Постанова

від 03.03.2015 по справі 921/1232/14-г/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа № 921/1232/14-г/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Гнатюк Г.М.

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Тернопільської філії

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 12.12.2014р.

у справі № 921/1232/14-г/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Тернопільської філії, м.Тернопіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ровекс», м.Тернопіль

про визнання кредитором та включення в реєстр вимог кредиторів ,

з участю представників :

від скаржника - Олійник Т.П.

від відповідача - не з»явився

В ході судового засідання сторонам права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерував, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.12.2014р. припинено провадження у справі № 921/1232/14-г/11 (суддя Сидорук А.М.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Тернопільської філії, м.Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ровекс», м.Тернопіль про визнання кредитором та включення до реєстру вимог кредиторів.

Не погоджуючись з даною ухвалою позивач - Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Тернопільської філії подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки жодних належних доказів, які б підтверджували включення вимоги ПАТ «Укртелеком» в сумі 12939,15 грн. до реєстру вимог кредиторів ТзОВ «Ровекс», відповідачем не надано, а відтак, висновок суду про врегульованість цього питання сторонами спору грунтується на недоведеній обставині, яка має значення для справи і яку суд вважає встановленою.

Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Тернопільської філії звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс", м. Тернопіль про визнання кредитором та включення до реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем був укладений договір № 246 від 01.04.2007 р. про надання послуг бізнес-мережі, за умовами якого оператор надає Бізнес-абоненту послуги Бізнес-мережі Утел, а Бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів (п. 1.1. договору). Внаслідок неналежного виконання ТОВ "Ровекс" своїх зобов'язань за укладеним договором, у відповідача виникла заборгованість за надані послуги у вересні - листопаді 2013 року на загальну суму 12786,86 грн. Разом з тим, 14 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ровекс" прийняло рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, однак в порушення вимог господарського законодавства не повідомив про дане рішення позивача як явного кредитора, чим порушив права ПАТ "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком".

Як встановлено судом, 01 квітня 2007 року між публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" /надалі - оператор/ та товариством з обмеженою відповідальністю "Ровекс" /надалі - бізнес-абонент/ було укладено договір № 246 про надання послуг бізнес-мережі. Відповідно до умов договору оператор надає бізнес-абоненту на території України телекомунікаційні послуги бізнес-мережі Утел, а бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги замовляються бізнес-абонентом шляхом укладення відповідних додаткових угод до цього договору (п. 1.1. договору).

Позивачем на виконання умов договору в повній мірі та своєчасно надавались послуги бізнес-мережі.

Однак, в порушення умов договору, відповідачем допущено заборгованість за надані у вересні-листопада 2013 року послуги бізнес-мережі, яка станом на час розгляду справи в суді становить 12 786 грн. 86 коп..

У відповідності до п. 4.2. договору у разі затримки оплати за надані послуги бізнес абоненту нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати.

Відповідно до умов договору позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 01.12.2013 р. по 30.06.2014 р. в сумі 152 грн. 29 коп..

З метою досудового врегулювання спору, 12 листопада 2014 року позивачем направлено відповідачу претензію № 18-13/28 з вимогою оплатити заборгованість за надані послуги бізнес-мережі, яка останнім залишена без відповіді та задоволення (копія претензії та докази надіслання знаходяться в матеріалах справи).

Позивач, стверджує, що станом на час подання позову, вимоги ПАТ "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" щодо сплати заборгованості не задоволені.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 14 березня 2014 року ТзОВ "Ровекс" прийнято рішення про припинення юридичної особи та встановлено строк до 24 травня 2014 року для заявлення кредиторських вимог.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.11.2014 р. №19640140 станом на 21.11.2014 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Ровекс" з 14.03.2014 р. знаходиться у стані припинення. Головою ліквідаційної комісії значиться Сироп"ятова Ольга Сергіївна.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначає позивач у позовній заяві, 24 вересня 2014 року ПАТ "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до TзOB "Ровекс" з вимогою № 18-09/207 про визнання кредиторських вимог ПАТ "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" в сумі 12 786 грн. 86 коп. та включення даних вимог до реєстру вимог кредиторів, однак відповіді на дану вимогу позивачем не отримано.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги стверджує, що в порушення вимог ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України (в редакції від 13.05.2014 р.) відповідачем не було повідомлено позивача як кредитора про припинення юридичної особи, чим були порушені зазначені норми чинного законодавства.

Разом з тим, як зазначає позивач у позовній заяві, 24 вересня 2014 року позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 18-09/207 про визнання кредиторських вимог в сумі 12 786 грн. 86 коп. та включення до реєстру вимог кредиторів. Дану вимогу відповідачем отримано 25.09.2014 р., однак позивач відповіді на вимогу не одержав, борг відповідачем не погашено.

Таким чином, позивач посилаючись на ч. 3 ст. 112 ЦК України звернувся до суду з позовом про визнання кредиторських вимог публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс" про зобов'язання ТзОВ "Ровекс" визнати кредитором ПАТ в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" та включити до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України, припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ГК України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Згідно ч. 2 ст. 105 ЦК України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Так, позивачем долучено до матеріалів справи витяг з Бюлетеня державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 278 від 24 березня 2014 року, в якому було опубліковано оголошення про припинення юридичної особи TзOB "Ровекс" (код ЄДРПОУ 30690822), що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.

Частиною 5 статті 105 Цивільного кодексу України, також визначено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як зазначено самим позивачем та як вбачається з наданого позивачем витягу з Бюлетеня державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 278, оголошення про припинення TзOB "Ровекс" було опубліковано 24 березня 2014 року.

Втім позивач Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Тернопільської філії звернувся до TзOB "Ровекс" з вимогою № 18-09/207 про визнання кредиторських вимог ПАТ "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" в сумі 12 786 грн. 86 коп. та включення їх до реєстру вимог кредиторів лише 24 вересня 2014 року з порушенням строків визначених ч. 2 ст. 60 Господарського кодексу України (в редакції від 13.05.2014 р.) та ч. 5 статті 105 Цивільного кодексу України, що свідчить про пропущення позивачем встановленого законом терміну для заявлення своїх вимог до відповідача, який припиняється.

Позивач, в позові стверджує, що в супереч вимогам ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України TзOB "Ровекс" не було повідомлено ПАТ "Укртелеком" в особі Тернопільської філії як кредитора про припинення юридичної особи, чим були порушені зазначені норми чинного законодавства.

Однак, кредитор вимоги якого порушені, не позбавлений права самостійно стежити про юридичний стан боржника та в разі прийняття останнім рішення про припинення діяльності, зобов'язаний звернутися із грошовими вимогами до даного боржника.

Частиною 8 ст. 111 ЦК України, визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ч. 3). Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними (ч. 5).

З вищевикладеної норми вбачається, що підставами для звернення до суду з позовом до ліквідаційної комісії є наявність відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від її розгляду.

Однак, матеріалами справи не підтверджено та позивачем не надано доказів відмови ліквідаційної комісії ТзОВ "Ровекс" у задоволенні вимог кредитора або ухилення від її розгляду, в зв'язку з чим господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність наявності порушеного права позивача з боку відповідача.

Слід зазначити, що порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими; обов'язком позивача, відповідно до ст. 33 ГПК України є доведення/підтвердження/ в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Жодних доказів наявності порушеного права позивача саме відповідачем суду станом на час вирішення спору не надано.

Разом з тим, при розгляді даної справи судом встановлено, що вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" розглянуті та визнані Товариством з обмеженою відповідальністю "Ровекс" в сумі 12 786 грн. 86 коп., що підтверджується Повідомленнями про результати розгляду кредиторських вимог від 19.11.2014 р. та від 27.11.2014 р. / повторно/.

Відповідно до ч. 3 п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про припинення провадження у даній справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв"язку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржник не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених в ухвалі господарського суду Тернопільської області від 12.12.2014р. у даній справі.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Тернопільської області від 12.12.2014 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.33,34,43,49,91,99,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Тернопільської філії - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 12.12.2014р. у справі № 921/1232/14-г/11 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи повернути господарському суду Тернопільської області.

6. Повний текст постанови складено « 03» березня 2015р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Гнатюк Г.М.