Постанова

від 14.05.2013 по справі 9101/131200/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2013 рокусправа № 2а/0470/4245/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сетав Авто" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року

у адміністративній справі № 2а/0470/4245/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сетав Авто" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.03.2012р. №0000032220 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 349 756,75грн. (основний платіж - 286 238,00грн., штрафні санкції - 63 518,75грн.), податкового повідомлення - рішення від 26.03.2012р. №0000022220 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 331 090,00грн. (основний платіж - 331 089,00грн., штрафні санкції 1 грн.), рішення про застосування штрафних санкцій від 26.03.2012р. №0000082240 на загальну суму 40 041,38грн. (штрафні санкції - 40 041,38грн.), -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ТОВ «Сетав Авто» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.03.2012р. № 0000032220 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 349 756,75грн. (основний платіж - 286 238,00грн., штрафні санкції - 63 518,75грн.), податкового повідомлення - рішення від 26.03.2012р. №0000022220 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 331 090,00грн. (основний платіж - 331 089,00грн., штрафні санкції 1 грн.), та рішення про застосування штрафних санкцій від 26.03.2012р. №0000082240 на загальну суму 40 041,38грн. (штрафні санкції - 40 041,38грн.)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема, вимог ст..ст.8,9,163 КАСУ та п.5.1 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.181 пп.14.1.27 пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.349.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, а також на неврахування судом фактичних обставин, які свідчать про помилковість та необґрунтованість висновків Новомосковською ОДПІ, про недоведеність ним порушень з боку позивача чинного законодавства, та відповідно про протиправність повідомлення - рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ, і рішення про застосування штрафних санкцій, у зв'язку з чим ТОВ «Сетав Авто» просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу податковий орган просить залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а постанову суду першої інстанції - без змін, вказуючи на недоведеність доводів позивача неправомірності висновків перевірки на підставі якої було винесено оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення, акцентує увагу на тому, що контрагенти позивача ТОВ « МТ1», ТОВ «Партк-Рек Ком», ТОВ «Геосервіс Плюс», ТОВ Арт Кристал», ТОВ «НВП Обрій», ТОВ «Хіларас», ТОВ «Компанія Ексімсервіс» та інш. на час їх перевірки не знаходилися за місцезнаходженням, позивачем по справі документально не доведено правовідносини з вказаними контрагентами, у зв'язка з чим у позивача відсутні підстави для включення до валових витрат вартості послуг отриманих від цих контрагентів, що свідчить про правомірність винесених відносно ТОВ Сетав Авто» податкових повідомлень-рішень.

У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із зазначених у ній підстав.

Представник відповідачаа просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані у цій справі позивачем податкові повідомлення-рішення від 26.03.2012р. № 0000032220, №0000022220 та №0000082240 (а.с.13-16 т.1) були винесені Новомосковською ОДПІ на підставі акту перевірки від 13.03.2012 року №71/231/30325941 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Сетав Авто» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р.» (а.с.17-98 т.1), в якому зазначено про порушення позивачем положень: п.п. 14.1.27 і 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, п.44.1 статті 44, п.п.139.1.9 п.139.1 статті 139 ПК України, п.5.1, п.п.5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 331 089,00грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 23 958,00грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 14 950,00грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 145 005,00грн. та за 4 квартал 2011 року в сумі 147 176,00грн.; п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну 286 238,00грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 19 167,00грн.(дана сума нарахована до сплати в травні 2011 року), за червень 2011 року в сумі 13 000,00грн., за серпень 2011 року в сумі 100 000,00грн., за вересень 2011 року в сумі 71 725,00грн., за жовтень 2011 року в сумі 11 400,00грн., за грудень 2011 року в сумі 70 946,00грн.; п.119.2 статті 119 Податкового кодексу України; п.3.5 Положення №637, в результаті чого встановлено перевищення ліміту каси 9 грудня 2010 року на 1 014,08грн., 9 листопада 2010 року на 4 843,68грн., 11 листопада 2010 року на 866,08грн., 8 жовтня 2010 року на 3 726,59грн., 9 жовтня 2010 року на 8 113,09грн., 11 жовтня 2010 року на 1 373,09грн., 21 жовтня 2010 року на 84,08грн. (а.с.93 т.1) Зазначений акт перевірки директор ТОВ «Сетав Авто» та головний бухгалтер не підписали.

Відмовляючи у задоволені вимог позивача у цій справі суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в ході судового розгляду справи не було доведено суду правомірності та обґрунтованості своєї позиції щодо порушеного його права, а також не було надано доказів, які б доводили протиправний характер оскаржуваних податкових повідомлень - рішень про застосування штрафних санкцій, натомість відповідачем повною мірою була доведена правомірність вчинених в процесі перевірки позивача дій та правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та рішення про застосування фінансових санкцій, а матеріалами справи підтверджено відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ «Сетав Авто» та його контрагентами, зазначеними в акті перевірки від 13.03.2012р. за №71/231/30325941, відсутність добросовісності в діях як позивача так і його контрагентів, яка полягає у невідповідності вчинених ними дій господарській меті та досягненню економічних цілей, а також відсутність факту підтвердження належними доказами реальності усіх даних, наведених у долучених до матеріалів справи первинних документах.

Наведені висновки суду першої інстанції мотивовані тим, що надані ТОВ «Сетав Авто» документи, на підставі яких до складу витрат ним була включена вартість послуг, не можуть бути достатнім підтвердженням того, що у процесі надання вказаних послуг підприємством проведена певна робота і одержані результати, які замовник може використати в діяльності, що приносить дохід, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення та рішення про застосування фінансових санкцій відповідача є законними та обґрунтованими, та такими, що прийняті Новомосковською ОДПІ на підставі у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Зокрема, вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача щодо безпідставності висновків з боку відповідача про порушення ТОВ «Сетав Авто» пп.14.1 ст.14, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та законності збільшення грошового зобов`язання з ПДВ, спростовуються встановленими документальною перевіркою позивача фактами по господарським взаємовідносинам:

- з ТОВ «МТ1» (код за ЄДРПОУ 31682477, ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, стан « 0» - платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності - інші види оптової торгівлі (51.90.0)), який на підставі договору від 17 січня 2011 року за №2 про надання консультуючих послуг, зобов`язувався провести аналіз ситуації на ринку та представити замовнику рекомендації з рекламної та цінової політики, з визначеною вартістю послуг 115 000,00грн. (в тому числі ПДВ). Проте на підтвердження здійснення реальності господарської операції по даному контрагенту, позивач надав лише акт виконаних робіт від 30.09.2011 року, який і слугував підставою для врахування у складі витрат вартості отриманих послуг, але який прий цьому не містив даних про: одиницю виміру господарської операції, сум, витрат, чисельність персоналу, обсягу наданих послуг для розрахунку їх загальної вартості; змісту і обсягу господарської операції.

- з ТОВ «Хіларіс» (код ЄДРПОУ 37301398, ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя, стан « 0» - платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності - інші види оптової торгівлі (51.90.0)), який на підставі укладеного з ТОВ «Сетав Авто» договору від 01 грудня 2011 року за №17, зобов'язувався надати консультуючі послуги з питань діючого законодавства (корпоративного, податкового та іншого) та підбирання нормативних актів, з визначенням у п.3.2 Договору вартості послуг - 68 400,00грн. Проте, акти виконаних робіт, які слугували підставою для врахування у складі витрат вартості отриманих послуг не містять відповідних даних щодо: одиниці виміру господарської операції, сум, витрат, чисельність персоналу, обсягу наданих послуг для розрахунку їх загальної вартості; змісту і обсягу господарської операції, а інших документів щодо підтвердження здійснення реальності господарської операції по даному контрагенту надано не було. При цьому, станом на 31 грудня 2011 року сума кредиторської заборгованості складає 68 400,00грн., але відповідно до службової записки ВПМ ДПІ в Заводському районі м.Запоріжжя за місцезнаходженням даного контрагента встановити не вдалось.

При цьому, суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що підозра щодо нереальності виконання контрагентами позивача ТОВ «Хіларіс» та ТОВ «МТ1» робіт (надання послуг), підтверджена тим, що з договорів на здійснення консультативних послуг від 01.12.2011р. та від 17.01.2011р., та з актів здачі-приймання робіт (виконання послуг) крім загального (корпоративного, податкового) законодавства та підбірки нормативних актів не вбачається ні конкретного переліку таких послуг, ні ціни таких послуг відповідно до конкретного переліку, ні змісту послуг за укладеними договорами.

- з ТОВ «Геосервіс Плюс» (код за ЄДРПОУ 35269012, ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, стан « 0» - платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності - діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології (74.20.3)), який на підставі укладеного з ТОВ «Сетав Авто» договору від 30.05.2011 року №300501, зобов'язався забезпечити споживача клінінговими послугами з обслуговування виробничої будівлі, при тому, що відповідно до затвердженого директором ТОВ «Сетав Авто» штатного розкладу, на підприємстві числилися робітники з комплексного прибирання та благоустрою. Проте, акти виконаних робіт, що слугували підставою для врахування у складі витрат вартості отриманих послуг, не містили в собі відповідних даних про: одиниці виміру господарської операції, сум, витрат, чисельність персоналу, обсягу наданих послуг для розрахунку їх загальної вартості; зміст і обсяг господарської операції, а інших документів щодо підтвердження здійснення реальності господарської операції по даному контрагенту позивачем не було надано. Разом з тим, відповідно до службової записки ВПМ Новомосковської ОДПІ даний контрагент за юридичною адресою не знаходиться, а директор ТОВ «Геосервіс Плюс» за місцем реєстрації не проживає, що свідчить про відсутність фізичних та технологічних можливостей контрагента, необхідних для здійснення відповідної діяльності.

Щодо реальності правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Геосервіс Плюс», суд першої інстанції зазначив, що з тексту наданих до суду договорів на виконання клінінгових послуг №310530 від 31.05.2011р., податкових накладних та актах виконаних робіт до нього, не вбачається ні строку дії зазначеного договору, ні визначення вартості робіт за даним договором, а зазначені в актах виконаних робіт та податковій накладній від 31.05.2011р монтажні роботи щодо проведення електрокабеля та установки світильників не входять до переліку клінінгових робіт, визначених у договорі №310530 від 31.05.2011р. Оскільки будь-яких доказів внесення змін до зазначеного переліку позивачем суду не надано, суд враховуючи відсутність підтвердження наявності у ТОВ «Геосервіс Плюс» фізичних та технологічних можливостей для виконання таких робіт, зазначив про не доведеність позивачем реального характеру зазначеного правочину навіть при наявності укладеного позивачем договору оренди з ТОВ «Автосервіс» на підставу якого ТОВ «Геосервіс Плюс» залучався до виконання клінингових робіт, оскільки факт реального здійснення господарських витрат за актами виконаних робіт в межах договору від 30.05.2011р. не знайшов свого підтвердження не при проведенні перевірки та відображенні її результатів у відповідному акті відповідачем, та в судових засіданнях.

- з ТОВ «АРТ-Кристал» (код ЄДРПОУ 33669023, ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, стан « 36» - основний платник до кінця року, основний вид діяльності - оптова торгівля електропобутовими приладами (51.43.1)), який на підставі укладеного з ТОВ «Сетав Авто» договору від 98.08.2011 року за №136 зобов'язувався надати послуги з розповсюдження печатних матеріалів (рекламних листівок). Проте, з доданих до матеріалів справи документів по вказаній господарській операції встановити яка саме кількість рекламних листівок підлягала розповсюдженню встановити неможливо, а акти виконаних робіт, які слугували підставою для врахування у складі витрат вартості отриманих послуг не містили відповідних даних щодо: одиниці виміру господарської операції, сум, витрат, чисельність персоналу, обсягу наданих послуг для розрахунку їх загальної вартості; змісту і обсягу господарської операції. При цьому, відповідно до службової записки ВПМ Новомосковської ОДПІ даний контрагент за юридичною адресою знаходиться, але не містить умов для виготовлення та печаті продукції, визначеної в договорі про надання послуг від 30.05.2011р.

- з ТОВ «Парк-рек Ком» (код ЄДРПОУ 30815974, ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, стан « 36» - основний платник до кінця року, основний вид діяльності - інші види оптової торгівлі (51.90.0)), який на підставі укладеного з ТОВ «Сетав Авто» договору від 04.07.2011р. за №040701 прийняв на себе зобов'язання по виконанню робіт з розробки макету поліграфічної продукції, вартість чого відповідно до Специфікації №1 до договору склало - 115 560,00 грн. Проте, згідно видаткових накладних вартість цих робіт склала 51 750,00 грн., а на залишену суму 63 810,00грн. позивач отримав листівки в кількості 27 000,00грн., при цьому придбання даних листівок договором і його специфікацією №1 та додатковою угодою передбачено не було, а надані письмові носії інформації не містять деталізації об'єкта (зміст, параметри наданих журналів та листівок, їх напрям використання). Крім того, відповідно до автоматизованих комп'ютерних інформаційних систем податкового органу, інформація яких використана під час перевірки: АІС «Реєстр платників податків» та Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів встановлено, що до переліку видів діяльності ТОВ «Парк-рек Ком» (код ЄДРПОУ 30815974) не відноситься поліграфічна діяльність, а відповідно до службової записки ВПМ Новомосковської ОДПІ за місцезнаходженням даного контрагента встановити не вдалось.

- з ТОВ «НВП Обрій» (код ЄДРПОУ 19433552, Дніпропетровська МДПІ, стан « 7» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, основний вид діяльності - інші види оптової торгівлі (51.90.0)), який на підставі укладеного з ТОВ «Сетав Авто» договору від 20.07.2011р. за №2905 прийняв на себе зобов'язання по виконанню робіт з розробки макету поліграфічної продукції та виготовлення печатної продукції. Разом з тим, в зазначено договорі та Специфікації до нього відсутня кількість поліграфічної продукції, яку повинен надрукувати виконавець, а на виконання договору платником податків була надана лише видаткова накладна від 30 вересня 2011 року за №РН-0000561 на суму 80 000,00грн. (в тому числі ПДВ на суму 13 333,33грн.), яка не містить в собі деталізації об'єкта (зміст, параметри наданих журналів та листівок, їх напрям використання), а відповідно до автоматизованих комп'ютерних інформаційних систем податкового органу, інформація яких використана під час перевірки: АІС «Реєстр платників податків» та Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів, до переліку видів діяльності ТОВ «НВП «Обрій» не відноситься поліграфічна діяльність, оскільки для провадження поліграфічної діяльності необхідною умовою є наявність спеціалізованого обладнання, виробничих приміщень, спеціальних фахівців із розробки макету та виготовлення виробів печатної продукції. При цьому, станом на 31 грудня 2011 року сума кредиторської заборгованості становить 60 724,59грн., але відповідно до службової записки ВПМ Дніпропетровської МДПІ за місцезнаходженням даного контрагента встановити не вдалось.

- з ТОВ «Компанія Ексімсервіс» (код ЄДРПОУ 19428396, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, стан « 36» - основний платник до кінця року, основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля (46.90)), який на підставі укладеного з ТОВ «Сетав Авто» договору від 01.04.2011 року №175 зобов'язувався провести аналіз ситуації на ринку та представити замовнику рекомендації з рекламної та цінової політики, з визначенням у п.3.2 Договору вартості послуг 222 480,00грн. (в тому числі ПДВ). Проте, акти виконаних робіт, які слугували підставою для врахування у складі витрат вартості отриманих послуг не містять відповідних даних щодо: одиниці виміру господарської операції, сум, витрат, чисельність персоналу, обсягу наданих послуг для розрахунку їх загальної вартості; змісту і обсягу господарської операції, а інших документів щодо підтвердження здійснення реальності господарської операції по даному контрагенту позивачем надано не було. При цьому, станом на 31 грудня 2011 року сума кредиторської заборгованості складає 4 020,51грн., але відповідно до службової записки ВПМ Новомосковської МДПІ за місцезнаходженням даного контрагента встановити не вдалось. Крім того, відповідно до автоматизованих комп'ютерних інформаційних систем податкового органу, інформація яких використана під час перевірки: АІС «Реєстр платників податків» та Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів, встановлено, що до переліку видів діяльності ТОВ «Компанія Ексімсервіс» не відноситься діяльність з надання консалтингових послуг.

При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача на Наказ Державної податкової служби України від 05.07.2012р. №577 «Про затвердження узагальнюючої податкової консультації щодо визначення витрат за діяльністю, не передбаченою статутом», оскільки, як вбачається з зазначеного Наказу №577, по-перше, вказана консультація була надана вже після виникнення спірних правовідносин сторін, по-друге, в тексті Наказу чітко визначено, що витрати від операцій, проведених підприємством від діяльності не передбачений статутом, визначаються витратами за правилами, встановленими розділом ІІІ Податкового кодексу України за умови їх документального підтвердження, зв`язку із господарською діяльністю та визнання доходів від такої діяльності в податковому обліку.

Щодо реальності характеру вчинення позивачем господарських операцій з контрагентами: ТОВ «АРТ-Кристал», ТОВ «НПФ «Обрій», ТОВ «Парк- Рек Ком» (розробка макету поліграфічної продукції) та ТОВ «Компанія Ексімсервіс» (проведення аналізу ситуації на ринку та надання рекомендацій по рекламній та ціновий політиці), суд першої інстанції посилаючись на приписи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визнав, що долучені позивачем до матеріалів справи: оборотно-сальдові відомості, та сформовані позивачем виписки по рахункам не можуть слугувати беззаперечними доказами товарності господарських операцій, вчинених між позивачем та його контрагентами, оскільки не є прийнятними та допустимими доказами реальності вчинених операцій.

Окремо, суд першої інстанції акцентував увагу на відсутності належної обачності з боку позивача щодо контрагентів, які мають ознаки сумнівності, як того вимагає чинне податкове законодавство України, та не перевірці позивачем належної податкової правосуб'єктності своїх контрагентів, зазначених у акті перевірки від 13.03.2012р. №71/251/30325941

Враховуючи наведені факти, та спираючись на положення п.1.2 ст.1, п.2.1 п.2.4 п.2.15 та п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.051995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.2011р. за №168/704, суд першої інстанції визнав, що надані позивачем до перевірки податкового органу та долучені до матеріалів копії документів не можна вважати перинними документами в розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв'язку з чим дійшов висновку про не підтвердження позивачем факту реальності правовідносин з вищевказаними контрагентами, внаслідок чого посилаючись на положення ст.10, п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинної на момент виникнення правовідносин по цій справі), ст.16, ст.123, ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, встановив правомірність оскаржуваних позивачем у цій справі податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій з підстав недоведеності позивачем факту спричинення реальної зміни його майнового стану як платника податків в результаті вчинених господарських операцій, і як наслідок, факту реального вчинення господарських операцій з контрагентами, зазначеними в акті перевірки від 13.03.2012р. за №71/231/30325941.

Судова колегія проаналізувавши матеріали справи та спіпоставивши їх з висновками суду першої інстанції, не може погодитися з позицією Дніпропетровського окружного адміністративного суду у цій справі, оскільки платник податків (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування валових витрат, не має повноважень і обов'язків здійснювати контроль за дотриманням контрагентом, який на час вчинення операцій був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебував на обліку в податковому органі як платник податків, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати за порушення правил ведення такої. У разі, коли вказаний контрагент не сплатив податкові зобов'язання, або є відсутнім за місцем свого знаходження, тощо, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, адже законом іншого не передбачено. Нарахування валових витрат та податкового зобов'язання з податку на прибуток не залежить від нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визначення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від 26.03.2012р. №0000022220 податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 331 090,00грн. слугували висновки перевірки, викладені в акті від 13.03.2012 року №71/231/30325941 про порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та п.п. 14.1.27 і 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що полягало у неправомірному формуванні валових витрат за операціями з придбання: - у ТОВ «МТ1» консультуючих послуг, у ТОВ «Хіларіс» консультуючих послуг з питань діючого законодавства (корпоративного, податкового та іншого) та підбирання нормативних актів; у ТОВ «Геосервіс Плюс» клінінгових послугх з обслуговування виробничої будівлі; у ТОВ «АРТ-Кристал» послуг з розповсюдження печатних матеріалів (рекламних листівок); у ТОВ «Парк-рек Ком» послуг по виконанню робіт з розробки макету поліграфічної продукції; у ТОВ «НВП Обрій» послуг по виконанню робіт з розробки макету поліграфічної продукції та виготовлення печатної продукції; у ТОВ «Компанія Ексімсервіс» послуг по проведенню аналізу ситуації на ринку та представлення рекомендації з рекламної та цінової політики, оскільки такі валові витрати не підтверджені первинними документами, вказаними особами здійснюються інші види діяльності ніж визначено в договорах з позивачем, та цими особами не підтверджено взаємовідносини з позивачем, і їх перевірка була унеможливлена їх відсутністю за місцем знаходження.

Тіж самі обставини стали підставою для визначення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від 26.03.2012р. № 0000032220 податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 349 756,75грн. (основний платіж - 286 238,00грн., штрафні санкції - 63 518,75грн.), яке винесено за наведеними в акті перевірки від 13.03.2012 року №71/231/30325941 всновками про порушення позивачем вимог п.п.14.1.181 п.14.1 статті 14, п.198.6 статті 198, п.201.1 статті 201 ПК України

Однак, встновлюючи фактичні обставини у спірних правовідносинах, суд першої інстанції проігнорував те, що фактично усі претензії податкового органу в даному випадку пов'язані не скільки з діяльністю самого позивача, скільки з діяльністю його контрагентів, у зв'язку з чим судова колегія звертає увагу на те, що фіктивність того чи іншого суб'єкту підприємницької діяльності повинна повязуватися з терміном «фіктивне підприємництво» (назва складу кримінального злочину, передбаченого ст..205 КК України), яке означає створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, стосовно яких є заборона.

Крім того, одночаснос приняттям НКУ в Господарський кодекс України була внесена ст.55-1 «Фіктивна діятельність суб'єкта господарювання», яка перелік ознаків фіктивності СПД, з наявністю яких повязується можливість припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, а саме: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Що стосується ПКУ, то в ньому не міститься положень про фіктивність, або ознаки фіктивності суб'єкта підприємницької діяльності, у зв'язку з чим у данній справі суд першої інстанції посилаючись на принцип офіційності зясування фактичних обставин, вдався до аналізу позиції податкового органу у цій справі з урахуванням безтоварності (нереальності) господарських операцій позивача з його контрагентами в перевіряємий період.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише несплатою постачальниками товарів податкових зобов'язань.

Суд першої інстанції дійсно досліджував первинні документи позивача, проте надав їм неналежну правову оцінку, в результаті чого дійшов помилкових висновків про не реальне вчинення господарських операцій позивача зі всіма його контрагентами.

Для надання правової оцінки щодо формування платником податку валових витрат та податкового кредиту слід застосовувати положення ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, ст.139 ПК України, та положення ст.198, ст.201 ПК України

За умови реального здійснення платником податку господарських операцій з придбання товарів і робіт, що призвели до об'єктивної зміни складу його активів, здійснення таких операцій у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і ст.139 ПК України при формуванні валових витрат, останній не може бути позбавлений такого права.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

Безпірно встановим є факт того, що усіма контрагентами позивача було задекларовано податкові зобов'язання за операціями з позивачем, на час здійснення між позивачем та зазначеними в акті перевірки контрагента, остані були зареєстровані, перебували на обліку в ДПІ та звітували до відповідних органів, а питання про припинення їх діяльності чи визнання реєстраційних документів недійсними у визначеному ст.55-1 Господарського кодексу порядку не вирішувалося, також як і не порушувалося кримінальних справ з приводу діяльності контрагентів позивача, тому висновки податкового органу свідчать про упередженість відповідача при складанні податкового повідомлення-рішення, а висновки суду першої інстанції в цій частині свідчать про про проявлену ним однобічність та необ'єктивність при вирішенні спору по суті.

Судом апеляційної інстанції досліджено питання щодо фактичного здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами, в результаті чого встановлено, що господарські операції мали реальний характер, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами: видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, які відповідають вимогам закону, зокрема вимогам ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Зокрема, судом апеляційної інстанції проаналізовано долучені до матеріалів справи копії первинних документів позивача, на підставі яким ним в перевіряємий період було сформовано валові витрати та податковий кредит по господарським операціям щодо отримання:

1. послуг з розповсюдження печатних матеріалів (рекламних листівок) від ТОВ «АРТ-Кристал» за договором з ТОВ «АртКрістал» № 136 від 08.08.2011р. (а.с.100-101 т.1), який згідно витягу з офіційного сайту ДПС України зареєстрований з 21.07.2005 р. (а.с.2 т.2), а саме, копії: - податкових накладних: №107 (а.с.98-99 т.1), №91 (а.с.103 т.1), №68 (а.с.105 т.1), №67 (а.с.107 т.1), №90 (а.с.90 т.1), №111 (а.с.111 т.1), №118 (а.с.113т.1), №107 (а.с.115 т.1), №110 (а.с.117 т.1), №169 (а.с.119 т.1), №141 (а.с.121 т.1), №193 (а.с.123 т1), №86 (а.с.125 т.1), №104 (а.с.127 т.1), №157 (а.с.129 т.1), №85 (а.с.132-133 т.1); - видаткових накладних: №170802 від 17.08.2011р. (а.с.96-97 т.1), № 150802 від 15.08.2011 р. (а.с.131 т.1); - актів прийому-передачі робіт: від постачальника ТОВ «АртКрістал» (а.с.102, 104,106, 108, 110, 112,114, 116, 117. 118, 120, 122, 124, 126, 128, т.1); - рахунку № 150802 від 15.08.2011 р (а.с.130 т.1), та платіжних доручень № 986 від 09.07.2012 р. і № 959 від 02.07.2012 р. (а.с.193, 194 т.2);

- актів прийому-передачі рекламних листівок для розповсюдження: від 09.08.2011 р (а.с.149-150 т.2), від 30.09.2011 р. (а.с.151 т.2);

2. послуг по виконанню робіт з розробки макету поліграфічної продукції від ТОВ «Парк-рек Ком» за договором на розробку макету № 040101 від 04.07.2011р. (а.с.135-137 т.1), який згідно витягу з офіційного сайту ДПС України був зареєстрований з 15.04.2008 р., з відпвідною переєстрацією за ініціативою платника 18.02.2010 р. та 27.05.2011 р., а запис про його відсутність за місцезнаходженням внесена за ініціативою податкового органу лише 27.12.2011 р., тобто через деякий час після виконання господарських операцій з позивача (а.с.7-8 т.2), а саме копії: - податкових накладних: №224 (а.с.139 т.1), №93 (а.с.141 т.1), №172 (а.с.143 т.1), №175 (а.с.146 т.1), №162 (а.с.148 т.1); №176 (а.с.150 т.1); №189 (а.с.152 т.1); №37 (а.с.154 т.1); №193 (а.с.156 т.1), №55 (а.с.158 т.1); - видаткових накладних: № РН-208-3 від 22.08.2011 р. (а.с.138 т.1), № РН-0908-3 від 09.08.2011 р. (а.с.140 т.1), № РН-1708-2 від 17.08.2011 р. (а.с.142 т.1), № РН-000011 від 28.09.2011 р. (а.с.145 т.1), № РН-0002001 від 27.09.2011 р. (а.с.147 т.1), № РН-060001 від 28.09.2011 р. (а.с.149 т.1), № РН-050001 від 30.09.2011 р. (а.с.151 т.1), № 09082 від 09.08.2011 р. (а.с.153 т.1), № РН-0000561 від 30.09.2011 р. (а.с.155 т.1), № РН-0001001 від 17.08.2011 р. (а.с.157 т.1); - листа № 30/1 від 04.08.2011 р. щодо виконання договору від 04.07.2011 № 040701 стосовно розміру та кількості листівок, які необхідно додатково виготовити у зв'язку з виробничою необхідністю (а.с.189 т.1), - банківських виписок щодо розрахунку (а.с.190-192 т.2)

3. послуг по виконанню робіт з розробки макету поліграфічної продукції та виготовлення печатної продукції від ТОВ «НВП Обрій» за договором № 2905 від 20.07.2011 року (а.с.159-162 т.1), який згідно витягу з офіційного сайту ДПС України зареєстрований з 03.07.1997 р. (а.с.3 т.2), саме копії: роздрукованих зразків макетів журналів та рекламних листівок (а.с.10-74 т.2);

4. консультуючих послуг з питань діючого законодавства (корпоративного, податкового та іншого) та підбирання нормативних актіу від ТОВ «Хіларіс» (а.с.164-165 т1), який згідно витягу з офіційного сайту ДПС України зареєстрований з 11.11.2010 р. (а.с.5 т.2), а саме копії: - податкових накладних: №134 (а.с.167 т.1), №135 (а.с.169 т.1), №133 (а.с.171 т.1), №133 (а.с.173 т.1), №125 (а.с.175 т.1); - актів сдачі-прийому робіт (послуг) (а.с.166, 168, 170, 172, 174, т.1),

5. послуг по проведенню аналізу ситуації на ринку та представлення рекомендації з рекламної та цінової політики від ТОВ «Компанія Ексімсервіс» за договором №175 від 01.04.2011 р. (а.с.177 т.1), який згідно витягу з офіційного сайту ДПС України зареєстрований з 10.09.2008 р. (а.с.4 т.2), а саме, копії:- рахунків-фактур № СФ-0000026 від 30.06.2011 р. (а.с.178 т.1); -актів виконаних робіт: від 30.05.2010 р. (а.с.179 т.1); - податкових накладних: №532 (а.с.180 т.1); - звіту по виконаній роботі щодо аналітики ринку автомобілів, аналізу автомобільного ринку України та рекомендацій (а.с.152-175 т.2);

6. консультуючих послуг від ТОВ «МТ1» за договором №02 від 17.01.2011 р. (а.с.182 т.1), який згідно витягу з офіційного сайту ДПС України зареєстрований з 11.05.2010 р. (а.с.6 т.2), а саме, копії:

- податкових накладних: № 107 (а.с.183 т.1); - актів виконаних робіт: від 30.03.2011 р. (а.с.184 т.1);

7. клінінгових послугх з обслуговування виробничої будівлі від ТОВ «Геосервіс Плюс» за договором №310530 від 31.05.2011 р. (а.с.186 т.1), а саме, копії: - актів сдачі-прийому робіт (послуг) (а.с.187, 189, 191, 193, 195, 197, 199, т.1); -податкових накладних: № 203 (а.с.188 т.1), №90 (а.с.190 т.1), №205 (а.с.192 т.1), №19 (а.с.194 т.1), №36 (а.с.196 т.1), №201 (а.с.198 т.1), №130 (а.с.200 т.1)

Таком судовою колегією були досліджені долучені до матеріалів справи позивачем копії банковських виписок по розрахункам з постачальниками та виконавцями послуг за період з лютого 2011 року по квітень 2012 року (а.с.75-97 т.2), та копії: оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 (а.с.95 т.1), оборотно-сальдової відомості за 01.10.2010р. по 31.03.2012р. (а.с.134 т.1), оборотно-сальдової відомості за 01.10.2010р. - 31.10.2012р. (а.с.144 т.1), оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 за період з 01.10.2010 р по 31.03.2012 р. щодо контрагента ТОВ Хіларіс (а.с.163 т.1), оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 за період з 01.10.2010 р по 31.03.2012 р. щодо контрагента ТОВ «Компанія Ексімсервіс» (а.с.176, 181 т.1), оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 за період з 01.10.2010 р по 31.03.2012 р. щодо контрагента ТОВ «МТ1» (а.с.185 т.1), оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 по контрагентам за січень 2011 р (а.с.229 т.1), оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 по контрагентам за лютий 2011 р (а.с.230-231 т.1), оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 по контрагентам за березень 2011 р (а.с.232-233 т.1), оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 по контрагентам за квітень 2011 р (а.с.234-235 т.1), оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 по контрагентам за травень 2011 р (а.с.236-237 т.1), оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 по контрагентам за червень 2011 р (а.с.238-239 т.1), оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 по контрагентам за липень 2011 р (а.с.240-241 т.1), оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 по контрагентам за серпень 2011 р (а.с.242-243 т.1), оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 по контрагентам за вересень 2011 р (а.с.244-245 т.1), оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 по контрагентам за жовтень 2011 р (а.с.246-247 т.1), оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 по контрагентам за листопад 2011 р (а.с.248-249 т.1), оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 по контрагентам за грудень 2011 р (а.с.250-251 т.1), оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 по контрагентам за січень 2012 р (а.с.252-253 т.1), яким у сукупності з іншими первинними документами позивача повністю підтверджується реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, внаслідок яких відбулася реальна зміни майнового стану позивача, і ця діяльність позивача в перевіряємий період була схвалена на загальних зборах учасників ТОВ «Сетав Авто», що підтверджено протоколом від 25.012012 року (копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.10 т.3).

Незважаючи на наявність вищевказаних документів відповідачем в акті перевірки було зроблено формальний висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а суд першої інстанції підтримуючи ці висновки податкового органу не звернув уваги на те, що доводи відповідача фактично ґрунтуються обставинах зазначених в інших актах перевірки контрагентів позивача, яких податкові органи не змогли перевірити з підстав їх відсутності за місцем знаходження

Проте, акти про неможливість проведення звірок чи перевірок контрагентів позивача не є належними доказами в підтвердження доводів податкового органу про нереальність їх операцій з позивачем

Судова колегія в свою чергу вважає, що аналіз наданих позивачем до матеріалів справи копій первиних документів, які повністю відповідають вимогам Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", свідчить про документальнего підтвердження позивачем сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з контрагентами які були предметом перевірки, а формальна відсутність у деяких документах вказівки на місце чи дату їх складання, або інших даних - не є підставою для виключення проведених позивачем оплат із складу валових витрат, що також є позицією Вищого адміністративного суду України, яка склалася із судової практики суду та узагальнена в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11, де зазначається, що наявність або відсутність окремих документів, як і помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю були.

Отже, фактичні обставини справи засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентами, та правомірне формування ним валових витрат та податкового кредиту в перевіряє мий період, а тому донарахування позивачу податкових зобов'язань, і штрафних санкцій є безпідставним.

Не погоджується судова колегія також з висновками суду першої інстанції щодо правомірності рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 40 041,38грн. у зв'язку з доведеність порушення з боку ТОВ «Сетав Авто» вимог п.3.5 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 р. №637 (далі - Положення №637), шляхом допущення перевищення ліміту каси 9 грудня 2010 року на 1 014,08грн., 9 листопада 2010 року на 4 843,68грн., 11 листопада 2010 року на 866,08грн., 8 жовтня 2010 року на 3 726,59грн., 9 жовтня 2010 року на 8 113,09грн., 11 жовтня 2010 року на 1 373,09грн., 21 жовтня 2010 року на 84,08грн., оскільки в цій частині спірних правовідносин суд пешої інстанції взагалі обмежився лише посиланням на правомірність винесеного податковим органом у відношенні позивача податкового повідомлення-рішення від 26.03.2012р. №0000082240 про застосування штрафних санкцій на загальну суму 40 041,38грн., та не мотивував хоть будь-яким чином такі висновки в своєму рішенні.

Під час перевірки законності винесеного відносно ТОВ «Сетав Авто» податкового повідомлення-рішення від 26.03.2012р. №0000082240 про застосування штрафних санкцій на загальну суму 40 041,38грн., судовою колегією встановлено, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі спірного податкового повідомлення-рішення, слугував висновок податкового органу про перевищення підприємством ліміту залишку готівки в касі на час перевірки, в тому числі у зв'язку із відсутністю підпису отримувача коштів (а.с.92 т.1) Проте, виходячи з приписів вказаного Положення №637, відсутність підпису відповідної особи у графі "одержувач" та у зв'язку з цим - певна некоректність заповнення видаткового касового ордеру, при одночасній наявності її підпису у платіжній відомості за цю ж дату та при фактичному одержанні нею коштів, не свідчить про не виведення готівки з каси.

Пунктом 1.2 Положення №637 передбачено, що ліміт залишку готівки в касі є граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) (п. 2.7 Положення №637).

Відповідно до п. 2.8 вказаного Положення, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Згідно п. 3.1 вказаного Положення №637 передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

У відповідності до вимог п. 3.4 Положення №637, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий.

За приписами пункту 3.5 Положення №637 встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що п.3.5 Положення № 637 безпосередньо не регулюється питання ліміту залишку готівки каси, а при вирішенні питання щодо дотримання суб'єктом господарювання порядку ведення касових операцій визначальне значення має встановлення факту видачі або отримання (повернення) готівкових коштів, а не тільки правильність складання та оформлення відповідних звітних документів.

Під час апеляційного перегляду даної справи було встановлено факт видачі працівникам позивача коштів : 9 грудня 2010 року в сумі 1 014,08грн., 9 листопада 2010 року в сумі 4 843,68грн., 11 листопада 2010 року в сумі 866,08грн., 8 жовтня 2010 року в сумі 3 726,59грн., 9 жовтня 2010 року в сумі 8 113,09грн., 11 жовтня 2010 року в сумі 1 373,09грн., та 21 жовтня 2010 року в сумі 84,08грн. (а.с.145-148 т.2), а отже і про виведення готівки з каси підприємства, що відповідно свідчить про відсутність вчинення з боку позивача порушень щодо перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства.

Підсумовуючи встановлені під час апеляційного перегляду фактичні обставини у спірних правовідносинах, судова колегія визнає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, а тому підлягаючим скасуванню, з прийняттям у справі іншого рішення про задоволення вимог позивача в повному обсязі з підстав їх доведеності та підтвердження наявними в матеріалах справи письмовими доказами

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетав Авто" - задовольнити

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення вимог ТОВ "Сетав Авто" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції.

Визнати протиправними та скасувати винесені Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0000032220 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 349 756,75 грн. (по основному платіжу - 286 238,00 грн., та штрафним санкціям - 63 518,75 грн.), податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0000022220 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 331 090,00 грн. (по основному платіжу - 331 089,00 грн., по штрафним санкціям - 1 грн.), та рішення про застосування штрафних санкцій від 26.03.2012 р. № 0000082240 на загальну суму 40 041,38 грн. (штрафні санкції - 40 041,38грн.)

Стягнути з державного бюджету на користь ТОВ "Сетав Авто" документально підтверджені судові витрати в сумі 2 146, 00 грн.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов