Постанова

від 27.02.2015 по справі 804/1130/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2015 р. Справа № 804/1130/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області до Дочірнього підприємства «Фтранс» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Фтранс», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 991,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період березнь 2008р.- березень 2009р. в сумі 991,61 грн. Дана сума заборгованості була визначена відповідачем самостійно в звіті щодо сплати заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та проіесійних захворювань України за 9 місяців 2014р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2015р. відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідачу надіслано копію ухвали про відкриття скороченого провадження в даній адміністративній справі за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 17, к. 202.

26.02.2015р. на адресу суду повернувся поштовий конверт із зазначенням дати повернення та підписом відповідної службової особи.

Станом на 27.02.2015р. заперечення відповідача проти адміністративного позову до суду не надходили.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів-якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Дочірне підприємство «Фтранс» є юридичною особою, що зареєстрована 15.03.2007р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, та є платником внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з березня 2007р. та перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 №16/98-ВР (далі - Основи) загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, відповідно до статті 4 Основ, є видом загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 14 Основ страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Статтею 6 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, робочим органом якого згідно з статтею 18 Закону є відділення виконавчої дирекції Фонду.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд є некомерційною самоврядною організацією, але відносини, що виникають між застрахованими особами, страхувальниками і страховиком, мають усі ознаки публічно-правових, а тому мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Фонд у цих відносинах, хоча і не є органом державної влади, але здійснює управлінські функції на виконання делегованих владних повноважень.

Частиною п'ятою статті 21 Основ (у редакції, що діяла до 01.01.2011) обов'язок сплачувати внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань покладався виключно на роботодавця.

Крім того, частиною другою статті 45 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, що діяла до 01.01.2011) було встановлено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

До 1 січня 2011 року порядок здійснення платежів і резервування коштів, строки сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 22 Основ).

Частиною шостою статті 47 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, що діяла до 01.01.2011р.) визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 11.01.2001 №2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (у редакції, що діяла до 01.01.2011р.), статті 45 Закону України від 23.09.1999р. №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, що діяла до 01.01.2011р.) відповідач зобов'язаний щомісячно нараховувати та сплачувати до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань страхові внески.

Відповідно до пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Наявність у відповідача заборгованості за страховими внесками до Фонду підтверджується звітом щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваню України за 9 місяців 2014р., в якому відповідачем визначено залишок заборгованості внесків на початок звітного кварталу в розмірі 991,61 грн. на суму нарахованої заробітної плати за період з вересня 2008р. по березень 2009р. на загальну суму 64542,97грн.

Доказів сплати вказаної суми позивачу відповідачем не надано.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню

Керуючись статтями 158-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Фтранс» (код за ЄДРПОУ 34986160) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 991,61 грн. (дев'ятсот дев'яносто одна гривня шістдесят одна копійка).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова підлягає негайному виконанню.

Суддя О.В. Серьогіна