Рішення

від 02.03.2015 по справі 654/2922/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/344/2015 Головуючий в І інстанції: Пилипенко С.В. Категорія: 7 Доповідач:Охтень А.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року березня місяця 02 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Вейтас І.В. Суддів:Цуканової І.В. Склярської І.В. При секретарі:Благовещенській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6, від імені якого діє ОСОБА_7 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 14 серпня 2014 року в справі за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Голопристанська родюча земля» до ОСОБА_6, Голопристанської міської ради про визнання рішення органу місцевого самоврядування протиправним та визнання недійсним державного акту на земельну ділянку,- ВСТАНОВИЛА:

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Голопристанська родюча земля» звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що підприємству на праві власності належить 37/100 частини житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1, а інша частина, а саме 63/100 вказаного будинку належить ОСОБА_6. 25.06.2007 року рішенням сесії Голопристанської міської ради ОСОБА_6 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_1. 14.12.2010 року рішенням сесії Голопристанської міської ради передано ОСОБА_6 безоплатно у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 964 кв.м.. Позивач вважає, що вказаними рішеннями порушено права власника 37/100 частин житлового будинку - СВК «Голопристанська родюча земля», так як ОСОБА_6 передано у власність 100% земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, що перебуває у спільній частковій власності, і позивач не має можливості користуватися належним йому нерухомим майном. Після доповнення позовних вимог просив суд: визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0964 га за кадастровим номером 6522310100:01:002:1093, яка розташована у АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_6; скасувати рішення Голопристанської міської ради від 30.05.2007 року за №314 «Про затвердження актів обстеження технічного стану житлових будинків та частин житлових будинків м. Голій Пристані, визнання їх невідповідними санітарним, технічним вимогам і непридатними для проживання»; скасувати рішення Голопристанської міської ради від 14.12.2010 року за №47 «Про передачу громадянам безоплатно у власність земельних ділянок в м. Голій Пристані» в частині передачі у власність ОСОБА_6 у розмірі 964 кв.м. по АДРЕСА_1 в економіко-планувальній зоні №2 .

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 14 серпня 2014 року позов задоволено.

Скасовано рішення Голопристанської міської ради від 30.05.2007 року за №314 «Про затвердження актів обстеження технічного стану житлових будинків та частин житлових будинків в м. Гола Пристань, визнання їх невідповідними санітарним, технічним вимогам і непридатними для проживання».

Скасовано рішення Голопристанської міської ради від 14.12.2010 року за №47 «Про передачу громадянам безоплатно у власність земельних ділянок в м. Голій Пристані» в частині передачі у власність Леутському - площею 964 кв.м. по АДРЕСА_1 в економіко-планувальній зоні №2 із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_6 площею 0,0964 га для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, яка розташована у АДРЕСА_1 за кадастровим номером 6522310100:01:002:1093 - недійсним.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_6, від імені якого діє ОСОБА_7, в апеляційній скарзі зазначає, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_6 на підставі договору дарування частини житлового будинку від 26.04.2006 року є власником 63/100 частини житлового будинку з господарського-побутовими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1.

Власником 37/100 частин вказаного житлового будинку була ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про право власності від 14 серпня 1981 року, видане згідно рішення Голопристанської міської ради № 288/9) (а.с.41, арк.інвент.сп.91).

Згідно довідки Голопристанської державної нотаріальної контори № 423/2-15 від 04.05.2007 року, станом на час видачі довідки єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_8 є ОСОБА_9, яка звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с.20).

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 лютого 2014 року позов ОСОБА_9 до Голопристанської мііської ради задоволено та визнано за ОСОБА_9 право власності на 37/100 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1(арк.інвент.сп. 100-101).

18.04.2014 року відповідно до договору дарування частини житлового будинку ОСОБА_9 подарувала 37/100 частини вказаного житлового будинку сільськогосподарському виробничому кооперативу «Голопристанська родюча земля» (а.с.6).

30.05.2007 року рішенням Голопристанської міської ради № 314 затверджено акти обстеження технічного стану житлових будинків та частин житлових будинків в м.Гола Пристань, в їх числі - 37/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1, що належав померлій ОСОБА_10 (а.с.43). Вказаним рішенням міської ради вирішено: визнати житлові будинки та частини житлових будинків невідповідними санітарним та технічним вимогам та непридатними для проживання; херсонському ДБТІ погасити правові документи на зазначені в рішенні житлові будинку та частини житлових будинків; вилучено земельні ділянки до земель запасу міської ради у громадян, в тому числі ОСОБА_10, площею 361,5 кв.м. по АДРЕСА_1.

25.06.2007 року рішенням Голопристанської міської ради № 367 надано дозвіл ОСОБА_6 на розробку технічної документації зі складання державних актів на право власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку площею 977кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с.4).

14.12.2010 року рішенням Голопристанської міської ради № 47 передано ОСОБА_6 у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у м.Голій Пристані площею 964 кв.м. по АДРЕСА_1 (5).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 372540 від 07.10.2011 року ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,0964 га за адресою м.Гола Пристань, АДРЕСА_1.

Задовольняючи позов СВК «Голопристанська родюча земля» суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувані рішення Голопристанської міської ради прийняті з порушенням законодавства. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про визнання невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання 37/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 Голопристанська міська рада керувалась Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженого Постановою Ради Міністрів УСРС від 26 квітня 1984 р.№ 189. При цьому радою порушено порядок прийняття вказаних рішень, а, саме п.п.3,5,7 Положення та не зазначено негативних факторів, які не можуть бути усунені шляхом проведення ремонтних робіт, не надано обґрунтовані висновки про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту жилого приміщення по усуненню недоліків.

Голопристанською міською радою також не враховано, що житловий будинок перебуває у спільній частковій власності і частки власників не виділені в натурі, тому не можливо зробити висновок, яким чином 37/100 частини житлового будинку непридатні для проживання, при тому, що решту 63/100 частини житлового будинку, що належать ОСОБА_6 не визнано такими, що відповідають санітарним і технічним вимогам. Вказаним вище Положенням не передбачено визнання невиділеної частини житлового будинку непридатним для проживання, оскільки наслідком визнання житлового будинку непридатним для проживання може бути рішення про знесення житлового будинку.

Суд першої інстанції прийшов правильного висновку, що ОСОБА_9, як спадкоємець, що не оформила належним чином право власності на нерухоме майно не мала права ставити питання про списання та знесення 37/100 частини житлового будинку та вилучення земельної ділянки, на якій розміщене нерухоме майно, власником якого вона не була, до земель міської ради. Доводи апеляційної скарги такі висновки суду не спростовують.

Також колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, що оскільки на момент прийняття оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування від 30.05.2007 року та 14.12.2010 року позивач не був співвласником нерухомого майна, тому наразі його права, як співвласника, можуть бути задоволені шляхом пред'явлення позову про виділення (поділ) земельної ділянки, на підставі ст. 388 ЦК України та ст.120 ЗК України, як юридично необґрунтовані.

Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_6 є власником 63/100 частини житлового будинку, а Голопристанська міська рада в порушення вимог ч.4 ст.120 ЗК України, ст. 377 ЦК України передала йому у власність всю земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 964 кв.м., чим порушено право співвласників нерухомого майна на отримання в користування земельної ділянки пропорційно до їхньої частки у спільній частковій власності житлового будинку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, не містять нових засобів доказування і тому не підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідивши надані сторонами докази, прийшов до правильного висновку про задоволення позову.

Разом з тим ухвалюючи рішення про скасування рішення Голопристанської міської ради від 30 травня 2007 року № 314 «Про затвердження актів обстеження технічного стану житлових будинків та частини житлових будинків в м.Гола Пристань, визнання їх невідповідними санітарним, технічним вимогам і непридатними для проживання», суд першої інстанції безпідставно скасував вказане рішення в повному обсязі, тоді як предметом судового розгляду було лише питання щодо неправомірності рішення в частині 37/100 житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_10. Отже колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду в частині скасування рішення Голопристанської міської ради від 30 травня 2007 року № 314, зазначивши про визнання незаконним та скасування рішення Голопристанської міської ради від 30 травня 2007 року № 314 стосовно 37/100 житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_10.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, від імені якого діє ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 14 серпня 2014 року в частині скасування рішення Голопристанської міської ради від 30 травня 2007 року № 314 «Про затвердження актів обстеження технічного стану житлових будинків та частини житлових будинків в м.Гола Пристань, визнання їх невідповідними санітарним, технічним вимогам і непридатними для проживання, змінити, зазначивши про визнання незаконним та скасування рішення Голопристанської міської ради від 30 травня 2007 року № 314 стосовно 37/100 житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_10.

В іншій частині рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 14 серпня 2014 року залишити без змін .

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: