Рішення

від 03.03.2015 по справі 909/2/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 р. Справа № 909/2/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул.Окружна,8,м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300

до відповідача: Калуської стоматологічної поліклініки вул.Грушевського,88, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300

про стягнення 105542,07 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Корнага Н.Т.- начальник юридичного відділу, (довіреність №43 від 20.01.15)

від відповідача: представник не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради звернулось в суд із позовом до Калуської стоматологічної поліклініки про стягнення 105542,07 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов"язань щодо оплати наданих послуг.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалами суду від 27.01.15 (вих.№825-826 від 29.01.15) та від 17.02.15 (вих.№1769-1770), направленими відповідачу рекомендованою кореспонденцією, які вручені йому 02.02.15 та 20.02.15, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.11. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду №3 від 23.03.12., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Згідно з п.3.9.1 зазначеної постанови, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

На день винесення судом рішення, заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між КП "Водотеплосервіс" та Калуською стоматологічною поліклінікою укладено договори №461 від 03.01.12 та №461 від 30.01.13 на водопостачання, теплопостачання та приймання стічних вод до комунальної каналізації", №461 від 02.01.14 на водопостачання та водовідведення, №461 від 02.01.14 на постачання теплової енергії, (далі за текстом - договори), згідно яких КП "Водотеплосервіс" зобов"язується надавати відповідачу послуги з водопостачання, теплопостачання та водовідведення, а також приймати стічні води в обсягах передбачених умовами договорів.

Згідно п.2.1. договорів, постачальник забезпечує споживача: питною водою згідно графіку подачі води, затвердженого органами місцевого самоврядування; тепловою енергією на опалення та вентиляцію згідно термінів початку і закінчення опалювального сезону; тепловою енергією на гаряче водопостачання згідно графіків подачі води; тепловою енергією на технологічні потреби за погодженим графіком; підтримує середньодобову температуру прямої води в тепломережі у відповідності з температурним графіком; приймає стічні води цілодобово, в обсягах зазначених у додатках до договорів, якість яких повинна відповідати умовам, які необхідні для даного виду послуг відповідно до вимог чинного законодавства. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів поетапно у такому порядку: - до 20 числа розрахункового місяця 80% місячної вартості у відповідності до очікуваної вартості споживання послуг в розрахунковому місяці; - кінцевий розрахунок за надані послуги здійснюється споживачем на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставленого рахунку протягом 3-х банківських днів з дня отримання рахунку, за мінусом оплаченої вартості в розрахунковому періоді (п.6.1. договорів).

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов"язань.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договорів, постачальник/позивач забезпечив споживача/відповідача, питною водою, тепловою енергією та прийманням стічних вод, згідно тарифів затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №58 від 03.02.12, що підтверджується актами приймання - передачі послуг за період з 31.10.12 по 31.03.14, які підписані у двосторонньому порядку та скріплені печатками юридичних осіб без зауважень.

Однак, в порушення договірних зобов"язань, відповідач прийняті на себе обов"язки належним чином не виконував, платежі за надані послуги сплачував з затримкою та не в повному обсязі, в результаті чого станом на 01.10.14, заборгованість перед позивачем становить 105542,07 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялися претензії вих.№1713/64 від 26.11.13, №706/33 від 22.05.14 з вимогою терміново оплатити заборгованість. Проте, дані вимоги залишені відповідачем без задоволення, натомість направлено лист №492 від 02.12.13 з повідомленням про те, що борг буде погашено при виділенні коштів Калуською міською радою.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів належного виконання зобов"язання не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 105542,07 грн. боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 530, 610, 612, 614, 629, 901, 903 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 174, 193, Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради до Калуської стоматологічної поліклініки про стягнення 105542,07 грн. задовольнити.

Стягнути з Калуської стоматологічної поліклініки, вул.Грушевського, 88, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300 (код 26482723) на користь комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради, вул. Окружна, 8, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300 (код 32364207) - 105542,07 (сто п"ять тисяч п"ятсот сорок дві гривні сім копійок) - заборгованості та 2110,86 (дві тисячі сто десять гривень вісімдесят шість копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.03.15

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"