Рішення

від 06.03.2015 по справі 179/247/15-ц

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/247/15-ц

провадження № 2/179/199/15

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2015 р. Магдалинівський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Новік Д.І.

за участю: секретаря судового засідання - Кривошлик І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно по праву спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про визнання права власності на спадкове майно по праву спадкування за законом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік - ОСОБА_3, після смерті якого залишилася спадщина, що складається із: житлового будинку в АДРЕСА_1; земельної ділянки площею 0,2200 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 1222380500:01:001:0279; земельної ділянки площею 0,3800 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 1222380500:01:001:0961, розміщених по АДРЕСА_1, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Дп від 06 жовтня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за Мд № 2759; земельної ділянки площею 6,43 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222380500:01:001:0835 та земельної ділянки площею 6,51 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222380500:01:001:0828, розміщених на території Олександрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ІІІ-ДП № 042082 від 30 січня 2001 року. За життя померлий заповіт не залишав та відповідно до ст. 1261 ЦК України вона є єдиною спадкоємицею за законом і інших спадкоємців не має, при цьому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до ст. 1268 ЦК України, оскільки на час смерті свого чоловіка ОСОБА_3 постійно з ним проживала.

Для оформлення свідоцтва на спадщину вона звернулась до нотаріуса, де їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на будинок та роз'яснено право на звернення до суду, тому вона вимушена звернутись до суду з даним позовом.

У судове засідання представник позивача - адвокат ОСОБА_4, що діє на підставі угоди про представництво клієнта адвокатом від 02 лютого 2014 року (а.с. 5, 6), будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи, не з'явились, до суду надійшла заява від представника (а.с. 42), згідно якої заявлені вимоги підтримує повністю, просить суд їх задовольнити та не заперечує щодо задоволення зустрічних позовних вимог.

Представник відповідача Олександрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився, до суду надано заяву (а.с. 39), згідно якої просить справу розглянути в їх відсутність, проти задоволення позову не заперечують.

З цих підстав суд вважає можливим ухвалити судове рішення, згідно ст. 174 ЦПК України, а також відповідно до ст. 197 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7, 8) - ОСОБА_3, про що видано свідоцтво про його смерть серії НОМЕР_1 від 09 липня 2014 року (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, що складається із належного йому майна, а саме: житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с. 23, 3234); земельної ділянки площею 0,2200 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 1222380500:01:001:0279; земельної ділянки площею 0,3800 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 1222380500:01:001:0961, розміщених по АДРЕСА_1, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Дп від 06 жовтня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за Мд № 2759; земельної ділянки площею 6,43 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222380500:01:001:0835 та земельної ділянки площею 6,51 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222380500:01:001:0828, розміщених на території Олександрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ІІІ-ДП № 042082 від 30 січня 2001 року (а.с. 1216, 17-21, 24, 25, 26, 27, 28).

За життя померлий заповіт не залишав (а.с. 30, 41) та відповідно до ст. 1261 ЦК України позивачка є єдиною спадкоємицею за законом і інших спадкоємців не має (а.с. 41), при цьому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до ст. 1268 ЦК України, оскільки на час смерті свого чоловіка ОСОБА_3 постійно з ним проживала.

Для оформлення свідоцтва на спадщину вона звернулась до нотаріуса, де їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на будинок та роз'яснено право на звернення до суду, тому позивачка звернулась до суду з даним позовом (а.с. 1, 2-4).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст.ст. 1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, при цьому у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ст.ст. 1268, 1273, 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, при цьому спадкоємець за законом чи за заповітом може відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги протягом строку для прийняття спадщини подавши заяву про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Право позивача на спадщину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами приведеними та проаналізованими судом вище.

Таким чином, з урахуванням визнання позову відповідачем, суд вважає, що є всі законні підстави задовольнити позов і визнати за позивачем право власності на спадкове майно по праву спадкування за законом, оскільки згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки, законність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову відповідає вимогам чинного законодавства і обґрунтована на обставинах справи та доказах про належність спадкового майна спадкодавцю, позивачка фактично прийняла спадщину, суд вважає за необхідним постановити рішення про визнання за позивачем права власності на спадкове майно.

Дане рішення суд ухвалює в рамках заявлених позивачем вимог і на підставі наданих доказів (ст.ст. 57-66 ЦПК України).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1225, 1258, 1261, 1268, 1272, 1273, 1274 ЦК України, ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 57-66, 174, 197, 208-210, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на:

- житловий будинок в АДРЕСА_1, що складається з: А-1 житловий будинок, загальною площею 98,9 кв.м., житловою площею 61,7 кв.м.; а - навіс, загальною площею 24,0 кв.м.; Б - л.кухня, загальною площею 32,0 кв.м.; б - прибудова, загальною площею 11,7 кв.м.; В - сарай, загальною площею 33,3 кв.м.; ПГ -погріб, загальною площею 10,5 кв.м.; Г - гараж, загальною площею 33,9 кв.м.; Д - сарай, загальною площею 37,8 кв.м.; Е - сарай, загальною площею 3,2 кв.м.; Ж - вбиральня, загальною площею 1,0 кв.м.; З - л.душ, загальною площею 1,0 кв.м.; № 1 - колодязь; № 2 - вигрібна яма; № 3 - ворота, загальною площею 6,6 кв.м.; №5 - ворота, загальною площею 5,6 кв.м.; № 4 - хвіртка; № 6 - паркан, загальною площею 54,2 кв.м.; № 7 - паркан, загальною площею 115,4 кв.м.; № 8 - паркан, загальною площею 3,0 кв.м.; № 9 - паркан загальною площею 8,2 кв.м.; № 10 - хвіртка, загальною площею 1,9 кв.м.; №11- хвіртка, загальною площею 1,8 кв.м.; № 12 - хвіртка, загальною площею 3,0 кв.м.; № 13 - хвіртка, загальною площею 1,5 кв.м.; № 14 - замощення, загальною площею 132,4 кв.м.;

- земельну ділянку площею 0,2200 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 1222380500:02:001:0279 (державний акт на право приватної власності на землю серія ДП від 06 жовтня 1997 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд № 2759);

- земельну ділянку площею 0,3800 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1222380500:01:001:0961 (державний акт направо приватної власності на землю серія ДП від 06 жовтня 1997 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд № 2759);

- земельну ділянку площею 6,5100 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщену на території Олександрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222380500:01:001:0828 (державний акт на право приватної власності на землю серія Ш-ДП № 042082 від 30 січня 2001 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 3180);

- земельну ділянку площею 6,4300 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщену на території Олександрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222380500:01:001:0835 (державний акт на право приватної власності на землю серія Ш-ДП № 042082 від 30 січня 2001 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 3180), що належали ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі проголошення рішення у відсутності особи, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий суддя Новік Д.І.