Рішення

від 02.03.2015 по справі 914/4536/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015 р. Справа № 914/4536/14

За позовом : Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Вітмар», м. Львів

про стягнення 21 698,29 грн. заборгованості.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Прокопів І.І.

Представники:

Від позивача: Крива О.В. - представник за довіреністю №2302-вих-164 від 22.01.2015р.;

Від відповідача: Кульчицький В.О. - директор.

На розгляд господарського суду Львівської області Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради подано позов до Приватного підприємства «Вітмар» про стягнення заборгованості у сумі 21 698,29 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.01.2015р.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 21.01.2015р. розгляд справи відкладено на 02.02.2015р.

В судовому засіданні 02.02.2015р. оголошено перерву до 16.02.2015р.

16.02.2015р. судом винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи 02.03.2015р.

В судовому засідання 02.03.2015р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 2 648,16 грн. суми боргу згідно договору №66-11 від 04.10.2011р.

В судовому засіданні 02.03.2015р. представник відповідача визнає існування суми боргу в розмірі 2 648,16 грн. за договором №66-11. Погоджується сплати заборгованість в сумі 2 648,16 грн. протягом дії даного договору.

Справа розглядається у відповідності до поданої позивачем 02.03.2015р. заяви про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути 2 648,16 грн. заборгованості за договором.

У судовому засіданні 02.03.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено таке.

04.10.2011 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач, орендодавець) та Приватним підприємством «ВІТМАР» (надалі - відповідач, орендар) укладено Договір №66-11 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення (надалі - Договір).

Згідно п.1 Договору орендодавець надає орендареві право на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення (надалі - об'єкт) на умовах оренди та терміни відповідно до ухвали Львівської міської ради від 21.04.2011р. № 374.

Згідно Договору, відповідачу надано у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності для розміщення малої архітектурної форми 60,0 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Соняшникова, 20-а.

Обов'язок внесення орендної плати орендарем виникає з часу укладення договору оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення(п.3.1. Договору).

Згідно Договору орендар сплачує орендодавцеві плату в сумі 571,54 грн. за користування об'єктом оренди площею 60,0 кв.м. щомісячно до 25 числа поточного місяця (п.3.2. Договору).

Відповідно до п.6.3. Договору, договір припиняється після закінчення терміну його дії, або розривається достроково згодою сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2012р. між позивачем та відповідачем укладено новий Договір № 83-12 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення, згідно якого, відповідачу надано у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності для розміщення малої архітектурної форми 120,0 кв.м.(тротуар, газон, тощо) за адресою: м. Львів, вул. Соняшникова, 20-а.

Відповідно п. 6.10.Договору від 23.02.2012р. № 83-12, Договір №66-11 від 04.10.2011р. припинив свою дію з моменту підписання даного договору.

У зв'язку з чим, позивач зменшив розмір позовних вимог і просить стягнути заборгованість 2 648,16 грн. по орендних платежах строком до 23.02.2012р.

Заборгованість по Договору від 04.10.2011р. № 66-11 орендної плати в сумі 2 648,16 грн. визнається відповідачем.

Так, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за користування об'єктом оренди згідно по Договору від 04.10.2011р. № 66-11 становить 2 648,16 грн., доказів її погашення станом на момент розгляду справи в суді сторонами суду не заявлено та не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно приписів частини 3 статті 283 ГК України, об'єктом оренди, зокрема, можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно приписів частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною першою статті 19 цього ж Закону встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Приписами статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідач визнає існування заборгованості в сумі 2 641,16 грн. згідно Договору від 04.10.2011р. №66-11, про зробив відмітку на заяві про зменшення позовних вимог, доказів проведення повної оплати орендної плати не надав.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу за Договором в сумі 2 641,16 грн.(згідно заяви про зменшення позовних вимог), оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи зі змісту наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 34, 49, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Вітмар» (79008, Львівська область, м. Львів, вул. Руська, 6/4; ідентифікаційний код юридичної особи 33951933) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, Львівська область, м. Львів, площа Галицька, буд 15; ідентифікаційний код юридичної особи 25558625) 2 641,16 грн. заборгованості та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до статей 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.03.2015 року.

Суддя Коссак С.М.