Рішення

від 02.03.2015 по справі 904/9838/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.15р. Справа № 904/9838/14 За позовом Приватного акціонерного товариства "ІнтерМікро Дельта, Інк", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "УкрРосШина", м. Дніпропетровськ

про стягнення 178 764 грн. 96 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Попсуєва А.В., дов. № 6/01 від 02.01.15р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ІнтерМікро Дельта, Інк" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "УкрРосШина" заборгованість у розмірі 178 764 грн. 96 коп., з яких: 141 716 грн. 16 коп. - сума основного боргу, 9 156 грн. 57 коп. - 3% річних, 27 892 грн. 23 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору на поставку шин № 6 від 21.05.12р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач явку свого повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

На адресу суду повернулися конверти з ухвалами, що направлялися на адресу відповідач, з відміткою поштового відділення: „Повернуто за закінченням строку зберігання".

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, оскільки позовна заява з доданими до неї документами й ухвали суду направлялися за юридичною адресою відповідача, яка значаться у спеціальному витязі з ЄДРЮОФОП від 15.12.14р., наданому на електронний запит суду. Згідно ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

21.05.2012р. між Приватним акціонерним товариством "ІнтерМікро Дельта, Інк" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "УкрРосШина" (покупець) укладений договір поставки шин № 6 (надалі-Договір), відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупцю, а покупець оплачує та приймає шини, іменовані надалі - продукція, в асортименті, кількості, по цінам, ГОСТам та ТУ, згідно Специфікацій (Додатків), що є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1 Договору).

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими на це особами обох сторін та діє до 31.12.2012р.

Згідно п. 3.1 Договору постачальник зобов'язується поставити продукцію покупцю в строки, визначені у Специфікаціях до даного Договору.

Поставка продукції здійснюється автомобільним транспортом на умовах EXW - склад постачальника (м. Дніпропетровськ, вул.. Б. Кротова, 24), в редакції ІНКОТЕРМС 2010 (п. 3.2 Договору).

За умовами п. 5.1 Договору покупець здійснює оплату кожної узгодженої партії продукції з відстроченням платежу 70 календарних днів, з моменту відвантаження продукції, якщо інше не передбачено в специфікації.

Відповідно до умов Специфікації № 1 до Договору, укладеної сторонами 13.07.12р., позивач у період з 13.07.12р. по 31.07.12р. зобов'язався поставити відповідачу шини для сільськогосподарської техніки (покришка, камера) у загальній кількості 44 шт. на суму 109 193 грн. 62 коп. з ПДВ.

На виконання умов Договору та Специфікації № 1 від 13.07.12р. позивач поставив відповідачу товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 173 716 грн. 16 коп., який був прийнятий відповідачем, що підтверджується видатковими накладним: № 17677 від 17.07.12р. на суму 109 193 грн. 62 коп. та № 17863 від 16.08.12р. на суму 64 522 грн. 54 коп., які наявні в матеріалах справи (а.с. 66,67).

Відповідач в порушення умов Договору свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті вартості поставленої продукції здійснив частково на загальну суму 32 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 141 716 грн. 16 коп.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 9 156 грн. 57 коп. за період з 26.09.12р. по 04.12.14р. та інфляційне збільшення в розмірі 27 892 грн. 23 коп., нараховане позивачем із розрахунку сукупного індексу інфляції за вказаний період по кожній накладній окремо.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором, копіями видаткових накладних та довіреностей на отримання товару, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, виконаного позивачем, судом встановлено, що вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, однак, за розрахунком суду, з урахуванням строку виникнення грошового зобов'язання у відповідача та меж нарахування, визначених позивачем, розмір інфляційних втрат становить 31 114 грн. 79 коп.

Однак, оскільки господарський суд не вправі виходити за межі зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань, до стягнення з відповідач підлягають 27 892 грн. 23 коп. інфляційних втрат, заявлених позивачем.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором поставки товару, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 141 716 грн. 16 коп., 9 156 грн. 57 коп. 3% річних, 27 892 грн. 23 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "УкрРосШина" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Сірка, буд. 47, код ЄДРПОУ 36641461) на користь Приватного акціонерного товариства "ІнтерМікро Дельта, Інк" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Б. Кротова, буд. 24, код ЄДРПОУ 19133330) 141 716 грн. 16 коп. (сто сорок одну тисячу сімсот шістнадцять грн. 16 коп.) основного боргу, 9 156 грн. 57 коп. (дев'ять тисяч сто п'ятдесят шість грн. 57 коп.) 3% річних, 27 892 грн. 23 коп. (двадцять сім тисяч вісімсот дев'яносто дві грн. 23 коп.) інфляційних втрат, 3 575 грн. 29 коп. (три тисячі п'ятсот сімдесят п'ять грн. 29 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь Повне рішення складено -02.03.15р.