Ухвала

від 03.02.2015 по справі 826/5305/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 року м. Київ К/800/44579/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Укрспецтехніка Система»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2014

у справі № 826/5305/14

за позовом Дочірнього підприємства «Укрспецтехніка Система»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Укрспецтехніка Система» звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0007742208 від 13.11.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014, в задоволенні позову відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ДП «Укрспецтехніка Система» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Катрейд» за період з 01.01.2013 по 31.01.2013, складено акт № 200/1-22-8-30967720 від 16.09.2013, в якому зафіксовано порушення: п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (р.19 декларації з ПДВ) - січня 2013 року на загальну суму 72 500 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки та процедури адміністративного оскарження, 18.12.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0008032208 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 72 500 грн.

Також судами встановлено, що між Дочірнім підприємством «Укрспецтехніка Система» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Катрейд» (виконавець) укладені договори від 08.01.2013 № УС333/2013, № СУС335/2013 та № УС331/2012 від 04.12.2012, за умовами яких замовник доручає, а виконавець приймає на себе поставку обладнання, монтаж та пусконалагодження пристроїв. Перелік пристроїв, що поставляються, підлягають монтажу та пусконалагодженню наведено у специфікаціях. Термін виконання робіт: 30 (тридцять) календарних днів з моменту підписання договору.

Обґрунтовуючи необхідність укладання зазначених договорів позивач посилається на державні контракти, укладені із Службою зовнішньої розвідки України на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням від 28.11.2012 № 726/12 та № 727/12, за умовами яких передбачено поставку продукції, а також монтаж та пусконалагодження на об'єктах замовника, що передбачає відрядження спеціалістів ДП «Укрспецтехніка Система» за межі міста Києва та неможливість задіяти цих спеціалістів у процесі виробництва необхідної продукції. Граничний термін виконання поставки продукції - 30 квітня 2013 року, за умови виконання бюджетних зобов'язань (фінансування) 27.12.2012.

Для встановлення факту виконання договорів позивача, укладених з ТОВ «Катрейд» судами попередніх інстанцій досліджено специфікації комплектуючих та матеріалів, що використовувались для монтажу комплексу; акти здачі-приймання робіт; податкові накладні; виписки по особовому рахунку.

Однак, участь ТОВ «Катрейд» у виконанні робіт по монтажу та пусконалагодженню пристроїв захисту інформації, які у подальшому повинні бути передані Службі зовнішньої розвідки України матеріалами справи не підтверджена.

Первинні документи (податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт) не містять змісту та обсягів послуг, інформації про посаду, прізвище та ініціали особи, яка їх підписала або іншої інформації, що давала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операціях та наявності у неї відповідних повноважень.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що позивачем не надано документального підтвердження відносин з контрагентом ТОВ «Катрейд», які супроводжують фактичне виконання операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочинами послуги були надані.

Суд касаційної інстанції погоджується з наведеним висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 зазначеного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ).

Згідно положень п. п. 201.1 , 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Таким чином, за встановлення в судовому порядку відсутності факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Катрейд», в результаті чого відсутні правові наслідки для обох сторін, є правомірним зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Укрспецтехніка Система» відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний