Рішення

від 03.03.2015 по справі 917/180/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2015 Справа № 917/180/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко", вул. Комарова, 2Б, м. Полтава, 36008

до Сільськогосподарське приватне підприємство "Жайвір", вул. Енгельса, 19А, м. Полтава, 36038

про стягнення 400 000,00 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: Анкуца В.В., довіреність №1 від 14.01.2015 р., паспорт серії КН № 851261, виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 14.01.1999 р.;

від відповідача: не з'явилися.

03.03.2015 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко" про стягнення з Сільськогосподарського приватного підприємства "Жайвір" 400 000,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 23.06.2014 р. договору № ФД-114/550-7 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі.

Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у пп. 3.9.2 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, суд розглядає дану справу за наявними матеріалами.

Позивач надав суду заяву № 26-02/02юр від 26.02.2015 р. (вх. № 2747 від 27.02.2015 р.) про внесення змін до позову з огляду на допущення ним описки по тексту позовної заяви у зазначенні назви відповідача, а саме : замість правильної назви відповідача "Сільськогосподарське приватне підприємство "Жайвір" позивачем зазначено "Товариство з обмеженою відповідальністю "Жайвір". Враховуючи викладене, останній прохає суд вважати правильною назвою відповідача - Сільськогосподарське приватне підприємство "Жайвір".

Суд задовольняє дану заяву за обґрунтуванням, наведеним у мотивувальній частині цього рішення.

Представник позивача на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви.

Відповідач позов визнає у повному обсязі, про що зазначає у відзиві на позовну заяву № б/н від 20.02.2015 р. (вх. № 2816 від 02.03.2015 р.). Крім того, у вищезазначеному відзиві останній просить суд провести розгляд справи без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд,

встановив :

23.06.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енселко" (по тексту Договору - сторона 1) та Сільськогосподарського приватного підприємства "Жайвір" (по тексту Договору - сторона 2) було укладено Договір № ФД-114/550-7 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі (далі-Договір, а.с. 7).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- сторона 1 зобов'язується надати стороні 2 фінансову допомогу на зворотній основі, а сторона 2 зобов'язується прийняти допомогу, використати її за цільовим призначенням і повернути допомогу у визначені даним договором пор якута строки (п. 1.1 Договору);

- метою надання допомоги є поповнення обігових коштів сторони2 (п. 2.1 Договору);

- розмір допомоги, яку сторона 1 надає стороні 2 у відповідності до даного договору, становить 1 540 000,00 грн. (п. 3.2 Договору);

- сторона 1 надає стороні 2 допомогу строком не пізніше 30.09.2014 р.. Допомога надається сторонами у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок сторони 2 (п. 4.1 та п. 4.2 Договору);

- у строк не пізніше 30.09.2014 р., сторона 2 зобов'язується повернути стороні 1 повну суму отриманої допомоги шляхом її перерахування на поточний рахунок сторони 1 (п. 5.1 Договору);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.09.2014 р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п. 9.1 Договору).

15.07.2014 р. між сторонами було укладено Договір № 1 (а.с.8) про внесення змін до Договору, зокрема, внесено зміни до п. 3.2, п. 5.1, п. 5.1 та п. 9.1 та викладено їх у наступній редакції :

- розмір допомоги, яку сторона 1 надає стороні 2 у відповідності до даного договору, становить 1 560 000,00 грн. (п. 3.2 Договору);

- сторона 1 надає стороні 2 допомогу строком не пізніше 30.04.2015 р. (п. 4.1 Договору);

- у строк не пізніше 31.12.2014 р. сторона 2 зобов'язується повернути стороні 1 частину допомоги у сумі 400 000,00 грн., а в строк не пізніше 30.04.2015 р. залишок отриманої допомоги у розмірі 1 160 000,00 грн. шляхом її перерахування на поточний рахунок сторони 1 (п. 5.1 Договору);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.04.2015 р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п. 9.1 Договору).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з надання відповідачу фінансової допомоги на зворотній основі в сумі 1 550 110,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень № 446 від 24.06.2014 р. на суму 1 536 700,00 (а.с. 14), № 454 від 04.07.2014 р. на суму 3 300,00 грн. (а.с. 13), № 461 від 15.07.2014 р. на суму 2 600,00 грн. (а.с. 12), № 464 від 01.08.2014 р. на суму 5 550,00 грн. (а.с. 11), № 4 від 22.09.2014 р. на суму 850,00 грн. (а.с. 10), № 510 від 08.12.2014 р. на суму 1 110,00 грн. (а.с. 9).

В порушення умов Договору відповідач не здійснив своєчасного - в термін до 31.12.2014 р. - часткового повернення частини фінансової допомоги у розмірі 400 000,00 грн..

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами проводилась звірка взаєморозрахунків та було складено належним чином оформлений акт, згідно якого станом на 20.02.2015 р. за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 1 550 110,00 грн.. Даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін (оригінал наявний у матеріалах справи).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Сільськогосподарського приватного підприємства "Жайвір" 400 000,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 23.06.2014 р. договору № ФД-114/550-7 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по договору позики.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, надавши відповідачу кошти у розмірі 1 550 110,00 грн., належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України не повернув кошти в розмірі 400 000,00 грн. (частину отриманої ним фінансової допомоги) у встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього на момент винесення даного рішення складає 400 000,00 грн.. Дана обставина відповідачем визнається.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як вже зазначалось у вступній частині даного рішення позивач надав суду заяву № 26-02/02юр від 26.02.2015 р. (вх. № 2747 від 27.02.2015 р.) про внесення змін до позову з огляду на допущення ним описки по тексту позовної заяви у зазначенні назви відповідача, а саме : замість правильної назви відповідача "Сільськогосподарське приватне підприємство "Жайвір" позивачем зазначено "Товариство з обмеженою відповідальністю "Жайвір". Враховуючи викладене, останній прохав суд вважати правильною назвою відповідача - Сільськогосподарське приватне підприємство "Жайвір".

Допущення позивачем вищезазначеної помилки спричинило невірне зазначення назви відповідача в ухвалі суду від 05.02.2015 р. про порушення провадження у даній справі.

За приписами ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Суд задовольняє дану заяву, як таку що не суперечить чинному процесуальному законодавству України.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що виправлення технічної описки не зачіпає суті ухвали, наявні підстави такі зміни внести.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 78, ст. 82-85, ст. 89 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Виправити допущену описку в ухвалі від 05.02.2015 р. про порушення провадження у даній справі шляхом зазначення назви відповідача : "Сільськогосподарське приватне підприємства "Жайвір".

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Жайвір" (вул. Енгельса, 19А, м. Полтава, 36038), ідентифікаційний код юридичної особи 32231562 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко" (вул. Комарова, 2Б, м. Полтава, 36008), ідентифікаційний код юридичної особи 34802089 - 400 000,00 грн. основного боргу.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

Повне рішення складене 05.03.2015 р..

Суддя О.В.Ківшик

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.