Рішення

від 26.02.2015 по справі 910/29224/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2015Справа №910/29224/14 За позовом Комунальної організації «Київмедспецтранс»

до Київського міського центру здоров'я

про розірвання договору оренди

Суддя В.О. Демидов

Представники сторін:

від позивача - Шкурай Н.М. (за посв. 0216 від 11.08.2014);

від відповідача - Стойка О.О. (наказ 1807/К від 05.11.2007);

встановив :

26.12.2014 позивач - Комунальна організація «Київмедспецтранс», звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою від 26.12.2014 до Київського міського центру здоров'я про розірвання договору від 01.12.2009 № 102 про передачу в оренду нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності міста Києва.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди № 102 від 01.12.2009, а саме несплату орендних платежів за договором більше трьох місяців. При цьому позивач вказує на те, що, незважаючи на закінчення строку дії договору оренди, відповідач не звільнив нежиле приміщення та продовжує його використовувати, що і зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.12.2014 порушено провадження у справі № 910/29224/14 та призначено до розгляду на 16.01.2015.

У призначене судове засідання 16.01.2015 прибув представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання 16.01.2015 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Розгляд справи відкладено на 09.02.2015.

В судове засідання 09.02.2015 прибули повноважні представники сторін у справі.

В судовому засіданні 09.02.2015 на підставі положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 26.02.2015, 15 год. 10 хв.

В судове засідання 26.02.2015 прибули повноважні представники сторін у справі.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

01.12.2009 між Державною організацією медичного автотранспорту міста Києва «Київмедавтотранс», правонаступником якої є комунальна організація «Київмедспецтранс» (далі - позивач, орендодавець) та Київським міським центром здоров'я (далі - відповідач, орендар) укладено договір № 102 про передачу в оренду нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності міста Києва (далі за текстом - договір), відповідно до умов п. п. 1.1, 1.3 якого орендодавець на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15 жовтня 2009 № 1189 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва (далі за текстом - об'єкт оренди), за адресою: вул. Дегтярівська, буд 25, загальною площею 391,68 кв. м, під офіс.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.3 договору розмір орендної плати вказується в додатку № 1 до договору на підставі рішення Комісії по розгляду питань щодо використання майна, лікувально-профілактичних закладів комунальної власності м. Києва, який є невід'ємною частиною договору та підписується двома сторонами; додатково до орендної плати та до витрат орендодавця на утримання орендованого майна нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених чинним законодавством України, який сплачується орендарем одночасно з вказаними платежами.

Згідно розрахунку орендної плати на нежиле приміщення (додаток № 1 до договору) вартість орендної плати згідно з розпорядженням КМДА № 1189 від 15.10.2009 на дату підписання договору - в межах витрат на утримання орендованого приміщення.

Пунктом 2.4 договору визначено, що орендар відшкодовує орендодавцю вартість комунальних послуг (у разі відсутності можливості на встановлення окремих лічильників і відповідно укладання окремих договорів з постачальниками комунальних послуг), витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, яка не входить до складу орендної плати або сплачує вартість цих послуг самостійно на підставі договорів, укладених з організаціями, що надають такі послуги.

Орендна плата та інші платежі сплачуються орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі та незалежно від наслідків його господарської діяльності щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця ; орендарі, що фінансуються з державного бюджету, як виняток, сплачують орендну плату не пізніше 10 числа наступного місяця. Останнім днем сплати платежів є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві (п. п. 2.8, 2.9 договору).

Згідно п. 3.4 договору орендар зобов'язаний вносити орендну плату та інші, передбачені договором платежі, своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.2 договору при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дні закінчення строку платежу, орендодавець порушує справу в суді про дострокове розірвання договору та примусове виселення орендаря.

Пунктами 5.7, 8.7, 8.8 договору передбачено, що при невиконанні або порушенні однією із сторін умов договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Строк дії договору визначено пунктом 7.1, відповідно до якого договір набирає чинності з дати його підписання - 01.12.2009 і діє до 30.11.2012.

Згідно п. 7.2 договору у разі закінчення строку договору оренди орендар зобов'язаний у строк до 30 календарних днів після закінчення строку дії договору передати орендодавцю по акту приймання-передачі орендоване майно.

01.12.2009 сторони підписали акт приймання-передачі нежитлового приміщення за адресою: вул. Дегтярівська, 25 (додаток № 3 до договору), відповідно до п.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування нежиле та службові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25, загальною площею 391,68 кв.м., підписаний сторонами та скріплений печатками.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати орендних платежів в межах витрат на утримання орендованого приміщення на умовах договору № 102 від 01.12.2009.

Доказів повернення орендодавцю орендованого майна матеріали справи не містять.

При цьому, матеріали справи містять претензію про стягнення заборгованості № 375-1 від 08.05.2014 за договором № 102 про передачу в оренду нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності міста Києва від 01.12.2009, в якій позивач сповістив відповідача про заборгованість за вказаним договором за період користування майном з 01.12.2012 по 06.05.2014 в розмірі 88803,23 грн.

У відповідь на претензію листом від 29.05.2014 № 127 відповідач зобов'язався сплатити заборгованість, проте її не сплатив, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За змістом ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Під час розгляду справи доказів сплати орендної плати за договором відповідачем надано не було.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Як вбачається із змісту ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до частини 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, чинного на час звернення позивача до суду з даним позовом, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що відповідачем по справі допущене істотне порушення умов укладеного з позивачем договору оренди, а саме несплата орендної плати за укладеним сторонами у справі договором оренди за період користування майном з 01.12.2012 по 06.05.2014 в розмірі 88803,23 грн. Доказів сплати орендної плати відповідач під час судового розгляду справи не надав.

На даний час відповідач продовжує користуватися орендованим майном..

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Крім витрат зі сплати судового збору у розмірі 1218,00 грн. позивачем до стягнення з відповідача як витати, пов'язані з розглядом справи, заявлені 72,60 грн. вартості отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо позивача у справі та 66,20 грн. вартості отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача у справі.

Відповідно до положень ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2014 у даній справі позивача зобов'язано надати суду належним чином засвідчені копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо включення позивача та відповідача до реєстру станом на дату розгляду справи.

Вказані вимоги ухвали суду позивачем виконані у повному обсязі.

До справи позивачем надано копії квитанцій № ПН421431 від 13.01.2015 на суму 61,20 грн., № ПН421433 від 13.01.2015 на суму 61,20 грн. у підтвердження оплати надання вказаних витягів з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Крім того, позивачем сплачено комісію за приймання платежів установою банку за квитанціями № ПН421431К від 13.01.2015 на суму 03,00 грн., № ПН421433К від 13.01.2015 на суму 03,00 грн. та комісію з Шкурай Н.М. за копії документів за квитанціями № 158958 від 13.01.2015 у розмірі 02,00 грн. та № 158958 від 13.01.2015 у розмірі 02,00 грн.

З урахуванням викладеного обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення судових витрат у розмірі 128,40 грн., що підтверджені квитанціями № ПН421431 від 13.01.2015, № ПН421433 від 13.01.2015 на суму 61,20 грн., № ПН421431К від 13.01.2015 та № ПН421433К від 13.01.2015. Разом з цим не є підтвердженням понесення витрат, пов'язаних з розглядом справи, надання позивачем копій квитанцій № 1589/1 від 13.01.2015 на суму 02,00 грн. № 158958 від 13.01.2015 у розмірі 02,00 грн., за якими з Шкурай Н.М. стягнуто комісію за надання копій документів, оскільки зі змісту вказаних квитанцій випливає, що грошові кошти за ними сплачені з метою, не пов'язаною з видачею витягів, і інше позивачем не доведено.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Розірвати договір № 102 про передачу в оренду нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності міста Києва, укладений 01.12.2009 між Державною організацією медичного автотранспорту міста Києва «Київмедавтотранс», правонаступником якого є Комунальна організація «Київмедспецтранс» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25, код 01993807) та Київським міським центром здоров'я (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 29, код 02008922) про передачу в оренду нежилого приміщення, загальною площею 391,68 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Київського міського центру здоров'я (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 29, код 02008922) на користь Комунальної організації «Київмедспецтранс» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25, код 01993807) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 128,40 грн. судових витрат. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене та підписане 03.03.2015.

Суддя В.О. Демидов