cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
26.02.2015р. Справа № 917/2702/14
за позовом Прокурора Октябрського району міста Полтави, вул. Козака,1, м. Полтава, 36020, в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області, вул. Зигіна, 32а, м. Полтава, 36014
до Приватного підприємство "ЛУКУЛЛ", с.Харківці, Пирятинський район, Полтавська область, 37022
про стягнення 1703,62 грн.
суддя Іваницький Олексій Тихонович
секретар судового засідання Жадан Т.С.
представники сторін:
від позивача: Катренко І.М. дов. №9/1-2614 від 27.06.2014
від відповідача: не з"явився
від прокурора: Копитець О.О. посв.№ 026724 від 10.06.2014 року
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 1703,62 грн., за Договором № 16218/Пр від 01.04.2009 року, із яких: основний борг- 1590,52 грн., пеня - 113,10 грн.
В судовому засіданні представники позивача та прокуратури підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.
Відповідач повноважного представника в судові засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав, ухвала суду від 30.12.2014 року порушення провадження у справі яка була направлена на адресу відповідача вказану в позовній заяві (с.Харківці, Пирятинський район, Полтавська область, 37022) повернулася на адресу суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою не існує".
Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки судом були виконані вказані норми, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, суд вважає можливим розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача та ппокуратури, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
01.04.2009р. між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області (далі - Охорона) та Приватним підприємством „ЛУКУЛЛ" (далі - Замовник) укладено Договір за №16218/Пр по наданню послуг централізованого спостереження за станом систем тривожної сигналізації та реагуванню ГЗ ПЦС на відповідні сигнали на об'єкті відповідача (далі - Договор).
Відповідно до п. 3.2 Договору оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 20 числа поточного місяця, взяті на себе зобов'язання відповідача не виконав.
Так, заборгованість відповідача перед позивачем по Договору за червень 2014 року в сумі 395,73 грн., за липень 2014 року в сумі 487,21 грн., за серпень 2014 року в сумі 487,21грн., за вересень 2014 року 220,37 грн., всього сума основного боргу складає 1590,52 грн.
Факт надання послуг позивачем відповідачу підтверджується актами прийому -здачі виконаних робіт за вказаний період.
Направлена позивачем відповідачу претензія від 14.08.2014 року за № 9/1-3290/Кн у відповідності до ст. 5, 6, 7, 8 Господарського процесуального Кодексу України та ст. 222 Господарського Кодексу України залишилася без задоволення і відповіді, що й стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Підписавши договір № 16218/Пр від 01.04.2009р. та акти прийому - здачі виконаних робіт відповідач визнавав факт наявності в нього зобов'язання з оплати виконаних робіт. Однак взяті на себе зобов'язання не виконав, отримані від позивача послуги не оплатив.
Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).
З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.2 цього закону, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
На підставі п. 3.4 договору № 16218/Пр від 01.04.2009р. у випадку несвоєчасної оплати за цим договором нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожний день прострочення.
Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 113,10 грн., суд визнає їх правомірними (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга.Еліт 8.1.5" та "НІС" Законодавство").
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
П. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру" передбачено, що прокурор має право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що визначаються у відносинах між ними або з державою.
У відповідності зі ст. 2 ГПК України прокурор, який звернувся до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. в справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств тощо.
Із врахуванням того, що „інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спільних відносинах.
Управління Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області є централізованою системою підрозділів при Міністерстві внутрішніх справ, створених для охорони на договірних засадах об'єктів та іншого майна державної, колективної та приватної власності. Як вказує прокурор, своїми діями відповідач порушив інтереси держави, оскільки ненадходження грошових коштів на рахунок Управління Державної служби охорони, призводить до несплати ДСО при МВС України податків в централізований та місцеві бюджети, до незабезпечення належної охорони державного майна і, тим самим, ставить під загрозу його належне зберігання, запобігання правопорушенням і припинення їх у місцях несення служби.
Отже, даний позов правомірно заявлено прокурором.
Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.
Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.
Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -
Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Лукулл" ( с.Харківці, Пирятинський район, Полтавська область,37022, ідентифікаційний код 22519518) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області (вул.Зигіна, 32-А, Полтава, Полтавська область,36014, ідентифікаційний код 08596989) заборгованість за Договором № 16218/Пр від 01.04.2009 року в розмірі 1703,62 грн., із яких: основний борг - 1590,52 грн. та пеня - 113,10 грн.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Лукулл" ( с.Харківці, Пирятинський район, Полтавська область,37022, ідентифікаційний код 22519518) в доход Державного бюджету України 1827,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Повне рішення складено 05.03.2015р.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2015 |
Оприлюднено | 10.03.2015 |
Номер документу | 42966385 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Іваницький О.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні