Постанова

від 10.02.2015 по справі 808/9404/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року 10 год. 25 хв. Справа № 808/9404/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача Баркова В.Г.

представника відповідача Радової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «ПРОФДЕЗ ПЛЮС»

до: Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» (далі - позивач або ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС») звернулось з адміністративним позовом до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або Приморська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0443081715 від 09.12.2014, яким визначено суму грошового зобов'язання ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» з податку на додану вартість у сумі 47593 грн. 75 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 38075 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9518 грн. 75 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підстави для проведення перевірки ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» були відсутні, оскільки на запити Приморської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області було надано усі запитувані документи для підтвердження взаємовідносин із контрагентами позивача. Висновки Акта перевірки щодо заниження податку на додану вартість зроблено на підставі актів перевірок контрагентів ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» та сам Акт перевірки № 442/08-17-15/37648782 від 05.12.2014 містить лише опис порушень з боку контрагентів позивача, а не самим позивачем. Вважає, що підприємство не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків контрагентами, у зв'язку з чим вважає, що податкове повідомлення-рішення винесено протиправно та просить суд його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала у повному обсязі та надала заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте з додержанням вимог діючого законодавства. Крім того зазначає, що позивачем не було надано в повному обсязі документів, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС», у зв'язку з чим просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 37648782) зареєстроване 23.06.2011 як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.12.2014, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 20.05.2014 № 15-09/2247 видами діяльності ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» за КВЕД-2010 є: 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров'я; 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів; 81.29 Інші види діяльності з прибирання; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (т. 1 а.с. 128).

У період з 24.11.2014 по 28.11.2014 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМЛАЙ», ТОВ «БУМЕРАНГ КЕП», ТОВ «ТЕХНОЛОГІЇ І СЕРВІС», ПП «Р-ТРАНСКОР», ТОВ «БІА», ТОВ «САНТЕРС» за період з 01.01.2014 по 31.08.2014, за результатами якої складено Акт № 442/08-17-15/37648782 від 05.12.2014 (т. 1 а.с. 102-121).

Як вбачається з Акта перевірки, при її проведенні використано наступні документи: статутні та реєстраційні документи; декларації по податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.08.2014; податкові накладні з придбання та продажу за період з 01.01.2014 по 31.08.2014; реєстри отриманих податкових накладних за період з 01.01.2014 по 31.08.2014; видаткові накладні на придбання та продаж за період з 01.01.2014 по 31.08.2014; договори; інші первинні документи.

Згідно з висновками Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення:

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму ПДВ 38075 грн. по операціям з придбання товарів у платників податків контрагентів-постачальників, в тому числі: січень 2014 року на суму ПДВ 5951 грн.; лютий 2014 року на суму ПДВ 10322 грн.; березень 2014 року на суму ПДВ 4560 грн.; квітень 2014 року на суму ПДВ 4105 грн.; травень 2014 року на суму ПДВ 4869 грн.; серпень 2014 року на суму ПДВ 8268 грн. (а.с. 121-зворот).

За результатами перевірки, Приазовським відділенням Приморської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0443081715 від 09.12.2014, яким ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 47593 грн. 75 коп., у тому числі за основним платежем - 38075 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9518 грн. 75 коп. (т. 1 а.с. 122).

Висновки акту перевірки про допущенні порушення податкового законодавства, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.10.2014 листами № 912/10/08-17-15-305 та № 913/10/08-17-15-305 Приморською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області до ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» надано запити про надання інформації та її документального підтвердження щодо господарських відносин із ТОВ «САНТЕРС», ТОВ «ПРОМЛАЙ», «ТОВ «БУМЕРАНГ КЕП», ТОВ «ТЕХНОЛОГІЇ І СЕРВІС», ПП «Р-ТРАНСКОР», ТОВ «БІА» (т. 1 а.с. 95-97).

У відповідь на вказані запити позивачем було надані документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «ПРОМЛАЙ», ТОВ «БУМЕРАНГ КЕП», ТОВ «ТЕХНОЛОГІЇ І СЕРВІС», ПП «Р-ТРАНСКОР», ТОВ «БІА», ТОВ «САНТЕРС» (т. 1 а.с. 98-101).

30.12.2013 між ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» (Покупець) та ТОВ «ПРОМЛАЙ» (Постачальник) укладено Договір поставки № 412 від 30.12.2013 відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити продукцію, а Покупець прийняти та оплатити таку продукцію. Предметом договору є дезінфекційні засоби, строк поставки - 30 календарних днів з дати підписання договору. Постачальник відвантажує продукцію на адресу Покупця за цінами, що визначені чинними прейскурантами Постачальника. Розрахунок здійснюється у безготівковій формі на підставі виписаних рахунків. Загальна вартість продукції, що є предметом поставки за договором визначається у розмірі 36000 грн. Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (т. 1 а.с. 11).

Постачання товару здійснювалось автомобільним транспортом, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними № РН-0000004 від 24.01.2014, РН-0000003 від 17.01.2014, РН-0000042 від 10.01.2014, РН-0000001 від 03.01.2014 з відповідними відомостями про вантаж, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 17-18, 20, 22, 24).

Як вбачається зі змісту вищевказаних товарно-транспортних накладних вантажовідправником товару є ТОВ «ПРОМЛАЙ», замовником та вантажоодержувачем - ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС». Поставка здійснювалась автомобільним транспортом ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС».

ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» отримано товар згідно з податковими накладними № 112 від 03.01.2014, № 113 від 10.01.2014, № 114 від 17.01.2014, № 115 від 24.01.2014 (т. 1 а.с. 12-15).

Поставка та передача товару підтверджується вищевказаним переліком первинних документів, а також видатковими накладними на товар, що поставлявся, № РН-0000004 від 24.01.2014, № РН-0000003 від 17.01.2014, № РН-0000042 від 10.01.2014, № РН-0000001 від 03.01.2014 (т. 1 а.с. 16, 19, 21, 23).

За отримані товари ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» розрахувалося з ТОВ «ПРОМЛАЙ» у безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунку (т. 1 а.с. 24).

03.02.2014 між ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» (Покупець) та ТОВ «БУМЕРАНГ КЕП» (Постачальник) укладено Договір поставки № 6 відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити продукцію, а Покупець прийняти і оплатити таку продукцію. Предметом договору є дезінфекційні засоби, строк поставки - 30 календарних днів з дати підписання договору. Постачальник відвантажує продукцію на адресу Покупця за цінами, що визначені чинними прейскурантами Постачальника. Розрахунок здійснюється у безготівковій формі на підставі виписаних рахунків. Загальна вартість продукції, що є предметом поставки за договором визначається у розмірі 62000 грн. Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (т. 1 а.с. 25-26).

Постачання товару здійснювалось автомобільним транспортом, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними № РН-0000149 від 28.02.2014, РН-0000134 від 21.02.2014, РН-0000106 від 14.02.2014, РН-0000097 від 07.02.2014 з відповідними відомостями про вантаж, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 28, 30, 32, 34).

Як вбачається зі змісту вищевказаних товарно-транспортних накладних вантажовідправником товару є ТОВ «БУМЕРАНГ КЕП», замовником та вантажоодержувачем - ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС». Поставка здійснювалась автомобільним транспортом ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС».

ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» отримано товар згідно з податковими накладними № 56 від 28.02.2014, № 53 від 07.02.2014, № 54 від 14.02.2014, № 55 від 21.02.2014 (т. 1 а.с. 35-38).

Поставка та передача товару підтверджується вищевказаним переліком первинних документів, а також видатковими накладними на товар, що поставлявся, № РН-0000149 від 28.02.2014, № РН-0000134 від 21.02.2014, № РН-0000106 від 14.02.2014, № РН-0000097 від 07.02.2014 (т. 1 а.с. 27, 29, 31, 33).

За отримані товари ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» розрахувалося з ТОВ «БУМЕРАНГ КЕП» у безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунку, які містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 39-41).

28.02.2014 між ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» (Покупець) та ТОВ «ТЕХНОЛОГІЇ І СЕРВІС» (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 14 відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього. Товаром є дезінфекційні препарати у кількості, визначеної в заявці. Загальна кількість товару визначається накладною. Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною. Ціна за одиницю товару визначається прейскурантом. Загальна ціна товару становить 27500 грн., у тому числі ПДВ. Оплата здійснюється безготівковим шляхом на рахунок Продавця. Договір вступає в силу з моменту його підписання (т. 1 а.с. 42-44).

Постачання товару здійснювалось автомобільним транспортом Покупця, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними № ТС-194 від 19.03.2014, ТС-178 від 12.03.2014, з відповідними відомостями про вантаж, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 46, 48).

Як вбачається зі змісту вищевказаних товарно-транспортних накладних вантажовідправником товару є ТОВ «ТЕХНОЛОГІЇ І СЕРВІС», замовником та вантажоодержувачем - ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС».

ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» отримано товар згідно з податковими накладними № 50 від 12.03.2014, № 51 від 19.03.2014 (т. 1 а.с. 49-50).

Поставка та передача товару підтверджується вищевказаним переліком первинних документів, а також видатковими накладними на товар, що поставлявся, № ТС-194 від 19.03.2014, № ТС-178 від 12.03.2014 (т. 1 а.с. 45, 47).

За отримані товари ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» розрахувалося з ТОВ «ТЕХНОЛОГІЇ І СЕРВІС» у безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунку, які містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 51-52).

01.04.2014 між ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» (Покупець) та ПП «Р-ТРАНСКОР» (Постачальник) укладено Договір поставки № 29 відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити продукцію, а Покупець прийняти і оплатити таку продукцію. Предметом договору є дезінфекційні засоби, строк поставки - 30 календарних днів з дати підписання договору. Постачальник відвантажує продукцію на адресу Покупця за цінами, що визначені чинними прейскурантами Постачальника. Розрахунок здійснюється у безготівковій формі на підставі виписаних рахунків. Загальна вартість продукції, що є предметом поставки за договором визначається у розмірі 25000 грн. Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (т. 1 а.с. 53).

Постачання товару здійснювалось автомобільним транспортом позивача, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними № 173 від 18.04.2014, № 166 від 07.04.2014, з відповідними відомостями про вантаж, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 55-зворот-57).

Як вбачається зі змісту вищевказаних товарно-транспортних накладних вантажовідправником товару є ТОВ «Р-ТРАНСКОР», замовником та вантажоодержувачем - ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС».

ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» отримано товар згідно з податковими накладними № 166 від 07.04.2014, № 173 від 18.04.2014 (т. 1 а.с. 58-59).

Поставка та передача товару підтверджується вищевказаним переліком первинних документів, а також видатковими накладними на товар, що поставлявся, № 173 від 18.04.2014 та № 166 від 07.04.2014 (т. 1 а.с. 54, 56).

За отримані товари ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» розрахувалося з ТОВ «Р-ТРАНСКОР» у безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунку ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС», які містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 60-63).

30.04.2014 між ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» (Покупець) та ТОВ «БІЗНЕС-ІНФОРМ АКЦЕНТ» (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 30/04/2014-2 відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього. Товаром є дезінфекційні препарати у кількості, визначеної в заявці. Загальна кількість товару визначається накладною. Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною. Ціна за одиницю товару визначається прейскурантом. Загальна ціна товару становить 29214 грн., у тому числі ПДВ. Оплата здійснюється безготівковим шляхом на рахунок Продавця. Договір вступає в силу з моменту його підписання (т. 1 а.с. 64-66).

Постачання товару здійснювалось автомобільним транспортом Покупця, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними № МК-0000137 від 28.05.2014, № МК-0000099 від 21.05.2014, № МК-0000094 від 13.05.2014, № МК-0000088 від 05.05.2014, з відповідними відомостями про вантаж, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 68-зворот, 70, 72, 74).

Як вбачається зі змісту вищевказаних товарно-транспортних накладних вантажовідправником товару є ТОВ «БІЗНЕС-ІФНОРМ АКЦЕНТ», замовником та вантажоодержувачем - ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС».

ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» отримано товар згідно з податковими накладними № 3877 від 05.05.2014, № 3878 від 13.05.2014, № 3879 від 21.05.2014, № 3880 від 28.05.2014 (т. 1 а.с. 75-78).

Поставка та передача товару підтверджується вищевказаним переліком первинних документів, а також видатковими накладними на товар, що поставлявся, МК-0000137 від 28.05.2014, № МК-0000099 від 21.05.2014, № МК-0000094 від 13.05.2014, № МК-0000088 від 05.05.2014 (т. 1 а.с. 67, 69, 71, 73).

За отримані товари ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» розрахувалося з ТОВ «БІЗНЕС-ІНФОРМ АКЦЕНТ» у безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунку, які містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 79-81).

01.08.2014 між позивачем (Покупець) та ТОВ «САНТЕРС» (Продавець) укладено Договір купівлі продажу товару № 56/2014 відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар в асортименті та кількості, встановлених Договором, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену Договором ціну. Асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна вартість угоди визначаються в Додатках, що є невід'ємною частиною Договору. Ціна одиниці товару включає вартість товару, упаковки, а також видатки на транспортування товару до місцезнаходження перевізника. Строк дії Договору 1 місяць з моменту підписання першого Додатку (т. 1 а.с. 82-84).

До вказаного Договору складено Додаток № 1, відповідно до якого товар, що поставлявся: дезінфікуючі засоби у загальній кількості 105 л, загальна вартість 49608 грн. з урахуванням ПДВ (т. 1 а.с. 85).

Постачання товару здійснювалось автомобільним транспортом Покупця, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними № 2014/8/1-001 від 01.08.2014, № 2014/8/13-005 від 13.08.2014, з відповідними відомостями про вантаж, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 88-89, 91-92).

Як вбачається зі змісту вищевказаних товарно-транспортних накладних вантажовідправником товару є ТОВ «САНТЕРС», замовником та вантажоодержувачем - ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС».

ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» отримано товар згідно з податковими накладними № 23 від 13.08.2014, № 22 від 01.08.2014 (т. 1 а.с. 93-94).

Поставка та передача товару підтверджується вищевказаним переліком первинних документів, а також видатковими накладними на товар, що поставлявся, № 2014/8/1-001 від 01.08.2014, № 2014/8/13-005 від 13.08.2014 (т. 1 а.с. 87, 90).

За отримані товари ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» розрахувалося з ТОВ «САНТЕРС» у безготівковій формі, що підтверджується випискою по рахунку, яка містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 86).

Отриманий товар використаний позивачем у власній господарській діяльності - дезінсекційній та дератизаційній діяльності, на підтвердження чого надані копії договорів про надання послуг № 6/14 від 14.01.2014, № 5/14 від 14.01.2014, № 4/14 від 14.01.2014, № 3/14 від 14.01.2014, № 1/14 від 14.01.2014, № 2/14 від 14.01.2014, № 9/14 від 01.04.2014, № 8/14 від 15.04.2014, № 03 від 03.02.2014, № 7/14 від 01.03.2014, № 11/14 від 26.06.2014, № 10/14 від 04.04.2014, № 14-08/283 від 26.05.2014, № 413 від 21.03.2014 (т. 1 а.с. 200-226, т. 2 а.с. 1-7).

Таким чином, поставка товарів ТОВ «ПРОМЛАЙ», ТОВ «БУМЕРАНГ КЕП», ТОВ «ТЕХНОЛОГІЇ І СЕРВІС», ПП «Р-ТРАНСКОР», ТОВ «БІА», ТОВ «САНТЕРС», їх отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та послуг, використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками по рахунку ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС», які також були дослідженні під час проведеної перевірки.

Крім того представником позивача були надані сертифікати якості на товар, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, свідоцтва про державну реєстрацію дезінфекційного засобу, акти на списання матеріалів у зв'язку з їх використанням для виготовлення робочих розчинів дезінфекторами (т. 2 а.с. 18-26, 32-42), які також підтверджують використання придбаного товару у господарській діяльності ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС».

За вказаних обставин суд вважає висновки податкового органу щодо не підтвердження факту здійснення господарських операцій з постачання товарів по зазначеним контрагентам необґрунтованими.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому, згідно з абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, як вбачається зі змісту акта перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем суду були надані докази, що підтверджують реальне вчинення господарських операцій, що в свою чергу не виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями.

Крім того, позивачем доведено реальність операцій щодо придбання дезінфекційних засобів, документи, які підтверджують його транспортування, оприбуткування та облік були надані представником позивача в судовому засіданні та містяться в матеріалах справи.

Зазначені документи були надані також до перевірки, що не заперечується представником відповідача, та про що також зазначено в акті перевірки.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Доказів анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагентів-постачальників позивача податковим органом суду не надано, у зв'язку з чим не має підстав для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених при придбанні товару.

Окрім того, Податковий кодекс України для платників податків не передбачає ані обов'язок, ані право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, реєстрації платником податків, «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

З урахуванням вимог статті 198 Податкового кодексу України, покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може у подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету. Відповідно до абзацу першого підпункту 201.8 пункту 201 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів - таких як обов'язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету в Податковому кодексі України не передбачено.

Крім того, відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Також суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на те, що позивачем мали складатися подорожні листи, а не товарно-транспортні накладні та те, що у розділі «Відомості про вантаж» у графах 7-9 у розділі «Вантажно-розвантажувальні операції» у графах з 11 по 15 запис відсутній, з наступних причин.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Наявність певних недоліків у товарно-транспортних накладних не може бути підставою для позбавлення права позивача на формування податкового кредиту за умови реальності господарської операції.

Доводи, якими податковий орган мотивував правомірність оскаржуваного податкового рішення не є переконливими.

Факт здійснення господарської операції відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що зафіксовано також актом перевірки, та підтверджує її реальність.

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи підтверджують отримання ПП «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» товару, його використання в подальшому у власній господарській діяльності для надання послуг з дератизації та дезінфекції тощо, та свідчать про реальність господарських операції з поставки дезінфекційних засобів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0443081715 від 09.12.2014 підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати (а.с. 2).

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Приморською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.12.2014 № 0443081715.

Присудити на користь Приватного підприємства «ПРОФДЕЗ ПЛЮС» з Державного бюджету України судові витрати у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша