Рішення

від 02.03.2015 по справі 910/937/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015Справа №910/937/15-г За позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного

комітету України

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксінвест"

Про стягнення 6 900,00 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача Левченко М.В. - представник (дов. № 02-08.1/2699 від 24.12.2014 р.)

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксінвест" про стягнення пені у розмірі 6 900,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.12.2013 р. № 74 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Люксінвест" накладено штраф у розмірі 60 000, 00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 р. стягнуто з відповідача штраф у зазначеному розмірі, а також пеню внаслідок несплати штрафу у розмірі 53 100, 00 грн. В задоволенні вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 6900 судом відмовлено у зв'язку з передчасністю вимог, таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача 6900, 00 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.01.2015 р. порушено провадження у справі №910/937/15-г та призначено справу до розгляду на 09.02.2015 р.

У судове засідання 09.02.2015 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 02.03.2015 р., про що виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання 02.03.2015 р. представник відповідача повторно не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/937/15-г від 22.01.2015 р. про порушення провадження у справі та від 09.02.2015 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (03151, м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, 5/6, оф. 412), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі, так само, як і ухвала від 09.02.2015 р., вручені відповідачу належним чином (повідомлення про вручення наявні у матеріалах справи).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 09.02.2015 р. та 02.03.2015 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 02.03.2015 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору, та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України, оскільки відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не надано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 02.03.2015 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено у постанові Київського апеляційного господарського суду України від 17.12.2014 р. у справі № 910/5178/14 за позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксінвест" про стягнення 60 000, 00 грн. штрафу та 60 000, 00 грн. пені, 30.12.2013 Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено рішення № 74 у справі № 736/13-р-02-07-13 (далі - Рішення), яким визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксінвест", під час участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю Національним університетом Державної податкової служби України машин друкувальних код ДК 016-97-29.56.1 у 2012 році, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів); за вчинення порушення, яке викладено в пункті 1 цього рішення, відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладено, зокрема, на відповідача штраф у розмірі 60 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення Антимонопольного комітету України надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 17.12.2014 р. у справі № 910/5178/14 також встановлено, що позивачем, разом із листом від 30.12.2013 за № 02-07/3361, було надіслано відповідачу копію зазначеного рішення № 74 від 30.12.2013 у справі № 736/13-р-02-07-13. Факт отримання відповідачем 13.01.2014 копії рішення № 74 підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого) за № 13534916.

У згаданій постанові Київського апеляційного господарського суду України від 17.12.2014 р. у справі № 910/5178/14 вказано, що відповідачем, в порушення вимог ст. 56 Закону № 2210-ІІІ, накладений рішенням № 74 штраф не сплачено, документів, що підтверджують його сплату, Антимонопольному комітету України або його територіальному відділенню не надано, також не надано таких документів і до матеріалів справи № 910/5178/14. Таким чином, апеляційний господарський суд погодився із висновком господарського суду першої інстанції про стягнення з відповідача 60 000,00 грн. штрафу, накладеного рішенням № 74 від 30.12.2013.

Разом з тим, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було оскаржено рішення позивача від 30.12.2013 № 74 у справі № 736/13-р-02-07-13 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" до Господарського суду міста Києва, звернувшись з відповідним позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення № 74 від 30.12.2013.

За вказаною позовною заявою ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 порушено провадження у справі № 910/8618/14 та прийнято позовну заяву до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 у справі № 910/8618/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2014, відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксінвест".

Згідно із ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Частково скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2014 у справі № 910/5178/14 стосовно стягнення з відповідача пені, а саме в частині стягнення 6900, 00 грн., Київський апеляційний господарський суд України зазначив, що нарахування відповідачу пені в межах справи № 910/5178/14 було зупинено на час розгляду справи № 910/8618/14 Господарським судом міста Києва з 12.05.2014, тобто з дати порушення провадження у справі № 910/8618/14 ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014. При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що в межах справи № 910/5178/14 заявлений позивачем період нарахування пені за прострочення сплати штрафу становив з 13.03.2014 р. по 21.05.2014 р.

Отже, періодом нарахування пені, нарахованої внаслідок несвоєчасної сплати штрафу за рішенням № 74, Київський апеляційний господарський суд визначив період з 13.03.2014 по 11.05.2014, що становить суму у розмірі 53 100,00 грн.

З огляду на несплату відповідачем суми штрафу, накладеного Рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача донарахованої за період з 24.06.2014 р. по 17.07.2014 р. та з 14.08.2014 р. по 23.09.2014 р. пені у розмірі 6 900, 00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Щодо стягнення з відповідача пені, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно з ч. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від виплати у встановлений Законом термін накладеного на нього позивачем штрафу, та більше того, вказаний розмір штрафу не був сплачений і після набуття постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 р. у справі № 910/8618/14 законної сили, тобто 13.08.2014 р. - враховуючи приписи ст. 105 ГПК України.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Згідно з ч. 5 ст. 56 вищезазначеного Закону, нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Згідно з п. 20.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Таким чином, враховуючи, що датою прийняття рішення суду першої інстанції по справі щодо оскарження Рішення Антимонопольного комітету України, є 23.06.2014 р., вказівка позивача на 24.06.2014 р. як на перший день донарахування пені внаслідок несвоєчасної сплати штрафу, та на 17.07.2014 р. як на останній день нарахування пені (апеляційну скаргу ТОВ «Люксінвест» прийнято до провадження колегією Київського апеляційного господарського суду 18.07.2014 р.) є такою, що відповідає вимогам законодавства та фактичним матеріалам справи. Стосовно періоду нарахування пені з 14.08.2014 р. по 23.09.2014 р., то вказаний період також відповідає вимогам законодавства, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 р. у справі № 910/8618/14 залишено рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 р. без змін, а 23.09.2014 р. прийнято рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/5178/14 про стягнення штрафу та пені.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 17.12.2014 р. у справі № 910/5178/14 частково скасовано рішення суду першої інстанції та стягнуто з ТОВ «Люксінвест» окрім суми штрафу суму пені у розмірі 53 100, 00 грн.

Сума штрафу, накладеного Рішенням складає 60 000,00 грн. Розмір пені за один день прострочення складає 900, 00 грн. (60000,00 х 1,5 %=900, 00 грн.). Кількість прострочених днів сплати штрафу за заявлені періоди донарахування пені складає 65 днів, сума пені - 58 500, 00 грн.

Однак, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених обмежень (ст. 56 Закону), а також вже стягнутої суми пені у розмірі 53 100, 00 грн., становить 6 900, 00 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 6900, 00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом. Таким, чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, становить 6900, 00 грн.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Станом на день розгляду спору пеня відповідачем не сплачена, доказів на підтвердження її оплати відповідачем не надано.

Згідно з ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксінвест» (03151, м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, 5/6; код ЄДРПОУ 36039928) до загального фонду Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків, код платежу - 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106 пеню у розмірі 6 900 (шість тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксінвест» (03151, м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, 5/6; код ЄДРПОУ 36039928) до Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 06.03.2015 р.

Суддя Ю.В. Картавцева