Рішення

від 03.03.2015 по справі 926/240/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2015 р. Справа № 926/240/15

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідачаПриватного підприємства «Рембудторг-Інвест» простягнення заборгованості - 101576 грн. Суддя Швець Микола Васильович Представники : Від позивачаОСОБА_2, довіреність від 13.11.2012р. Від відповідачаОстафій В.П. - директор

СУТЬ СПОРУ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася із позовною заявою до суду про стягнення з приватного підприємства «Рембудторг-Інвест» заборгованості в розмірі - 101576 грн., у т.ч.: основного боргу - 82540 грн., пені - 19036 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов укладеного договору поставки № 5 від 12.11.2013р., що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою суду від 14.02.2015р., порушено провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11:00 год. 03.03.2015 року.

В судовому засіданні представник позивача надав витребувані судом документи (вх. № 934 від 03.03.2015р.) та звернувся із заявою про зменшення позовних вимог (вх. № 340 від 03.03.2015 року), згідно з якою зменшує позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 19036 грн. та просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 82540 грн.

Зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству, дана заява відповідає вимогам ч. 4 ст. 22 ГПК України та приймається судом.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги в сумі 82540 грн. Наявність боргу пояснив важким фінансовим становищем.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:

12 листопада 2013 року між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та ПП «Рембудторг-Інвест» (покупець) було укладено договір поставки № 5 (далі-договір).

Згідно з п.1.1 договору продавець зобов'язався передати майно (товар), що відповідає умовам цього договору, у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму коштів, в порядку та на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору - ціна товару фіксується у видаткових накладних та рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього договору.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з дня отримання товару та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною при поставці товару (п. 2.4 договору).

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу товар у власність на загальну суму 89930 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною № і1811-001 від 18.11.13р. на 70960 грн.;

- видатковою накладною № і2011-001 від 20.11.13р. на 9120 грн.;

- видатковою накладною № і1212-001 від 12.12.13р. на 7500 грн.;

- видатковою накладною № і0409-002 від 04.09.14р. на 2350 грн.

Проте відповідач за отриманий товар розрахувався частково, що спричинило виникнення заборгованості в розмірі 82540 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 1-05-11-2013 від 28.11.2014 р., щодо сплати заборгованості за договором поставки, яку відповідач залишив без реагування.

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормою ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 82540 грн. підтверджуються двохстороннім актом звірки взаємних розрахунків від 03.03.2015 року, іншими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення заборгованості.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведений до розгляду в судовому порядку в сумі 1827 грн., що до решта сплаченого судового збору в сумі 204,52 грн. то він підлягає поверненню позивачу згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», в зв'язку із зменшення розміру позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Зменшені позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з активів Приватного підприємства «Рембудторг-Інвест» (58000, м. Чернівці, вул. Горіхівська, буд. 25; код 34945009)

на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

- основний борг в сумі 82540 грн.

- відшкодування судового збору в сумі 1827 грн.

3. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) частину судового збору в сумі 204,52 грн., сплаченого за платіжним дорученням № 17 від 10.02.2015 року, в зв'язку із зменшення розміру позовних вимог.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено 04.03.2015 року.

Суддя М.В. Швець