Рішення

від 23.02.2015 по справі 910/30/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015Справа №910/30/15-г

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного підприємства "Енерготех"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія"

про стягнення 94 631,34 грн.

за участю представників:

від позивача:Касаткін Є.Є.- представник за довіреністю № 2 від 28.01.2015 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне підприємство "Енерготех" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" про стягнення заборгованості в розмірі 94 631,34 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору будівельного підряду № П601 від 13.05.2013 р. в частині своєчасної плати за виконані роботи, спрямовані на облаштування системи блискавкозахисту та заземлення бізнес-центру, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.

У позові Приватне підприємство "Енерготех" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" заборгованість за виконані роботи у сумі 94 631,34 грн., яка складається з суми основного боргу - 71 359,87 грн., пені - 7 288,46 грн., інфляційної складової суми боргу - 14 463,93 грн. та 3 % річних - 1 519,08 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду не відома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

13.05.2013 р. між Приватним підприємством "Енерготех" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (генпідрядник) був укладений договір підряду № П601.

Згідно з п 1.1 вказаного договору підрядник зобов'язується виконати будівельні підрядні роботи з облаштування системи блискавкозахисту та заземлення - ІІІ черги будівництва бізнес-центру з надбудованими офісними приміщеннями на вул. Серафимовича, 1-А в м. Києві, а генпідрядник зобов'язується оплатити їх.

Роботи на об'єкті будівництва будівництва будуть виконуватись підрядником у відповідності до календарного графіку з поетапним виконанням, узuодженим з усіма іншими підрядниками генпідрядника та визначаються проектною документацією та договірною ціною (п. 1.1.1 договору).

Згідно з п.п. 2.1, 2.3 договору договірна ціна робіт, що доручається підрядникові складає 326 502,47 грн. Оплата робіт здійснюється проміжними платежами з урахуванням отриманого авансу на виконання робіт, актами приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних робіт протягом 15 робочих днів з дня їх підписання сторонами.

Генпідрядник надає підряднику аванс у розмірі 100 % від вартості матеріалів та 20 % від вартості робіт, що складає 199 210,24 грн. (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи, передбачені п. 1.1 договору згідно з затвердженого генпідрядником календарного графіку робіт у відповідності до наданої проектної документації.

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, виконав роботи на загальну суму 270 570,11 грн., що підтверджується актами прийманя виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 від 30.09.2013 р., б/н від 28.02.2014 р., № 1, 2, 3 від 28.02.2014 р. та № 2 від 28.02.2014 р., які були направлені на адресу відповідача.

Однак, відповідач зі свого боку умови договору в частині оплати робіт виконав неналежним чином - лише частково оплатив роботи у розмірі авансового платежу на суму 199 210,24 грн., що підтверджуюється банківською випискою з рахунку позивача.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за виконані роботи у сумі 71 359,87 грн., про що свідчать матеріали справи та пояснення позивача.

14.07.2014 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою за вих. № 27 про досудове врегулювання спору стягнення заборгованості, зокрема, за договром будівельного підряду № П601 від 13.05.2013 р. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач не надав суду доказів, що у направлені позивачем акти виконаних робіт ним вносились зауваження, а в роботах містились недоліки.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки належних доказів оплати заборгованості суду відповідачем не надано, позовні вимоги в частині стягнення 71 359,87 грн. основного боргу за договором підряду підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 7 288,46 грн. за період з 24.03.2014 р. по 22.09.2014 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно п. 10.9 договору генпідрядник несе відповідальність за порушення зі свої вини зобовязання своєчасно оплатити виконані роботи, сплачуючи підряднику пеню у розмірі 10 % від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину (оплата протягом 15 днів з дати підписання актів виконаних робіт), суд вважає, що нарахування пені має відбуватися саме до положень названого Закону, а тому нарахування позивачем пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення є правомирним.

Перерахувавши заявлену позивачем суму пені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за договором підряду у сумі 7 288,46 грн. за період з 24.03.2014 р. по 22.09.2014 р.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 14 463,93 грн. за період з 24.03.2014 р. по 30.11.2014 р. та 3 % річних у сумі 1 519,08 грн. за період з 24.03.2014 р. по 07.12.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 12 616,45 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним невірно врахований індекс інфляції у заявлений період та 3 % річних у сумі 1 519,08 грн. за період з 24.03.2014 р. по 07.12.2014 р.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обгрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позов частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив повернути йому надмірно сплачений судовий збір.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано майновий позов про стягнення 94 631,34 грн., 2 % від суми якого складає - 1 892,63 грн., проте позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 251,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12 від 06.10.2014 р., тобто більшому, ніж передбачено п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене, суд повертає позивачу надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 1 358,55 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Енерготех" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" про стягнення заборгованості в розмірі 94 631,34 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (03049, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, кв. 1, ідентифікаційний код 32102765) на користь Приватного підприємства "Енерготех" (03062, м. Київ, вул. Невська, буд. 21, ідентифікаційний код 32775169) основну заборгованість в сумі 71 359 (сімдесят одну тисячу триста п'ятдесят дев'ять) грн. 87 коп., пеню у сумі 7 288 (сім тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 46 коп., інфляційну складову боргу в сумі 12 616 (дванадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 45 коп., 3 % річних у сумі 1 519 (одну тисячу п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 08 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (03049, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, кв. 1, ідентифікаційний код 32102765) на користь Приватного підприємства "Енерготех" (03062, м. Київ, вул. Невська, буд. 21, ідентифікаційний код 32775169) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 855 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 68 коп.

Повернути Приватному підприємству "Енерготех" (03062, м. Київ, вул. Невська, буд. 21, ідентифікаційний код 32775169) з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1 358 (одну тисячу триста п'ятдесят вісім) грн. 55 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 23 лютого 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 02 березня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна