в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі «Судова влада України», причини неявки суду не відомі, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності та ухвалити заочне рішення.

Позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Вислухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини даної справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності та співставленні, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В ході судового розгляду встановлено, що дійсно ОСОБА_1, який зареєстрований в АР Крим, прибув на тимчасове проживання до м. Києва (а.с.5 - копія довідки Департаменту соціальної політики).

Позивач є інвалідом ІІ групи загального захворювання (а.с.4 - копія довідки до акта огляду МСЕК).

Як вбачається з Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 23 липня 2004 року державним нотаріусом Шостої Севастопольської державної нотаріальної контори Котляр О.О. та зареєстрованого в реєстрі за №1-559, на підставі заповіту, посвідченого Шостою Севастопольською державною нотаріальною конторою 27 серпня 1999 року і зареєстрованого в реєстрі за №1-850, спадкоємицею зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року є ОСОБА_3. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складалось з жилого будинку АДРЕСА_1 (а.с.19 - копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом).

Як пояснив позивач в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його дружина - ОСОБА_3, з якою на той момент він декілька років проживав однією сім'єю.

В шестимісячний строк він звернувся із заявою про прийняття спадщини до Четвертої Севастопольської міської нотаріальної контори, оскільки він є спадкоємцем першої черги по закону. Іншими спадкоємцями на момент смерті його дружини також були: її син - ОСОБА_2 та матір - ОСОБА_4, яка відмовилась від своєї частки на користь останнього та яка померла після смерті спадкодавця.

Рішенням Апеляційного суду м. Севастополя від 30 березня 2012 року, задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, рішення колегії судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя від 03 листопада 2011 року - скасовано та ухвалено нове рішення. Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 18 серпня 2011 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на частки у спадковому майні - скасовано. В цій частині ухвалено нове рішення про визнання за ОСОБА_1 права на обов'язкову частку у спадщині після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3. Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 18 серпня 2011 року в частині стягнення витрат на поховання спадкодавця - залишено без змін (а.с.8-10 - копія рішення суду апеляційної інстанції).

Як встановлено вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач не зміг отримати свідоцтво про право на обов'язкову частку у спадщині, оскільки не мав підтвердження своєї інвалідності. Враховуючи, що позивачем надані належні та допустимі докази наявності у нього інвалідності на час відкриття спадщини, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність визнання за ним права на обов'язкову частку у спадщині відповідно до ст.1241 ЦК України.

Як пояснив позивач в судовому засіданні, в січні 2012 року він оформив право власності на 2/3 частини нежилих приміщень АДРЕСА_2, згідно рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 03.11.2011 року, про що відповідачу та його представникам відомо з серпня 2012 року. Оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно по будинку АДРЕСА_1 для безперешкодного оформлення права власності у державного нотаріуса, у нього відсутні, у зв'язку з чим він отримав постанову про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності.

Як вбачається з довідки №2399 від 18 вересня 2013 року, виданої комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» на запит державного нотаріуса Четвертої Севастопольської державної нотаріальної контори Шагарової І.В., станом на 31.12.2012 року право власності на будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано в КП «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради в реєстраційній книзі 103 пв під реєстраційним номером 11342 за ОСОБА_3 на підставі дубліката №2-1561 від 17 липня 2008 року, виданого Шостою Севастопольською державною нотаріальною конторою свідоцтва про право на спадщину за заповітом №1-559 від 23 липня 2004 року. Дата реєстрації - 19 липня 2008 року (а.с.20 - копія довідки).

Постановою державного нотаріуса Четвертої Севастопольської державної нотаріальної контори Храмцової Є.А. від 27 листопада 2013 року, відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки ним не надані правовстановлюючі документи на житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим останньому рекомендовано звернутись до суду (а.с.7 - копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії).

В ході судового розгляду даної справи, позивачем було надано для приєднання до матеріалів справи копію технічного паспорта на спірний житловий будинок та копію витягу з Державого земельного кадастру про спірну земельну ділянку.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від физичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст.1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почерово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, вислухавши пояснення позивача, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі належні та допустимі докази, проаналізувавши вимоги законодавства України, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, підтверджені належними доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1216, 1218 ч.1, 1241, 1258 ЦК України ст.ст. 10, 11, 57-61, 169, 208-209, 212-215, 223, 224-228, 292-294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого в АДРЕСА_3, право власності на обов'язкові частини в спадковому майні після смерті його дружини, ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме: на 1/6 частину в житловому будинку АДРЕСА_1, а також на 1/6 частину земельної ділянки з кадастровим номером №8536600000:01:013:0071, площею 0,0562 га в АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Лопатюк Н.Г.