cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2015 р. Справа № 914/4365/14
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів)
до відповідача: Приватного підприємства «Укргал Плюс» (м. Львів)
третя особа 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради (м. Львів)
третя особа 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради (м. Львів)
про: стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 17101,16 грн. та пені в сумі 1914,48 грн.
Суддя: Пазичев В.М.
При секретарі: Пшеничній В.С.
Представники:
від позивача: Крива О.В. - довіреність №2302-вих.-164 від 22.01.2015 року.
від відповідача: Не з'явився.
від третьої особи 1: Мартин О.В. - довіреність №31-вих-114 від 02.02.2015 року.
від третьої особи 2: Не з'явився.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів) до Приватного підприємства «Укргал Плюс» (м. Львів) про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 17101,16 грн. та пені в сумі 1914,48 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.12.2014 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 26.12.2014 року. Ухвалою суду від 26.12.2014 року розгляд справи відкладено до 13.01.2015 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 13.01.2015 року розгляд справи відкладено до 20.01.2015 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 20.01.2015 року розгляд справи відкладено до 27.01.2015 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 27.01.2015 року розгляд справи відкладено до 03.02.2015 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 03.02.2015 року розгляд справи відкладено до 10.02.2015 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 10.02.2015 року розгляд справи відкладено до 17.02.2015 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 17.02.2015 року розгляд справи відкладено до 20.02.2015 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 20.02.2015 року розгляд справи відкладено до 25.02.2015 року, у зв'язку з відсутністю представників позивача та відповідача.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 12.12.2014 року, про відкладення від 26.12.2014 року, від 13.01.2015 року, від 20.01.2015 року, від 27.01.2015 року, від 03.02.2015 року, від 10.02.2015 року, від 17.02.2015 року, від 20.02.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
22.01.2015 року за вх. № 2507/15 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
10.02.2015 року за вх. № 595/15 позивач подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України.
11.02.2015 року за вх. № 614/15 позивач подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради.
17.02.2015 року за вх. № 6723/15 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
25.02.2015 року за вх. № 890/15 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 17101,16 грн. та пеню в сумі 1274,54 грн.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 12.12.2014 року, про відкладення від 26.12.2014 року, від 13.01.2015 року, від 20.01.2015 року, від 27.01.2015 року, від 03.02.2015 року, від 10.02.2015 року, від 17.02.2015 року, від 20.02.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи.
Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення, в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку, може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 20.02.2015 р. про відкладення розгляду справи на 25.02.2015 р. є наявна в матеріалах справи копія Реєстру № 176 на відправлення рекомендованої кореспонденції за 23.02.2015 р.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Приватне підприємство «Укргал Плюс» знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 79008, Львівська обл., м. Львів, площа Осмомисла, 2, кв. 1.
Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомо.
Третя особа 1 вимог ухвали суду про відкладення розгляду справи від 10.02.2015 року, про відкладення від 17.02.2015 року, від 20.02.2015 року виконала частково, явку поважного представника в судове засідання забезпечила.
20.02.2015 року за вх. № 7215/15 третя особа 1 подала відзив на позовну заяву.
Третя особа 2 вимог ухвали суду про відкладення розгляду справи від 20.02.2015 року не виконала, явку поважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить Реєстр № 176 на відправлення рекомендованої кореспонденції за 23.02.2015 року, а явка третьої особи 2 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 25.02.2015 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Як зазначено у позовній заяві, 22.01.2013 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та Приватним підприємством «Укргал Плюс» (надалі - відповідач) укладено договір № 182-13 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення (надалі -Договір)
Позивач зазначає, що термін дії Договору встановлюється на три роки, тобто до 22.01.2016 року (розділ 7 Договору).
Позивач наголошує, що, відповідно до п. 2.1.1 Договору, предметом цього договору є конструктивний елемент благоустрою комунальної власності для розміщення малої архітектурної форми площею 56,0 кв.м. (тротуар, газон, тощо), за адресою: м. Львів, вул. Личаківська - вул. Пасічна.
Позивач зазначає, що за умовами п.3.2 Договору, Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування Об'єктом площею 56,0 кв. м. щомісячно до 25 числа поточного місяця.
Позивач звертає увагу на те, що, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 17.11.2014 р. та довідки про стан заборгованості від 27.11.2014 р., відповідачем жодного разу не була здійснена оплата оренди. Сума боргу за період з 01.01.2013 р. по 17.11.2014 р. становить 17101,16 грн.
За твердженням позивача, відповідно до оборотно-сальдової відомості від 25.11.2014 р. за період з 01.01.2014 р. по 01.11.2014 р. пеня складає 1 914,48 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Позивач зазначає, що пунктом 2.2.2 Договору визначено обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцю вартість оренди окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними згідно з Положенням про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення.
Позивач наголошує, що, відповідно до п. 4.1 Договору, у разі протермінування платежів, передбачених у пункті 3.2 цього Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню від суми протермінованого платежу за кожен день протермінування згідно з діючим на цей період законодавством, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України. Враховуючи те, що основне зобов'язання щодо орендної плати відповідачем виконується неналежно, у позивача виникло право на стягнення пені, відповідно до п. 4.1. Договору оренди.
Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном яке є у комунальній власності.
Позивач зазначає, що, відповідно до п. 1.1 Положення про Управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого Рішенням Виконавчого комітету міської ради від 07.12.2007 р. № 1100 (із змінами та доповненнями), Управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом Департаменту економічної політики Львівської міської ради.
Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 19.10.2006 р. № 219, до повноважень Департаменту економічної політики Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходження.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради основними завданнями управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.
Згідно з п. 1.4 Положення, управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.
Позивач зазначає, що, відповідно до Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009 р. № 2451, укладання договорів оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення на окремих конструктивних елементах благоустрою комунальної власності, справляння орендної плати здійснює управління комунальної власності департаменту економічної політики. Зазначеною ухвалою затверджено форму договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення.
Відповідно до п. 1.2. Положення, дане Положення розроблене з метою визначення порядку справляння орендної плати за окремі конструктивні елементи благоустрою комунальної власності та встановлення відповідальності за несвоєчасну сплату орендної плати або ухилення від неї.
Згідно з п. 1.5. Положення, Орендодавцем окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення є Управління комунальної власності. Відповідно до п. 1.6. підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення є дозвіл (паспорт), виданий Управлінням архітектури департаменту містобудування або іншим уповноваженим органом. Беручи до уваги п. 3.4. Положення, термін внесення орендної плати визначається у договорі оренди. При цьому, з орендаря стягується заборгована сума орендної плати з врахуванням пені за кожен день протермінування. Ухвалою ЛМР від 20.03.2014 р. № 3190 затверджено Положення «Про порядок розміщення тимчасових споруд та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові».
Позивач наголошує, що, відповідно до п. 5.5. Положення, договір оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення ТС укладається на термін, визначений у відповідній ухвалі міської ради, при цьому перебіг строку чинності договору обчислюється з моменту прийняття ухвали.
25.02.2015 року за вх. № 890/15 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 17101,16 грн. та пеню в сумі 1274,54 грн.
У відзиві на позовну заяву третя особа 1 зазначає, що між сторонами вказаного спору було укладено договір №182-13 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення.
Відповідно до п.3.2. вказаного Договору, Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування Об'єктом (конструктивний елемент благоустрою комунальної власності для розміщення МАФ площею 56,0 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Личаківська - Пасічна) щомісячно до 25 числа поточного місяця. Вказаний обов'язок Орендаря передбачено і п. 2.2.2 Договору.
Оскільки відповідачем неналежно виконується обов'язок щодо сплати орендної плати, відповідно до п.4.1. Договору, позивач вправі заявити вимогу про стягнення пені від суми протермінованого платежу.
Третя особа 1 зазначає, що Договір № 182-13 від 22.01.2013 р. був підписаний обома сторонами, що свідчить що сторони погодилися із умовами цього договору.
Беручи до уваги зазначене, третя особа 1 позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити в повному обсязі.
На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, 22.01.2013 р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та приватним підприємством «Укргал Плюс» (надалі - відповідач) укладено договір № 182-13 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення (надалі -Договір)
Термін дії Договору встановлюється на три роки, тобто до 22.01.2016 року (розділ 7 Договору).
Відповідно до п. 2.1.1 Договору, предметом цього договору є конструктивний елемент благоустрою комунальної власності для розміщення малої архітектурної форми площею 56,0 кв.м. (тротуар, газон, тощо), за адресою: м. Львів, вул. Личаківська -вул. Пасічна.
За умовами п. 3.2 Договору, Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування Об'єктом площею 56,0 кв. м. щомісячно до 25 числа поточного місяця.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 17.11.2014 р. та довідки про стан заборгованості від 27.11.2014 р., відповідачем жодного разу не була здійснена оплата оренди. Сума боргу за період з 01.01.2013 р. по 17.11.2014 р. становить 17101,16 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Пунктом 2.2.2 Договору визначено обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцю вартість оренди окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними згідно з Положенням про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення.
Відповідно до п. 4.1 Договору, у разі протермінування платежів, передбачених у пункті 3.2 цього Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню від суми протермінованого платежу за кожен день протермінування згідно з діючим на цей період законодавством, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України. Враховуючи те, що основне зобов'язання щодо орендної плати відповідачем виконується неналежно, у позивача виникло право на стягнення пені, відповідно до п. 4.1. Договору оренди.
Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном яке є у комунальній власності.
Відповідно до п. 1.1 Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого Рішенням Виконавчого комітету міської ради від 07.12.2007 р. № 1100 (із змінами та доповненнями), Управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради.
Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 19.10.2006 р. № 219, до повноважень Департаменту економічної політики Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходження.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Положення про Управління комунальної власності Львівської міської ради, основними завданнями управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.
Згідно з п. 1.4 Положення, управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.
Відповідно до Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009 р. № 2451, укладання договорів оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення на окремих конструктивних елементах благоустрою комунальної власності, справляння орендної плати здійснює управління комунальної власності департаменту економічної політики. Зазначеною ухвалою затверджено форму договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення.
Відповідно до п. 1.2. Положення, дане Положення розроблене з метою визначення порядку справляння орендної плати за окремі конструктивні елементи благоустрою комунальної власності та встановлення відповідальності за несвоєчасну сплату орендної плати або ухилення від неї.
Згідно з п. 1.5. Положення, Орендодавцем окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення є управління комунальної власності. Відповідно до п. 1.6. Положення, підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення є дозвіл (паспорт), виданий управлінням архітектури департаменту містобудування або іншим уповноваженим органом. Беручи до уваги п. 3.4. Положення, Термін внесення орендної плати визначається у договорі оренди. При цьому з орендаря стягується заборгована сума орендної плати з врахуванням пені за кожен день протермінування. Ухвалою ЛМР від 20.03.2014 р. № 3190 затверджено Положення «Про порядок розміщення тимчасових споруд та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові».
Відповідно до п. 5.5. Положення, договір оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення ТС укладається на термін, визначений у відповідній ухвалі міської ради , при цьому перебіг строку чинності договору обчислюється з моменту прийняття ухвали.
Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
25.02.2015 року за вх. № 890/15 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 17101,16 грн. та пеню в сумі 1274,54 грн.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що на час прийняття судом рішення, незважаючи на вимоги суду, що викладені в відповідних судових ухвалах, відповідачем не надано належних та допустимих доказів погашення основної суми боргу в розмірі 17101,16 грн.
Отже, як вбачається із представлених суду матеріалів, відповідач не виконав свої договірні зобов'язання, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 17101,16 грн. та 1274,54 грн. - пені за період з 01.02.2014 р. по 31.10.2014 року.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.
На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, уточнені позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження частини своїх позовних вимог, а також подано уточнення (зменшення) позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що уточнені (зменшені) позовні вимоги Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Приватного підприємства «Укргал Плюс» про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 17101,16 грн. та пені в сумі 1274,54 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1827,00 грн., та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 2821 від 01.12.2014 року на суму 1827,00 грн. про сплату судового збору.
Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Укргал Плюс» (79008, м. Львів, пл. Осмомисла, 2/1, код ЄДРПОУ 34668523) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008. м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 17101 (сімнадцять тисяч сто одну) грн. 16 коп. основного боргу, 1274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн. 54 коп. - пені та судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.03.2015 року.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2015 |
Оприлюднено | 10.03.2015 |
Номер документу | 42967290 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні