Рішення

від 24.02.2015 по справі 910/28912/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2015Справа №910/28912/14

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ріда Стиль"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укркаргогруп"

про стягнення 95 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Хаджинова В.В. - представник за довіреністю № б/н від 25.09.2014 року;

від відповідача: Кабачна І.С. - представник за довіреністю б/н від 21.12.2014 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ріда Стиль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Укркаргогруп" про стягнення 95 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами були досягнуті усні домовленості щодо укладення договору № РД-42-22/10/13 від 22.10.2013 року про надання поворотної фінансової допомоги. Позивач підписав примірник договору та направив відповідачеві.

Також, на виконання домовленостей позивач перерахував відповідачеві кошти на загальну суму 95 000,00 грн.

Відповідач не підписав договір та не повернув вказані кошти після пред'явлення претензії.

Таким чином, вказані кошти були безпідставно набуті позивачем.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в сумі 95 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.12.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.01.2015 року.

В судове засідання 26.01.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 26.12.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача з'явився у судове засідання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.01.2015 року розгляд справи відкладено на 09.02.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 09.02.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 26.12.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, але 09.02.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача з'явився у судове засідання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.02.2015 року розгляд справи відкладено на 24.02.2015 року.

У судове засідання 24.02.2015року з'явились представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Позивач перерахував відповідачеві кошти на загальну суму 95 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.10.2013 року.

Як зазначає позивач, кошти були перераховані після досягнення усних домовленостей щодо укладення договору № РД-42-22/10/13 від 22.10.2013 року про надання поворотної фінансової допомоги, який позивач підписав та направив відповідачеві.

Відповідач у відзиві не заперечує, що вказаний договір не був підписаний відповідачем та не заперечує факт отримання коштів.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 року №22 (надалі - Інструкція) неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Пунктом 2.35 Інструкції передбачено, що кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

25.09.2014 року позивач направив відповідачеві претензію № 25/09-14-68 з проханням повернути поворотну фінансову допомогу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком КМД УДППЗ «Укрпошти» від 26.09.2014 року. Вказана претензія отримана позивачем 03.10.2015 року.

Станом на день подання позовної заяви до суду грошові кошти у розмірі 95 000,00 грн., відповідачем не повернуті.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, є набуття або збереження майна; по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

На думку суду, оскільки позивач перерахував відповідачеві кошти у сумі 95 000,00 грн., а між позивачем та відповідачем не укладались будь-які господарські договори та будь-які послуги відповідачем позивачеві не надавались, тому відсутня правова підстава для набуття вказаних коштів, отже вказані кошти є такими, які набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Таким чином, оскільки грошові кошти відповідачем набуті без достатньої правової підстави, він зобов'язаний повернути позивачеві ці кошти.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт набуття відповідачем без достатньої правової підстави коштів позивача у сумі 95 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укркаргогруп" (03058, м. Київ, вулиця Ніжинська, будинок 5, код ЄДРПОУ 37416212) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ріда Стиль"(04073, м. Київ, вулиця Бондарська, 5/2А, код ЄДРПОУ 34539464) безпідставно набуті кошти у сумі 95 000 (дев'яносто п'ять) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 900 (одна тисяча дев'ятсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 05.03.2015 року.

Суддя С.М.Мудрий