Рішення

від 02.03.2015 по справі 920/230/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.03.2015 Справа № 920/230/15 Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/230/15

за позовом - фізичної особи-підприємця Поліщук Лідії Іванівни, м. Суми,

до відповідача - Великобобрицької сільської ради Краснопільського району Сумської області, с. Великий Бобрик Краснопільського району Сумської області,

про стягнення 43741,00 грн.,

за участю представників:

позивача - Дячук М.О. за довіреністю б/н від 25.02.2015 року,

відповідача - сільського голови Степанова В.В.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 45359,42 грн., яка виникла станом на 01.02.2015 року, відповідно до договору підряду № 47 від 13.11.2014 року, в тому числі: основний борг в сумі 43741,00 грн., 3 % річних в сумі 262,45 грн., штраф в сумі 43,74 грн. та інфляційні втрати в сумі 1312,23 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

Відповідно до заяви б/н від 02.03.2015 року про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 43741,00 грн., відповідно до договору підряду № 47 від 13.11.2014 року, та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Враховуючи, що подана позивачем заява відповідає приписам частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача у даному судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог, з урахуванням вказаної заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до відзиву № 81 від 23.02.2015 року відповідач визнає в частині суми основного боргу та зазначає, що ним були надані усі необхідні документи до Управління Державної казначейської служби України у Краснопільському районі Сумської області для оплати поточного ремонту зовнішніх мереж водопостачання, які були прийняті останнім та занесені у реєстр бюджетних зобов'язань 14.11.2014 року, але залишилися не проплаченими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.11.2014 року між сторонами укладено договір підряду № 47, згідно умов якого позивач (підрядник) зобов'язується виконати роботи по поточному ремонту зовнішніх мереж водопостачання по вул. Черепівка, 1, в с. В. Бобрик Краснопільського району Сумської області, у відповідності з Державними будівельними нормами України, відповідно до затвердженою проектно-кошторисної документації і в обумовлений договором строк, а відповідач (замовник) зобов'язується надати проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування вказаних робіт, прийняти роботи та сплатити вартість виконаних робіт.

Відповідно до пункту 3 даного договору, вартість робіт з матеріалами становить 43741,00 грн. оплата вартості виконаних робіт проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт. Днем повного виконання робіт вважається день підписання сторонами акту виконаних робіт. Оплата проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету Великобобрицької сільської ради Краснопільського району Сумської області у сумі 43741,00 грн., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача (підрядника).

Позовні вимоги обґрунтовані належним виконанням з боку позивача укладеного між сторонами договору, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року, який підписано сторонами 14.11.2014 року, але відповідач всупереч умов укладеного між сторонами договору та вимог частини першої статті 854 Цивільного кодексу України не розрахувався з позивачем за виконані ним роботи.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 629 цього ж Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог частини першої статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові (виконавцю) обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Факт прийняття відповідачем виконаних позивачем будівельних робіт без будь-яких зауважень за договором № 47 від 13.11.2014 року, підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року, який підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за виконані позивачем підрядні роботи не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини, зокрема те, що факт виконання позивачем підрядних робіт та їх прийняття відповідачем повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується відповідачем, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 43741,00 грн. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 11-16, 20, 512-514, 526, 530, 610-612, 629 Цивільного кодексу України, статтями 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Великобобрицької сільської ради Краснопільського району Сумської області (42442, Сумська область, Краснопільский район, с. Великий Бобрик, вул. Черепівка, буд. 1, Ідентифікаційний код 04391049) на користь фізичної особи-підприємця Поліщук Лідії Іванівни (40024, м. Суми, вул. СКД, буд. 18/10, Ідентифікаційний номер 1813316909) заборгованість в сумі 43741,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.03.2015 року

Суддя П.І. Левченко