Постанова

від 02.03.2015 по справі 917/1856/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2015 р. Справа № 917/1856/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

позивача - Риль В.Є. - дов. від 09.01.2015р.,

відповідача - Порубльовий С.В. - дов. № 8 від 25.07.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №537П/1-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 р. у справі № 917/1856/14,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД", м. Кременчук, Полтавська область,

до Приватного підприємства "Великбуд", м. Кременчук, Полтавська область,

про стягнення 29 261,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 р. (суддя Безрук Т.М.) позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Великбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" 29 261,60 грн. боргу, 1 827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Відповідач, ПП "Великбуд", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. та винести ухвалу, якою припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Позивач, ТОВ "БФ "Центр ЛТД", відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. - без змін. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.10.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма "Центр ЛТД" та Приватним підприємством "Великбуд" було укладено договір про виконання робіт № 123/2, згідно з п. 1.1. якого відповідач як субпідрядник зобов'язався у період з листопада 2012р. по грудень 2012р. виконати роботи по облаштуванню покрівлі на об'єкті "Будівництво дитячого садка-школи в мікрорайоні 278 м. Кременчука", а позивач (підрядник) - прийняти та оплатити такі роботи.

Згідно з п.Х.1. даного договору строк його дії до 31.12.2012р. Додатковою угодою від 02.01.2013р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2013р.

В п. IV.1 цього ж договору передбачено можливість внесення попередньої оплати робіт в розмірі не більше 30% вартості річного обсягу робіт. Остаточний розрахунок проводиться після завершення робіт та передачі їх замовнику.

Відповідно до абз. 4 п. IV.1 зазначеного договору відповідач повинен протягом трьох місяців з дня надходження коштів як попередньої оплати підтвердити їх використання згідно з актом приймання-передачі товарів або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням.

Пунктом V.1. вказаного договору встановлено, що строк (термін) виконання робіт листопад 2012р. - грудень 2012р.

На оплату авансу для здійснення робіт відповідач виставив позивачеві рахунки-фактури № 015 від 07.11.2012р. та № 016 від 22.11.2012 р. на загальну суму 70000,00 грн.

Як свідчать платіжні доручення № 9227 від 12.11.2012 року та № 9336 від 04.12.2012р., які містяться в матеріалах справи, позивачем було сплачено 50000,00 грн.

Актом № 4 від 28.05.2013р. приймання виконаних робіт будівельних робіт за травень 2013р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2013р., які були підписані обома сторонами та посвідчені печатками, підтверджується виконання відповідачем робіт на загальну суму 20738,40 грн. При цьому, будівельні роботи на суму 29261,60 грн. відповідачем виконані не були.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 2-3 ст. 849 ЦК України, ст. 220 ГК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Стаття 631 ЦК України передбачає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частиною 3 статті 651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У відповідності до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Пунктом VI 2.1. вищезазначеного договору передбачено право замовника достроково розірвати договір у разі невиконання зобов'язань субпідрядником, повідомивши його про це у строк п'ять робочих днів.

Листом позивача № 671 від 05.12.2013 р. (а.с. 62) підтверджується повідомлення відповідача про розірвання договору про виконання робіт з 05.12.2013 р. та вимога позивача про повернення невикористаного авансу в сумі 29261,60 грн. Даний лист був отриманий відповідачем 12.12.2013р, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 63).

Тобто, як правильно зазначено судом першої інстанції договір є таким, що припинив свою дію з 05.12.2013 р.

Не зважаючи на це, відповідач коштів попередньо сплачених за роботи, які не були виконані, в сумі 29261,60 грн. позивачеві не повернув.

Зазначені обставини підтверджуються і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2014р. по справі № 917/1945/13.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що оскільки попередньо оплачені роботи не були виконані, строк дії договору закінчився, відповідач повинен повернути позивачеві суму невикористаної оплати в розмірі 29 261,00 грн., тому, правомірно задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача зазначеної суми.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції в порушення п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України не припинив провадження у даній справі № 917/1856/14, а прийняв оскаржуване рішення, задовольнивши позовні вимоги. Спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав вже розглядався господарським судом Полтавської області, по якому 26.11.2013р. прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог (справа № 917/1945/13). Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2014р. дане рішення у справі № 917/1945/13 було залишено без змін.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що зазначені посилання відповідача не можуть бути підставою для припинення провадження у справі № 917/1856/14, оскільки заявлені позовні вимоги у справі № 917/1945/13 були передчасними, і тому, докази надані позивачем під час розгляду справи № 917/1945/13 не могли бути підставою для задоволення позову, оскільки повідомлення позивачем про розірвання договору про виконання робіт з 05.12.2013 р. було отримано відповідачем 12.12.2013 р., тоді як рішення по даній справі № 917/1945/13 було прийнято господарським судом 26.11.2013 р.

Також, судова колегія звертає увагу апелянта на те, що в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2014р. у справі № 917/1945/13 було зазначено, що позивач не позбавлений права та можливості звернутись до господарського суду з відповідним позовом про захист своїх прав та законних інтересів з підстав, на які він посилається під час апеляційного перегляду справи, щодо розірвання договору № 123/2 від 16.10.2012 р. з 05.12.2013 р.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду повністю погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 р. у справі № 917/1856/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 р. у справі № 917/1856/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 04.03.2015р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.