Ухвала

від 26.02.2015 по справі 826/14442/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14442/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техніка" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Техніка" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 вересня 2014 року 0003972206.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд - Техніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Регіон Прайс» за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 22 серпня 2014 року №407/26-57-22-06-10/35416583.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, 198.1 ст. 198, п. 201.1, 201.4 та 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим Товариством податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальному розмірі 135 882 грн. 00 коп.

На підставі встановлених порушень, 09 вересня 2014 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення (форми «Р») № 0003972206, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 169 853,00 грн., в т.ч. 135 882,00 грн. - основний платіж, 33 971,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. а) п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Буд - Техніка» (замовник) і ТОВ «Регіон Прайс» (підрядник) укладено договір підряду №07/02-2014 від 20 лютого 2014 року, згідно умов якого, підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні та ремонтно-будівельні роботи за дорученням замовника, а замовник зобов'язується надати підряднику проектну документацію, фронт робіт та оплатити вартість робіт.

Відповідно до п. 1.2 Договору, додатками до нього є договірна ціна та кошторис, доповнення, додатки та інші документи за погодженням сторін. Роботи на об'єкті виконуються з матеріалів замовника та підрядника, а вартість робіт на обсяг матеріально-технічного забезпечення встановлюється по етапах сторонами в проектно-кошторисній документації та інших додатках до договору.

Згідно п.п. 3.1 та 3.3 Договору, орієнтовна вартість робіт складає 1 260 780 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 2 101 300,00 грн. Вартість фактично виконаних робіт визначається на підставі щомісячних актів виконаних робіт за формою КБ-2в. Замовник здійснює щомісяця платежі підряднику за фактично виконані роботи на об'єкті на підставі наданої підрядником належним чином оформленої довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 в строк до 5 числа місяця наступного за звітним.

Судом встановлено, що на підтвердження факту виконання сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання будівельних робіт та відповідно оплати їх вартості) за вказаним договором позивачем та його контрагентом були надані первинні та розрахункові документи, а саме: договірні ціни на будівництво «Капітальний ремонт складських приміщень ГВК №1 ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод», локальні кошториси на реконструкцію дільниці СОМ під склад готової продукції Кременчуцького міськмолокозаводу, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за формою КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні.

Крім того, на підтвердження реального виконання договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Регіон Прайс» позивачем надано: список транспорту, що належить позивачу та використовувався під час виконання будівельних робіт по договору підряду №07/02/2014; штатний розпис про підтвердження наявності у позивача трудових ресурсів на проведення контролю за будівельними роботами, що виконувались підрядником.

Також, в матеріалах справи містяться платіжні доручення, якими підтверджується проведення позивачем розрахунків із підрядником; договір підряду №000009246, укладений між позивачем (генеральним підрядником) та ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» (замовник), на виконання якого між позивачем та ТОВ «Регіон Прайс» було укладено договір підряду №07/02-2014; платіжні доручення на підтвердження отримання позивачем коштів від ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» за виконані будівельні роботи; ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України, виданої ТОВ «Регіон Прайс» на право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури з додатком.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції правомірно відхилено доводи відповідача про відсутність у актах виконаних робіт прізвищ осіб, які їх підписали та не підтвердження позивачем витрат на підпункт «Будівельні машини і механізми», «бензин» та «електроенергія» у зазначених актах.

При цьому, з досліджених первинних та розрахункових документів вбачається, що вони оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Натомість, відповідачем не було надано належних доказів, які б свідчили про відсутність у названого підприємства умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо).

З огляду на те, що реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача підтверджується матеріалами справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про неправомірність донарахування позивачу сум податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням - рішенням.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техніка" та наявність правових підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 03.03.2015 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Міщук М.С.

Гром Л.М.