Рішення

від 23.01.2015 по справі 925/2188/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2015 року Справа № 925/2188/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача - Моцун О.П. (ордер адвоката ПТ №039116 на надання правової допомоги)

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Славутич -Полтава"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Трейд"

про стягнення 18 749 грн. 41 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Славутич -Полтава" звернулося до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Трейд", у якому просить стягнути з відповідача на підставі договору поставки № НТ-26/05/2014 від 26.05.2014 - 18 749 грн. 41 коп. в тому числі : 17400 грн. основного боргу (передплати), 934 грн. 31 коп. інфляційних втрат, 115 грн. 84 коп. 3% річних та 299 грн. 26 коп. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору НТ-26/05/2014 від 26.05.2014 , згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури, позивачем було здійснено передплату за товар, проте товар був поставлений покупцю неналежної якості, у зв'язку із цим його було повернуто постачальнику. На вимогу покупця попередню оплату постачальник повернув лише частково, що і стало підставою звернення позивача із цим позовом до суду. Позивач також просить стягнути із відповідача 10 000 грн. витрат на правову допомогу.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила задовольнити в повному обсязі та надала суду письмові пояснення, щодо оплати допомоги адвоката, які також просить стягнути із відповідача у заявленій сумі.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання вдруге не з'явився, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про день та час судового засідання, ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлені на адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві та у Витязі із ЄДР на відповідача, отримані представником відповідача 01.12.2014 та 22.12.2014 року.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, виходячи із того, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 23.01.2015 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, судом встановлено наступне.

26 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харвест Трейд" (постачальник - відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Славутич -Полтава" (покупець - позивач у справі) було укладено договір поставки № НТ-26/05/2014 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти і оплатити у відповідності з вимогами даного договору продукцію, кількість, розгорнутий асортимент, ціна партії та одиниці виміру продукції, що поставляється відображаються сторонами у видаткових накладних по кожній окремій партії продукції, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору поставка продукції здійснюється за попередньою заявкою покупця. Письмова заявка надсилається покупцем за допомогою поштового зв'язку на адресу постачальника або засобами факсимільного зв'язку на телефон/факс постачальника не пізніше трьох днів до моменту відвантаження продукції.

Згідно пунктів 3.2, 3.3 Договору постачальник зобов'язаний не пізніше двох робочих днів з дати отримання заявки покупця надіслати останньому підтвердження заявки (у вигляді рахунку-фактури або листа за підписом уповноваженої особи постачальника) за допомогою поштового зв'язку на адресу покупця або засобами факсимільного зв'язку на телефон/факс покупця, у якому постачальник вказує асортимент, кількість продукції, дату поставки та вартість партії продукції яку постачальник зобов'язується поставити покупцю. Постачальник поставляє продукцію окремими партіями на умовах визначених договором відповідно до заявок покупця не пізніше трьох календарних днів з моменту отримання заявки покупця або інший строк, визначений у заявці покупця за умови повної передоплати продукції.

Відповідно до пункту 3.4 Договору якість продукції, що поставляється постачальником покупцю, повинна відповідати звичайному рівню якості для предмета договору та загальних критерій в якості для відповідного виду продукції.

Згідно пункту 3.7 Договору у випадку виявлення невідповідності продукції вимогам кількості та якості та (або) цілісності тари покупець зобов'язаний негайно, до закінчення приймання, письмово заявити про це постачальнику. При відсутності такої заявки та за умови підписання видаткової накладної уповноваженим представником покупця продукція вважається прийнятою покупцем в належній кількості та якості.

Відповідно до пункту 4.2 Договору покупець здійснює оплату продукції протягом двох банківських днів з моменту підтвердження заявки шляхом 100% передоплати вартості відповідної партії поставки продукції, яка зазначається в рахунку-фактурі або в іншому порядку погодженому сторонами.

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що у випадку прострочки поставки продукції в кількості і строки, обумовлені графіком поставки постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленої партії продукції за кожен день прострочки поставки. Розрахунок неустойки здійснюється від кількості заявленої партії продукції, визначеної заявкою покупця.

На виконання контракту, 18.08.2014 року покупець надіслав постачальнику письмову заявку на поставку перцю солодкого свіжого червоного вищого ґатунку в кількості 15 000 кг.

Продавець надіслав покупцеві рахунок-фактуру №СФ-0000058 від 20.08.2014 на суму 123 450 грн.

Платіжним дорученням №2463 від 21.08.2014 позивач перерахував на рахунок відповідача 85 000,00 грн.

За доводами позивача поставлена продукція відповідачем не відповідала загальним критеріям якості, а тому позивач листом від 22.08.2014 повідомив відповідача про відмову прийняти запропоновану продукцію.

27.08.2014 та 01.09.2014 відповідач на вимогу позивача попередню оплату повернув лише частково у сумі 67 300,00 грн.

Позивач направив відповідачу претензію від 02.10.2014 року №1 з вимогою повернути попередню оплату в сумі 17 700,00 грн.

14.10.2014 та 20.10.2014 відповідач повернув позивачу частину боргу в сумі 300 грн.

Станом, на час звернення із цим позовом до суду відповідач передоплату у розмірі 17 400,00 грн. не повернув, тому позивач просить стягнути її з відповідача.

За неповернення попередньої оплати відповідно до пункту 5.1 Договору позивач нарахував відповідачу та пред'явив до стягнення з нього 299,26 грн. пені. Крім того, позивач, за неналежне виконання умов Договору, нарахував відповідачу 934,31 грн. інфляційних втрат, 115,84 грн. 3% річних, які також просить стягнути разом із заборгованістю. Також позивач просить стягнути із відповідача 10 000 грн. витрат на правову допомогу.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне:

Статтями 173, 174 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №НТ-26/05/2014 від 26.05.2014, зміст якого відповідає положенням Глави 54 та, зокрема, статті 655 ЦК України, відповідно до якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предмет договору, кількість, розгорнутий асортимент, ціна партії та одиниці виміру продукції, що поставляється відображаються сторонами у видаткових накладних по кожній окремій партії продукції, які є невід'ємною частиною цього договору, також передбачили порядок розрахунків, згідно якого покупець оплачує продукцію протягом двох банківських днів з моменту підтвердження заявки шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця на умовах стовідсоткової передплати.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умови договору перерахував відповідачу попередню оплату у сумі 85000,00 грн. за перець, згідно рахунку-фактури №58 від 20.08.2014, що підтверджується платіжним дорученням від №2463 від 21.08.2014. Позивач стверджує, що відповідач поставив позивачу товар не належної якості тому, 22.08.2014 письмово заявив про це постачальника та відмовився від його отримання.

Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за цим Договором.

У встановленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, відповідач не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань за Договором № НТ-26/05/2014 від 26.05.2014.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. У разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На вимогу позивача про повернення попередньої оплати відповідач у період з 27.08.2014 по 01.09.2014 кошти у сумі 67 300,00 грн. частково повернув.

02.10.2014 позивач направив відповідачу претензію №1 з вимогою про повернення передплати.

За твердженнями позивача 14.10.2014 та 20.10.2014 відповідач повернув лише незначну суму боргу, яка складає 300 грн.

Частиною другою ст.22 ГПК України, передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо, обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, якими, в силу ст. 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено і відповідачем не спростовано факт порушення останнім взятого на себе зобов'язання за договором поставки про поставку товару належної якості, та неповернення на вимогу позивача попередньої оплати.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно частини 3 статті 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. А згідно частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Відповідач підписав договір поставки № НТ-26/05/2014 від 26.05.2014, отримав попередню оплату відповідно до досягнутих домовленостей між сторонами, тому повинен виконувати взяті на себе зобов'язання відповідно до умов вказаного договору. Оскільки, відповідач не виконав своє зобов'язання, не подав доказів належного виконання умов Договору щодо поставки якісної партії товару та не повернув попередню оплату позивачу після заявленої вимоги позивачем, тому неповернута сума попередньої оплати у сумі 17400,00 грн. є боргом відповідача перед позивачем, і вимога позивача про стягнення цієї суми є законною і обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем, тобто такою, що підлягає до задоволення.

Позивач просить стягнути з відповідача 299 грн. 26 коп. процентів за безпідставне користування чужими грошовими коштами.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов»язана повернути це майно.

Частиною 2 статті 1214 ЦК України передбачено, що в разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Відповідно до ч. 2 статті 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно статті 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

На підставі вказаних правових норм позивач нарахував відповідачеві 299,26 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 24.08.2014 по 13.11.2014.

Розрахунок процентів позивачем зроблено вірно. Відповідно вказана сума процентів підлягає стягненню з позивача.

Щодо вимоги позивача про стягнення 934,31 грн. інфляційних втрат та 115,84 грн. 3% річних, то вказані вимоги до задоволення не підлягають, з огляду на наступне:

Обов'язок сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, визначений ч.2 ст.625 ЦК України, згідно з якою вказаний обов'язок настає у випадку прострочення грошового зобов'язання.

Інфляційні втрати та 3% річних позивач нарахував на неповернуту суму попередньої оплати в розмірі 17 400 грн.

Стягнення з відповідача суми попередньої оплати за Договором не є наслідком порушення ним грошового зобов»язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов»язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

За своєю суттю обов»язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов»язання в розумінні статті 625 ЦК України. На суму попередньої оплати можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК України. Така правова позиція викладена у постанові ВСУ від 16 вересня 2014 року у справі №3-90гс14.

На виконання договору про надання адвокатом правової допомоги від 03/11/2014, позивач сплатив адвокату 10 000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 03.11.2014. Представник позивача надав суду детальний розрахунок витрат на правову допомогу адвоката, який, на думку суду, є обґрунтованим. Вказані витрати пов'язані з розглядом справи, отже є судовими витратами в розумінні ст.44 ГПК України, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1 827 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Трейд" (18015, м. Черкаси, вул.. Гоголя, буд. 137, офіс 12, код ЄДРПОУ 39050263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Славутич -Полтава" (38600, Полтавська область, смт. Котельва, вул. Жовтнева, буд. 213, ідентифікаційний код 33020448 - 17 400 грн. попередньої оплати, 299 грн. 26 коп. процентів за користування чужими коштами, 1 827 грн. судового збору, 10 000 грн. оплати послуг адвоката.

3.У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко

Повне судове рішення складено 03 березня 2015 року.

Суддя В.В. Потапенко