Постанова

від 04.03.2015 по справі 2-а-231/2008

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" березня 2015 р. м. Київ К/800/65945/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Сороки М.О., Стрелець Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови в проведенні перерахунку соціальних виплат, - в с т а н о в и л а: ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови в проведенні перерахунку соціальних виплат.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області

від 03 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2013 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області щодо непроведення ОСОБА_4 перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідності до вимог статті 15 Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» за період 18 жовтня 2007 року

по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року.

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області здійснити ОСОБА_4 перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 18 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року відповідно до статті 15 Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що після народження ІНФОРМАЦІЯ_1 доньки - ОСОБА_5, позивач перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначені обставини визнані сторонами.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» призначаються такі види допомоги: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

Статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому статтею 15 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) зазначеного закону встановлено, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Водночас, щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році, то пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»

з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 12 частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі і пункт14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України відмова управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області у виплаті позивачу допомоги в розмірах, встановлених статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є протиправною.

Крім того, згідно зі статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Також, пунктом 23 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було викладено в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».

При цьому рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 23 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у 2008 році такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) не визнавались.

Враховуючи те, що управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області у 2008 році виплачувало позивачу допомогу у розмірах, встановлених новою редакцією статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності його дій в цей проміжок часу, а суд апеляційної інстанції помилково задовольнив позов в цій частині.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішень суди допустили порушення норм матеріального права, які частині призвели до помилки при постановленні судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування постановленого у справі рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог за 2008 рік та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року в частині задоволення позовних вимог за 2008 рік у справі за позовом ОСОБА_4 до управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови в проведенні перерахунку соціальних виплат - скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області здійснити ОСОБА_4 перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік - відмовити.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду

від 20 листопада 2014 року у справі - залишити без зміни.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: