Постанова

від 05.03.2015 по справі 804/14466/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 р. Справа № 804/14466/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран.П" про застосування арешту коштів на рахунку платника податків, -

ВСТАНОВИВ :

05.11.2013 року Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовом до суду, у якому просить застосувати арешт коштів на відкритих рахунках ТОВ «Гран.П» (код ЄДРПОУ 32896877).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовився від допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки згідно Наказу №264 від 30.10.2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гран.П».

Ухвалою суду від 06.11.2013 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.12.2013 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 804/15311/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран.П» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування наказу №264 від 30.10.2013 року.

Ухвалою суду від 17.02.2015 року провадження у справі поновлено.

Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились.

У матеріалах справи знаходиться клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи встановив наступне.

30 жовтня 2013 року позивачем прийнято наказ № 264 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гран.П».

Для проведення посадовим перевірки за вищезазначеним Наказом, посадовим особам Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області були виписані направлення на перевірку: від 31.10.2013 року №173/04-16-22-01 на головного державного ревізора - інспектора відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту Верхньодніпровської ОДПІ Дідик О.А.; від 31.10.2013 року №174/04-16-22-02 на головного державного ревізора-інспектора відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту Верхньодніпровської ОДПІ Ступаренко А.В.; від 31.10.2013 року №175/04-16-17-03 на головного державного ревізора інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Верхньодніпровської ОДПІ Лівіцьку Л.С.

31.10.2013 року перевіряючими здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «Гран.П» з метою вручення направлень та для проведення перевірки. Однак ТОВ «Гран.П» було відмовлено в допуску працівників Верхньодніпровської ОДПІ до проведення перевірки.

У зв'язку з наведеним співробітниками Верхньодніпровської ОДПІ було складено Акт від 31.10.2013 року № 452/04-16-22-01/32896877 «Про відмову у допуску посадових (службових) осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гран.П» (код ЄДРПОУ 32896877).

Згідно п.94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

За змістом п.п.94.2.3 п.94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Отже наведений законодавчий припис розрізняє відмову від проведення перевірки та не допуск посадових осіб податкового органу до проведення перевірки за наявності законних підстав для цього як дві самостійні підстави для накладення арешту на майна платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду (п.94.6.2 ст. 94 ПК України).

Таким чином, особливістю ж застосування арешту коштів є лише те, що він здійснюється виключно на підставі рішення суду за наявності обставин перерахованих у п.94.2 ст. 94 ПК України, тоді як арешт майна застосовується за рішенням керівника органу державної податкової служби, яке потребує перевірки на предмет обґрунтованості в суді (пункт 94.10 статті 94 ПК України).

Отже, стаття 94 ПК України не встановлює жодних обмежень щодо видів майна платника податків, яке може виступати об'єктом арешту.

Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки відповідача слугував Наказ від 30.10.2013 року № 264 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гран.П».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 року, визнано протиправним та скасовано наказ Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №264 від 30.10.2013 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гран.П».

Отже постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2014 року по справі № 804/15311/13-а набрала законної сили.

Таким чином, наказ Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №264 від 30.10.2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гран.П» є скасованим з моменту його прийняття та не створює жодних правових наслідків.

Одночасно суд зазначає, що арешт є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, тобто арешт майна в тому числі і коштів платника податків не є самоціллю податкового органу, а є лише додатковим стимулом для платника податків виконати свій обов'язок щодо допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки.

Враховуючи те, що підстава для перевірки - наказ №264 від 30.10.2013 року, скасована на момент розгляду судом справи про накладення арешту на кошти платника податку, то застосування адміністративного арешту коштів платника податків є недоцільним, оскільки податковий орган не зможе провести перевірку платника податку/

На підставі викладеного суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран.П» про застосування арешту коштів на рахунку платника податків - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 05.03.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка