Рішення

від 17.02.2015 по справі 910/260/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2015Справа №910/260/15-г

За позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія»

«Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС»

До Севастопольського Національного Технічного університету

Про зобов'язання вчинити дії та стягнення 23 018,95 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Третяк Л.В. - по дов. № 552 від 02.04.2014

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія» «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» до Севастопольського Національного Технічного університету про

- зобов'язати Севастопольський Національний Технічний університет виконати зобов'язання по другому етапу календарного плану - додаток № 4 до договору № 1603 від 06.06.2013 та надати проектну документацію для вилучення сторонніх предметів з БВіп та ВКУ на енергоблоці № 3 ВП «Южно-Українська АЕС» відповідно до умов зазначеного договору;

- стягнути з Севастопольського Національного Технічного університету за порушення строків виконання договірних зобов'язань пеню в сумі 10 852,33 грн. та 7% штрафу в сумі 12 166,62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 порушено провадження у справі № 910/260/15-г та призначено справу до розгляду на 03.02.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/260/15-г від 03.02.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 13.01.2015, розгляд справи було відкладено до 17.02.2015.

Позивач у судовому засіданні 17.02.2015 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 17.02.2015 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.01.2015 та ухвали від 03.02.2015 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з урахуванням особливостей, визначених у Законі України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.02.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.06.2013 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» (замовник) та Севастопольським Національним Технічним університетом (виконавець) було укладено договір № 1603.

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язується якісно і в строк надати послуги на тему: «Розробка проектної документації на виготовлення пристосувань для вилучення сторонніх предметів із БВіП на ВКУ», а замовник зобов'язується прийняти та сплатити такі послуги згідно з умовами цього договору.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору у визначені строки роботи по другому етапу не виконав, проектну документацію не надав. Отже, предметом спору у даній справі є зобов'язання відповідача надати проектну документацію для вилучення сторонніх предметів з БВіп та ВКУ на енергоблоці № 3 ВП «Южно-Українська АЕС» відповідно до умов зазначеного договору та стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 1603 від 06.06.2013 є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до п. 1.2. договору, технічні та інші вимоги до послуг, вказані в Технічному завданні на розробку проектної документації на виготовлення пристосувань для вилучення сторонніх предметів із БВіП на ВКУ (додаток № 1 до договору), що є невід'ємною частиною даного договору.

У п. 3.1. договору зазначено, що договірна ціна по предмету договору визначена на підставі «Зведеного кошторису на розробку проектної документації на виготовлення пристосувань для вилучення сторонніх предметів із БВіП на ВКУ» (додаток № 2 до договору) і становить 347 617,82 грн.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору, підставою для розрахунків сторін є двосторонні акти здачі-приймання наданих послуг, підписані уповноваженими представниками замовника та виконавця. Розрахунки за надані послуги здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 15 банківських днів після підписання двосторонніх актів здачі-приймання наданих послуг.

Згідно п. 5.1. договору, послуги по договору надаються протягом 2013-2014 року у відповідності до «Календарного плану на розробку проектної документації на виготовлення пристосувань для вилучення сторонніх предметів із БВіП на ВКУ» (додаток № 4 до договору).

У відповідності з п. 10.1. договору, останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 30.06.2014 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виконав перший етап робіт вартістю 171 700,13 грн., що підтверджується підписаним представниками та скріпленого печатками сторін актом № 1 від 08.11.2013 здачі-приймання наданих послуг.

Позивач виконані відповідачем роботи оплатив повністю, про що свідчать платіжні доручення № АЕС/289 від 17.01.2014, № АЕС/380 від 21.01.2014, № АЕС/508 від 24.01.2014, № АЕС/598 від 28.01.2014, всього на суму 171 700,13 грн.

В подальшому, відповідач надіслав лист від 28.05.2014 за № 174/05 01, в якому запропонував перенести строки виконання робіт (надання послуг) по другому етапу до 30.09.2014 та продовжити строк дії договору до 31.12.2014.

Листом від 18.06.2014 за № 51/7838 позивач погодився перенести строки виконання робіт по другому етапу та продовжити строк дії договору, на дати запропоновані відповідачем.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав та у визначений договором строк роботи по другому етапу не передав.

20.10.2014 позивач направив відповідачу лист від 20.10.2014 за № 16/14675, в якому вимагав виконати умови укладеного між сторонами договору № 1603 від 06.06.2013 та передати на виконання робіт другого етапу розроблений комплект проектної документації. Відповідач вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 11.3. договору, одностороння відмова від виконання договірних зобов'язань не передбачається.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідачем в порушення умов договору у визначені строки не виконав другого етапу робіт та не передав розробленої проектної документації.

Згідно з п. 1, 3 ч. 1 ст. 890 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання Севастопольського Національного Технічного університету виконати зобов'язання по другому етапу календарного плану - додаток № 4 до договору № 1603 від 06.06.2013 та надати проектну документацію для вилучення сторонніх предметів з БВіп та ВКУ на енергоблоці № 3 ВП «Южно-Українська АЕС» відповідно до умов зазначеного договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов'язання щодо виконання робіт не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Так, у п. 7.2. договору сторони передбачили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань виконавцем за договором, останній сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% від вартості послуг, по яких допущене не своєчасне виконання, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад 30 днів - додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором , у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості .

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Умови п. 7.2. договору щодо стягнення пені та штрафу за порушення строків поставки товару, відповідає вищевказаним нормам Господарського кодексу України.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України. Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 № 06/5026/1052/2011.

Оскільки прострочення з виконання ремонтних робіт мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 10 852,33 грн. пені, 12 166,62 грн. штрафу (за обґрунтованими розрахунками).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, виходячи з вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія» «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Севастопольський Національний Технічний університет (99053, м. Севастополь, вул. Університетська, 33; код ЄДРПОУ 02070973) виконати зобов'язання по другому етапу календарного плану - додаток № 4 до договору № 1603 від 06.06.2013 та надати Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія» «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3; код ЄДРПОУ 20915546) проектну документацію для вилучення сторонніх предметів з БВіп та ВКУ на енергоблоці № 3 ВП «Южно-Українська АЕС» відповідно до умов зазначеного договору.

3. Стягнути з Севастопольського Національного Технічного університету (99053, м. Севастополь, вул. Університетська, 33; код ЄДРПОУ 02070973) на користь Державного підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія» «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3; код ЄДРПОУ 20915546) 10 852 (десять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн. 33 коп. пені, 12 166 (дванадцять тисяч сто шістдесят шість) грн. 62 коп. штрафу та 3 045 (три тисячі сорок п'ять) грн. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 24.02.2015.

Суддя В.В.Сівакова