cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2015Справа №910/295/15-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан";
до Малого приватного підприємства "Діксі";
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного
управління Державної фіскальної служби у місті Києві;
про зобов'язання вчинити дії.
Суддя О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Окончик Д. В., представник, довіреність № 16 від 28.01.2015 р.;
Від відповідача: Федорова К.М., представник, довіреність № 8д від 28.01.2014 р.;
Від третьої особи: не з`явилися.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить зобов'язати відповідача вчинити дії, а саме передати належні на праві власності позивачу нафтопродукти, а також стягнути 1 218,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2015 року порушено провадження у справі № 910/295/15-г, розгляд справи призначено на 29.01.2015 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2015 р. відкладено розгляд до 12.02.2015 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 р. залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, відкладено розгляд справи до 26.02.2015 р.
У судовому засіданні 26.02.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 26.02.2015 р. проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити. Письмового відзиву на позовну заяву відповідачем надано не було.
Третя особа у справі своїх повноважних представників у судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
ВСТАНОВИВ:
Між Малим приватним підприємством „Діксі" (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан» (поклажодавець) 01.12.2008 р. було укладено договір відповідального зберігання № 01/12-129/Хр (далі-договір), згідно умов якого зберігач зобов'язується прийняти на відповідальне зберігання нафтопродукти, які належать поклажодавцю (далі - товар), зберігати його протягом погодженого терміну та повернути його в асортименті і кількості згідно додатку № 1 до договору, що є невід'ємною частиною цього договору, а поклажодавець зобов'язаний оплатити послуги зберігачу на умовах договору.
Відповідно до додатку № 1 до договору відповідач зобов'язався прийняти товар від позивача у кількості згідно заявки останнього та в наступному асортименті: дизельне пальне, бензин А-76 (80), бензин А-92, бензин А-95.
Зберігання товару, згідно з цим договором, здійснюється на складі паливно-мастильних матеріалів, надалі «Склад ПММ», розташованого за адресою: АР Крим, м. Севастополь, аеродром Юхарина Балка, склад ПММ. (п.1.2. договору)
У п.п. 2.1.2 договору передбачено обов'язок відповідача прийняти у позивача товар і злити у спеціальні сховища, в кількості, що визначена актом приймання-передачі Товару за кількістю, в асортименті і об'ємах згідно з додатком № 1 до договору. Забезпечити зберігання товару, не допускаючи при цьому підвищення норм природного убутку.
Додатковою угодою № 1 до договору сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2016 р.
Позивачем впродовж строку дії договору було передано на відповідальне зберігання відповідачу товар відповідно до умов договору зберігання.
18.03.2014 р. позивачем видано наказ № 6/3 про проведення інвентаризації, яким наказано провести 29.03.2014 р. контрольну інвентаризацію наявності паливно-мастильних матеріалів на нафтобазі відповідача, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Севастополь, Камишове шосе, 29/3.
Згідно акту контрольної перевірки інвентаризації товарних залишків, що знаходяться на зберіганні відповідно до договору зберігання № 01/12-129/Хр від 01.12.2008 р. та акта звірки залишків нафтопродуктів, що знаходяться на відповідальному зберіганні від 29.03.2014 р. станом на 29.03.2014 р. на відповідальному зберіганні на нафтобазі відповідача за адресою: АР Крим, м. Севастополь, Камишове шосе, 29/3, знаходився товар у визначеній при інвентаризації кількості: дизельне паливо - 311,162 т., бензин А-80 - 147,895 т., бензин А-92 - 766,527 т., бензин А-95 - 127,577 т., бензин технологічний - 105,588 т.
Відповідно до п.п. 2.1.6 договору, зберігач зобов'язаний своєчасно проводити відпуск товару поклажодавцю, згідно з наданими від поклажодавця документами (довіреність, письмові розпорядження, телеграфні повідомлення, факсові копії і ксерокопії).
З матеріалів справи вбачається, що 11.04.2014 р. позивач керуючись п.п. 2.1.6. та п. 4.7 договору звернувся до відповідача з розпорядженням про відвантаження нафтопродуктів з метою забезпечення останнім відпуску товару протягом семи календарних днів з моменту отримання цього розпорядження, але не пізніше 24.04.2014 р.
Однак відповідач, в порушення умов договору, товар позивачу не відвантажив та не передав його уповноваженому представнику поклажодавця (не забезпечив відпуск), про причину відмови відвантажити товар позивача не повідомив.
За приписами ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Частинами 2 та 3 ст. 938 ЦК України визначено, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.
Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. (ч. 1 ст. 949 ЦК України).
У зв'язку з невиконанням умов договору зберігання, позивач звернувся до відповідача з претензією про зобов'язання вчинити дії від 05.05.2014 р. № 232/2, якою вимагав передати належний позивачу товар.
Листом від 14.05.2014 р. № 97 відповідач надав відповідь на претензію позивача, якою він підтвердив, що станом на 29.03.2014 р. на зберіганні у Малого приватного підприємства "Діксі" знаходиться визначеній при інвентаризації товар позивача у кількості: дизельне паливо - 311,162 т., бензин А-80 - 147,895 т., бензин А-92 - 766,527 т., бензин А-95 - 127,577 т., бензин технологічний - 105,588 т. Однак, посилаючись на складну політичну ситуацію в регіоні, відповідач зазначає про відсутність механізмів виконання зобов'язань та відмовляє у добровільному порядку вчинити дії щодо відпуску (передачі) товару позивачу.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт не відвантаження (відпуску) відповідачем нафтопродуктів, які належать позивачеві, є порушенням умов укладеного між сторонами договору зберігання, що в свою чергу свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено факт не передачі відповідачем наданих йому на зберігання нафтопродуктів, а тому зазначене майно підлягає поверненню позивачу, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Мале приватне підприємство «Діксі» (99038, м. Севастополь, вул. Колобова, 2; код ЄДРПОУ 23011302) вчинити дії, а саме передати (відпустити) належні на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан» (03056, м. Київ, вул. Політехнічна, 31; код ЄДРПОУ 24718890) нафтопродукти у наступній кількості та асортименті: дизельне паливо - 311,162 т., бензин А-80 - 147,895 т., бензин А-92 - 766,527 т., бензин А-95 - 127,577 т., бензин технологічний - 105,588 т. Видати наказ.
3. Стягнути з Малого приватного підприємства «Діксі» (99038, м. Севастополь, вул. Колобова, 2; код ЄДРПОУ 23011302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан» (03056, м. Київ, вул. Політехнічна, 31; код ЄДРПОУ 24718890) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 03.03.2015 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2015 |
Оприлюднено | 13.03.2015 |
Номер документу | 43006539 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні