Постанова

від 24.02.2015 по справі 804/2357/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 р. Справа № 804/2357/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Кошлі А.О.

за участю:

представника позивача - Скачкова В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ПРОФІТ ЮА» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

10.02.2015 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «ПРОФІТ ЮА» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 30.12.2014 року № 0005212203, винесеного на підставі Акту перевірки № 3617/04-65-22-03/36639735 від 17.12.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська на підставі висновків, викладених у акті перевірки від 17.12.2014 року № 3617/04-65-22-03/36639735, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005212203 від 30.12.2014 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 543,00 грн. Позивач з зазначеним рішенням не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Враховуючи те, що відповідачем не виконано вимогу суду щодо подання письмових заперечень та пояснень проти позову, визначену в ухвалі суду від 10.02.2015 року, суд вирішив розглянути справи на підставі доказів, наявних в ній.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, зазначає наступне.

Приватне підприємство «ПРОФІТ ЮА» зареєстроване як юридична особа 19.08.2009 року та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

17.12.2014 року працівниками державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт № 3617/04-65-22-03/36639735 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ПРОФІТ ЮА» (код ЄДРПОУ 36639735) щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «Екологічні ресурси України» (код ЄДРПОУ 38774637) та ТОВ «СІНДАР ТУР» (код ЄДРПОУ 39126871) за період серпень 2014 року».

Відповідно до висновків вказаного акту позаплановою виїзною документальною перевіркою встановлено порушення :

1. п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у вересні 2014 року в розмірі 362,00 грн.

2. п.180.1 ст. 180, п.185.1 ст. 185, п.186.1 ст. 186, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснених операцій.

Станом на дату складання акту перевірки «ймовірними транзитерами або вигодонабувачами» по ланцюгу придбання та продажу товарів (робіт, послуг) від ПП «ПРОФІТ ЮА» є: по ланцюгу придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Екологічні ресурси України» сума ПДВ - 63 128,67 грн., ТОВ «Сіндар Тур» сума ПДВ - 8 960,57 грн.; по ланцюгу продажу товарів (робіт, послуг): ТОВ «Густомаркет», ТОВ «Євротехобладнання», ПП «Сфера», ТОВ - НВП «Арго», ТОВ «Лівіні», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Лайме», ТОВ «Дарс-Д», ТОВ «ІТ-Альянс», ТОВ «Імперія Торгівлі», ТОВ «БМ Дистрибушн», ТОВ «ПКМ Україна».

Не погоджуючись з вищевказаними висновками акту перевірки позивачем 22.12 2014 року позивачем подано письмові заперечення на нього.

Листом від 29.12.2014 року № 22141/10/04-68-22-03-19 відповідач повідомив позивача про розгляд заперечень за результатами якого висновки акту перевірки залишено без змін.

30.12.2014 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0005212203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 543,00 грн. в т.ч. за основним платежем в розмірі 362,00 грн. та за штрафними санкціями - 181,00 грн.

Вирішуючи правомірність винесення вказаного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

З акту перевірки судом з'ясовано, що висновки податкового органу про заниження позивачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість ґрунтуються на наступних обставинах.

Позивачем було реалізовано придбані у ТОВ «СІНДАР ТУР» товари (фільтр-помякшувач води DVA LT 8 в кількості 3 шт. по 603,98 грн. кожний) у кількості 2 шт. реалізовані неплатнику ПДВ в сумі 1449,55 грн. в т.ч. ПДВ - 241,60 грн. та 1 шт. в листопаді 2014 року в сумі 724,78 грн. в т.ч. ПДВ - 120,80 грн.

Оскільки ПП «ПРОФІТ ЮА» до перевірки не надано документи, що підтверджують транспортування товару, а саме - товарно-транспортні накладні та враховуючи те, що неможливо встановити походження товару по ланцюгу продажу товару, у ПП «ПРОФІТ ЮА» відсутнє право на формування податкового кредиту по операціям з придбання товару від ТОВ «СІНДАР ТУР», що призвело до заниження податку на додану вартість у вересні 2014 року на суму ПДВ 362,40 грн., та у підприємства відсутнє право на віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування витрат в розмірі 1812,00 грн.

З урахуванням вищевикладених обставин суд зазначає, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про не підтвердження факту придбання позивачем у ТОВ «СІНДАР ТУР» товару (фільтр-помякшувач води DVA LT 8 в кількості 3 шт. по 603,98 грн. кожний) та подальшої реалізації вказаних фільтрів покупцям.

При цьому податковим органом не було зазначено в акті перевірки у зв'язку із чим податковий орган дійшов висновку про завищення валових витрат позивача та завищення податкового кредиту, по яким операціям вказані порушення допущенні, які документи були дослідженні під час перевірки, за результатами аналізу яких були зроблені відповідні висновки.

Тобто з акту перевірки неможливо дійти висновку про будь-яке порушення позивачем вимог податкового законодавств при формуванні податкового обліку.

Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Досліджуючи господарські операції позивача з ТОВ «СІНДАР ТУР», по яким сформовано спірну суму податкового кредиту в розмірі 362,40 грн., суд зазначає наступне.

12.08.2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ «СІНДАР ТУР» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 0508/У.

На виконання умов вказаного договору позивачем придбано у ТОВ «СІНДАР ТУР» наступний товар: фільтр - пом'якшувач води DVA LT 8 у кількості 10 шт. вартістю без ПДВ 603,98 грн. за 1 шт., піч пароконвеційна Garbin 23 GM UMI у кількості 1 шт. вартістю без ПДВ 7 849,80 грн., міксер планетарний Beckers IP 7 у кількості 1 шт. вартістю без ПДВ 5 045,40 грн., м'ясорубка Fama TS (FTS 107E) у кількості 1 шт. вартістю без ПДВ 5 790,50 грн., електродвигун конвекційний Garbin МОТ002 у кількості 1 шт. вартістю без ПДВ 2 675,00 грн., соковитискач для твердих овочів та фруктів «Top Juicer» 150145 у кількості 1 шт. вартістю без ПДВ 1 010,62 грн., міксер для молочних коктейлів Beckers MLS 2 у кількості 1 шт. вартістю без ПДВ 2 124,62 грн., холодильник барний винний 88 л. 700082 G у кількості 1 шт. вартістю без ПДВ 2 992,82 грн., льодогенератор Brema CB 316 у кількості 1 шт. вартістю без ПДВ 11 274,32 грн. Всього на суму 53 763,44 грн. в т.ч. ПДВ - 8 960,56 грн.

На підтвердження вказаної операції позивачем надано видаткову накладну № 0000164 від 14.08.2014 року, рахунок № 0000164 від 14.08.2014 року, податкову накладну № 32 від 14.08.2014 року на суму 53 763,44 грн. в т.ч. ПДВ - 8 960,57 грн., витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 29102226.

Оплата за придбаний товар підтверджується платіжним дорученням № 261 від 26.08.2014 року на суму 53 763,44 грн.

Перевезення товару здійснювалось ПП «Альфагруп», що підтверджується актом про виконання транспортно-експедиційних послуг від 14.08.2014 року, рахунком - фактурою № СФ-0000060 від 14.08.2014 року, товарно-транспортною накладною № 1408-1 від 14.08.2014 року, з якої вбачається, що перевезення товару здійснювалось перевізником ПП «Альфагруп» на автомобілі Мерседес НОМЕР_1, водій ОСОБА_5, вантажовідправник ТОВ «СІНДАР ТУР», вантажоодержувач ПП «Профіт ЮА». Відомості про товар та його вартість аналогічні з тими, що визначені у видатковій та податковій накладній.

Господарські відносини позивача з ТОВ «Екологічні ресурси України», які досліджувались податковим органом в ході перевірки судом не досліджуються, оскільки за їх наслідками грошові зобов'язання позивачу не визначались.

Таким чином позивачем надано до суду як первинні бухгалтерські документи так і всі інші документи, якими оформлені операції, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у вказаного контрагента. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1.).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.).

З матеріалів справи вбачається, що позивач формував податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що ПП «Профіт ЮА» склало свою податкову звітність з податку на додану вартість без відповідного підтвердження первинними документами та відсутні підстави вважати про заниження податку на додану вартість.

Окрім того, як встановлено судом придбані у ТОВ «Сіндар ТУР» товари використовувались позивачем у власній господарській діяльності та були реалізовані іншим підприємствам, що також підтверджено в акті перевірки.

Податковим органом не надано суду доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, зокрема відсутності реєстрації їх як платників податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод.

Посилання відповідача на відсутність в ТТН відомостей про вантажно-розвантажувальні операції, масу товару не можуть вважатись судом, як обставини, що підтверджують нереальність укладених правочинів.

Окремо суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також судом вважаються необґрунтованими твердження податкового органу, на підставі яких зроблено висновок про не підтвердження господарських операцій, а саме наявність розбіжностей у показниках сум податкового кредиту та податкових зобов'язань, згідно інформації автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України, оскільки дані які містять аналітичні системи має інформаційний характер,створюється зокрема на підставі задекларованих показників податкових декларацій з податку на додану вартість та не може свідчити про нереальність господарських операцій, оцінюватись при дослідженні господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, відповідач прийшов помилкового висновку про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками укладеного правочину з ТОВ «Сіндар ТУР» на суму ПДВ 362,40 грн.

Вказане призвело до неправомірного визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та накладення штрафних санкцій.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що висновки перевірки ґрунтуються не на фактах порушення податкового законодавства, а акт перевірки не містить систематизованого викладу виявлених під час перевірки фактів порушень, в ньому не викладені всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового законодавства, а факти виявлених порушень викладені не чітко та не повною мірою, без посилань на первинні або інші документи, суд доходить висновку, що висновки податкового органу за результатами такого акту перевірки є необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення від 30.12.2014 року № 0005212203 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 182,70 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ПРОФІТ ЮА» судові витрати у розмірі 182,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «ПРОФІТ ЮА» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2014 року № 0005212203, винесене державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ПРОФІТ ЮА» судові витрати у розмірі 182,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 02.03.2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 02.03.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля